– Ви член Ради політпартії «Воля» і нещодавно вона об’єдналась з політичною партією Михайла Саакашвілі «Рух нових сил». Як це відбулось?

деревянко
– Тоді команда «волівців» налічувала приблизно півтисячі депутатів різних рівнів. Ми маємо близько десятка представників місцевої влади, таких як мери, секретарі, більш як 20 сільських та селищних голів. Ці люди є ядром активу «Волі». Ми об’єднались після Майдану, і на 99,9% – це люди, які ніколи до цього не були в політиці. Після місцевих виборів ми отримали підтримку, стали партією «Воля».

Із Михайлом Саакашвілі ми зустрілися десь рік назад.

– Тобто ініціатива йшла від Михайла Саакашвілі?

– Так. Спочатку він хотів поспілкуватися, зрозуміти, що за люди в партії «Воля». Ми зустрілися в Києві, а потім була дуже тривала пауза. Ми працювали, відстоювали ті ідеологічні речі, заради яких об’єдналися.

Уже цьогоріч ми почали тісніше спілкуватися, говорити про те, що Україна потребує об’єднання всіх демократичних реформаторських проукраїнських молодих сил, які сьогодні розпорошені. Тобто спочатку ми з’ясовували, про які сили взагалі можна говорити, кого можна до них зарахувати.

Тарас Стецьків про підготовку до виборів та високі журналістські стандарти (відео)

«Воля» і «Рух нових сил» – кожні зі свого боку називали одній й ті самі сили, рухи, окремих людей. Це «Демальянс», «Рух нових сил», «Воля», «Хвиля», «Громадянська позиція» Гриценка. Це могли також бути правоцентристські політичні сили. Такі, які, як і партія «Воля», виступають за ліберальну економіку, сильну державу. Ми виступаємо за цінність людини в основі будь-якого державного устрою. Ми виступаємо за проєвропейський шлях розвитку. Для нас це не просто гасло, а спосіб життя. Те, до чого прагнемо.

Коли ми почали говорити з Михайлом Саакашвілі на цю тему, то 95% наших ідеологічних позицій збіглися. Потім ми почали говорити про те, чи бачимо наше об’єднання, як вузьке, закрите, між собою, чи відкрите. Ми бачимо його відкритим. Вважаємо, що не хочемо розпорошувати хороших людей, сили в політикумі, який є пострадянським, корумпованим. Комусь, може, і вигідно, щоб сили були розпорошені. Вони ціннісно подібні, проте розривають виборців між собою.

– Ви говорили про теоретичне об’єднання, ми бачимо обговорення, але його, чомусь, немає. Чи є у вас план дій? З ким ще ви реально збираєтесь об’єднуватись?

– Цей процес не може відбутись за бажанням лише якоїсь однієї зі сторін. Це може відбутися після з’ясування величезної кількості питань всередині команд і з партнерами.

Бо це має бути сильна команда, яка стане реальною альтернативою чинній політичній еліті. Не лише для того, щоб перемагати, а щоб брати на себе відповідальність за реформи і програмні засади.

Коли ми говоримо про об’єднання, воно не є чимось формальним. Це важливий процес, в якому всі чітко повинні розуміти, заради чого вони об’єднуються, що в результаті хочуть отримати.

Я би не казав, що об’єднувались, об’єднувались, але не об’єдналися. Це процес, в якому ми зробили перший крок. Ми готові до другого, третього. Але добре, що вже зараз ми знаємо про чутливі моменти в подальшому процесі.

– Ви казали про 95% спільного бачення із Михайлом Саакашвілі. Які розбіжності у вас є?

– Швидше, йдеться не про розбіжності, а про те, що в одної команди якісь питання ретельніше опрацьовані, а в якоїсь – менш.

