– Як ви вважаєте, чому річний звіт уряду у Верховній Раді так і не відбувся?
Тому питання про звіт у Верховній Раді – просто велетенська спекуляція. Насправді він відбудеться, щодо нього має прийняти рішення спочатку відповідний профільний комітет, а потім Верховна Рада, яка проголосує на такий-то день поставити цей звіт на порядок денний, розпише регламент виступів.
– Коли це може відбутися? 16 травня, коли вийде Верховна Рада?
– Я не думаю, що 16 травня, бо цього дня вони мають прийняти рішення. Можливо, 15 травня вони його приймуть на погоджувальній раді й цього буде достатньо, але воно, швидше за все, має відбутися в середу або четвер наступного пленарного тижня.
– Чому Юлія Володимирівна, голова фракції «Батьківщина», так хотіла отримати цей звіт іще за місяць до того, як закінчився річний імунітет уряду, але потім чомусь почала замовчувати це питання?
Грозний Гройсман: прем’єрські плани, кар’єрні ревнощі та власна політсила– Усі, хто порушували це питання, я маю на увазі передовсім депутатів і фахових політологів, брехали. Адже насправді всі вони дуже добре знали, що це може бути лише у травні, оскільки вихідні у Верховній Раді – чотири тижні. До цього дня просто не можна розглядати звіт офіційно. Перед народом, перед пресою – це неофіційно, офіційно – у Верховній Раді.
– А для чого це все було?
– На сьогодні у Гройсмана склалася дуже цікава ситуація – у Верховній Раді навіть немає 150 голосів за його відставку.
– Тобто всіх депутатів Володимир Гройсман як прем’єр-міністр влаштовує?
– Більш-менш. До нього немає ненависті в суспільстві (йдеться саме про ненависть, бо незадоволені ми завжди і всіма). Ви дуже хочете воювати проти чинного прем’єра, вам треба показати, який він поганий, але ви розумієте, що відправити його у відставку не можете. Будь-який офіційний звіт для вас буде програшем, провалом, і ви вимагаєте відставки і звіту, коли їх у принципі не може бути.
Пам’ятаєте, як Юлія Володимирівна жорстко вимагала від Парубія: «Ви порушник Конституції. Ви не зареєстрували проект постанови про відставку персонально Гройсмана»? Але насправді не може бути відставки персонально Гройсмана. За Конституцією, відставка прем’єр-міністра (з будь-яких причин: смерть, зник безвісти, за власним бажанням тощо) автоматично дорівнює відставці уряду. А відставка уряду можлива лише після року.
Це робили з єдиною метою – щоб у той момент, коли ти можеш покричати, не отримуючи бумерангом відповідь, покричати. А відповідь може бути такою: «Добре, якщо ви проти цього уряду, давайте 150 підписів і почнемо роботу з відставки». Але немає цих підписів. Це вже ганьба.
– Я тримаю безкоштовну газету про перший рік роботи уряду. Замовник цієї газети – Кабінет міністрів України, а тираж – 3 млн екземплярів. Це свідчить про те, що уряд вирішив звітувати перед народом про свою роботу. Тут, звісно, багато планів та обіцянок, а критика взагалі відсутня. Для чого взагалі друкують цю газету – аби пропіарити уряд чи проінформувати народ?
– Цілком проінформувати народ на чотирьох шпальтах неможливо – не той обсяг. Для цього потрібно трохи більше матеріалу, є сайт уряду, де можна знайти достатньо інформації, зокрема звіт уряду на 199 сторінок. Хто хоче побачити реальний звіт, той зайде на сайт і подивиться. А ця газета чимось нагадує передвиборчу.
– Прем’єр-міністр Володимир Гройсман влаштовує президента Петра Порошенка? Різні чутки ширяться, нібито Гройсман уже самостійна фігура і навіть збирається створювати власну партію.
– Ми звикли щось вигадувати, самотужки створювати паралельну реальність і в тій реальності жити. Знаєте, як це називається? Шизофренія. У нас суспільна шизофренія розвинута до захмарних розмірів.
Якщо політик заявить, що не створюватиме власну партію, а через три місяці зробить це – смерть такому політику. Ми вже не одного такого мали, який на цьому прогорів.
– Гройсман – самостійна постать?
– Відносно самостійна. Він не може бути цілком самостійним, бо залежить від коаліції. Коаліція, передовсім, це БПП. У нас парламентсько-президентська республіка, тому він за визначенням не може бути стовідсотково самостійним.
Гройсман ніколи не був на 100% представником команди Порошенка. Коли всі рік тому кричали: «Узурпація! І президентська, і прем’єрська посада в одних руках», я казав: «Хіба ви не бачите? Гройсман самостійна людина, у нього інші погляди на цілу низку речей». Сьогодні вже всі кричать протилежне – Порошенко ненавидить Гройсмана, між ними війна. Насправді ж нічого не змінилося. Позиції Порошенка й Гройсмана в одному пункті зблизилися – у ставленні до кадрових призначень, бо були помилки з іноземними кадрами, які прогоріли. У всіх інших питаннях ситуація не змінилася.
– Міністр соцполітики Андрій Рева анонсує на травень внесення в Раду законопроекту про пенсійну реформу. На вимогу МВФ там посилять вимоги до трудового стажу. Пенсію потрібно заробити. Ви повинні мати відповідний страховий стаж, просто сказати «мені 60 років – платіть пенсію» вже буде неможливо. Чи стосується це наших батьків, дідусів, бабусь, які працювали й отримували пенсію ще за радянських часів?
Пенсійна реформа: яке майбутнє уряд готує українцям– Будь-яка пенсійна реформа має дві складові. Перша – стандартна: перехідні положення, в яких виписують для різних вікових груп настання тих чи інших моментів. Там і той момент, що пенсію треба заробити. Тих, хто її не заробив у попередні роки, бо десь працював приватним дрібним бізнесменом чи торгував на базарі, але кошти не відрахував у Пенсійний фонд, зараз не відсічуть. Вони отримають справді малі пенсії.
Тобто китайський варіант «не заробив пенсію – не отримуєш її» у нас настане лише для тих, хто зараз закінчують університети та школи і починають працювати. Років за тридцять настане остаточний апофеоз усієї цієї феєрії. А для тих, хто вже має стаж або вийшов на пенсію, має бути друга складова – перерахунок пенсій. Щоб там, принаймні, врахували їхній стаж. А те, що Гройсман анонсував на осінь, – підвищення пенсій до мінімального прожиткового рівня, це не справедливість. Це виживання. Прожити із зарплатою 2000 грн неможливо, 3500 грн – важко, але теоретично можливо.
– Із новими тарифами ніхто й не відчув підвищення зарплати.
– Тарифи все одно підвищили, але зарплати могли б залишити тими самими. Те саме і з пенсіями: підняття мінімалки буде так чи інакше, це обов’язково, але це не реформа, це засіб виживання. А реформа передбачатиме багаторівневість.
Пам’ятаєте історію з підняттям пенсійного віку для жінок у старому законі? Там воно було одним рядком, а те, як саме його слід підвищувати за роком народження, займало цілу сторінку. Це приблизно і є логіка побудови таких законопроектів. Я не думаю, що законопроект, який готуватиме Рева і виноситиме на засідання Кабінету міністрів, а потім у ВР, чимось за структурою відрізнятиметься. Перехідні положення для різних вікових груп, які в різний період забезпечували свій пенсійний стаж, будуть неоднаковими.
– Чи можлива ядерна війна між США та Північною Кореєю?
– Краще можна зрозуміти за допомогою аналогії. Уявімо: я, Тарас Чорновіл, вийшов у центр Києва і вигукнув: «Я оголошую війну, ледь не ядерну, Румунії». У мене виникне дві проблеми. По-перше, треба, щоб про це почула Румунія, по-друге – щоб про це не почули санітари найближчої психлікарні. Так само і в розмові про ядерну війну між Північною Кореєю та США.
– Але наскільки рішуче налаштований Трамп?
Геополітичний покер Путіна і Трампа: перемога за будь-яку ціну– Америка не воює в Сирії, вона запустила туди свої ракети та відвела назад авіаносці. Те саме може відбутися з Кореєю. Америка не втягуватиметься в чергову корейську війну.
Якщо північнокорейський лідер, оцей мажор, не навчиться у свого батька і діда – які теж розмахували дубинкою, погрожували всьому світу, а після того отримували необхідну фінансову допомогу і залягали на дно – бути мудрим і надалі дратуватиме, відбудеться один залп «Томагавків» по конкретних цілях.
Після цього Америка спокійно займеться іншими проблемами, ніби Північної Кореї в їхньому житті ніколи і не було. Для цього є передумови.
Раніше єдиним гарантом існування північнокорейської держави був Радянський Союз, а з 1970-х – Китайська Народна Республіка. Візит китайського лідера до Флориди, де відбулися важкі, з огляду на те, що президент США наговорив про Китай під час виборчої кампанії, перемовини із Трампом, свідчить, що вони про щось домовилися. Це означає, що Китай готовий здати Північну Корею.
Це не війна. Війна – коли воюють дві сторони, а не коли одна з них розмахує руками, а друга дає кулаком і відправляє в нокаут.
– Увесь час чути про ядерну загрозу якось моторошно. Ніхто не розуміє, що відбувається у світі.
– Нумо зрозуміймо одну річ – ядерна загроза від Північної Кореї, де від голоду мільйонні жертви, нікому не загрожує. Вони там запускають щось. Кому може загрожувати північнокорейська ядерна зброя?
Звісно, вони у своїх новинах розповідають, що можуть вдарити по США. Але вони не можуть. До речі, Трамп так жорстко відреагував на Іран саме через те, що останній озброював Північну Корею. Це для Трампа було ляпасом, він не міг Обамі пробачити, що той на це закрив очі.
Я трошки знаю, що таке іранські ракети. Вони можуть долетіти до Японії. Усе. Жодних США. Загрози такої немає. І для Японії загрози немає, бо є протиракетна оборона, яку забезпечують японцям США. Є загроза для одного-єдиного міста – це Сеул. Це місто можуть атакувати, воно за 80 км від лінії розмежування. Але я думаю, що зараз вибудовують таку систему протиракетного захисту, що ці дуже тупі ракети, які може запустити Північна Корея, зможуть збити ще на старті. Я думаю, що та аварія, яка відбулася, коли вибухнула одразу після старту ракета, яку запускати пробував у святковий день північнокорейський лідер, сталася не просто так.
– А чому?
– Радіотехнічне наведення й ліквідація методом радіоудару. Такі речі роблять. Після того, як Путін полякав Олланда і Меркель страшними розповідями про «третю світову війну», коли вони спочатку в Київ приїхали до Порошенка, а потім поїхали в Москву, Меркель поговорила з Обамою, розтривожила його трохи, він дав якусь команду – і в Росії зник через три години протиракетний космічний щит. Жодного ядерного паритету більше немає. Американські ракети до Росії долітають, російські до Америки – ні. Радіотехнічними засобами через космос і в Росії можна вирубати всю систему протиракетної оборони, ракетні війська тощо, а що вже говорити про Північну Корею.