Наприклад, ми говоримо про наше ставлення до приватизації та державного майна. Ми, як і команда Саакашвілі, виступаємо за те, щоб зрештою було якнайменше державних підприємств, а у приватній власності, яка є ефективнішою, – якнайбільше. Ми дуже детально розглянули, як зробити поетапно все так, щоб з державної власності нічого не було вкрадено, щоб залучити реального інвестора.

– Але ж Саакашвілі вимагає того ж самого.

– Так. Але коли ми почали оцінювати з кожної позиції наш план дії та їхні заявлені позиції, наші, інколи, виявились детальнішими і більше розписаними за тактикою.

Наприклад, ми вважаємо, що приватизовувати підприємства треба тоді, коли ріст економіки складає 7-10%. Тоді висока привабливість і хороша ціна. Мало того, ми вважаємо, що треба робити ту процедуру, яка передбачена при виході будь-яких підприємств на ІРО. Це міжнародні фондові біржі, коли аудит робиться за міжнародними стандартами та результати зрозумілі міжнародним гравцям.

В Україні ж діє Фонд держмайна, який за своїми стандартами виставляє щось на приватизацію. Але вони відрізняються від стандартів на міжнародних фондових біржах. У Фонд не йдуть ті підприємці та інвестори, які можуть працювати на будь-яких міжнародних майданчиках.

Отже, коли ми говоримо про 5% різниці, то базових принципових розбіжностей не існує, але в деяких питаннях наш план детальніше опрацьовано.

– Річ у тім, що до виборів політсили часто разом, але коли входять до парламенту, об’єднання розпадаються.

Олексій Новіков про бізнес-інтереси чиновників та захист київських парків (відео)

– Так, у нас був досвід об’єднання і ми знаємо, що буває, коли до нього ведуть нещирі наміри. Але я переконаний, що «Воля» і команда Саакашвілі мають одній й ті ж самі цілі. Це перше.

Друге. Я переконаний, що спекуляції навколо Саакашвілі або його колеги Сакварелідзе некоректні, бо вони не можуть бути народними депутатами. Але вони бачать потенціал змін, які можна зробити в Україні. Подорожуючи, агітуючи, ми всі розуміємо, скільки людей насправді хочуть цих змін. Бачимо, скільки людей розчаровані чинною владою і чекають на альтернативу, яка може здійснити зміни. Саакашвілі такі зміни зробив у Грузії, маючи владу і політичну волю.

Тому коли ми говоримо про те, що ми поєднали, то це досвід із великою кількістю молодих сильних людей, які, не зіпсовані старою політикою, демонструють позитивні кроки.

– А з молодими політиками, які прийшли до ВР, чи з молодими політсилами, наприклад, «Самопоміччю», ви б об’єднались?

– До ВР прийшли вибірково хороші люди. Але система, за якою вони прийшли, – стара, наскрізь заангажована старою корупцією та сформована коштом старого олігархату. У парламенті немає жодної партії, до якої б не доклав руку певний олігарх.

Ми брали участь у виборах, знаємо, скільки це коштує. Знаємо, що ніхто не показує реальні витрати на вибори. Знаємо, що на минулих парламентських виборах політсили витратили $0,5 млрд. Якщо ви подивитесь на їхні офіційні звіти, вам захочеться плакати, бо там зовсім інші цифри. Вони в 10-15 разів менші.

Тому коли ми говоримо про фракції в парламенті, з якими можна було б об’єднатися, то це дуже небезпечна річ. На жаль, рішення приймають не ті люди, які перебувають на фасаді, а ті, які ховаються за ширмою.

Щодо виборів, то ми кажемо – нумо поміняймо правила. Зробимо відкриті партійні списки.

– Чому це досі не відбулось?

– Бо немає бажання у президента, в Арсенія Яценюка. Немає бажання втрачати владу. Їм вигідніше мати мажоритарну систему, мати можливість скупити голоси.

– Ми приречені на цю систему? Як ви її ламатимете?

– Ми не приречені, якщо рухатимемося тими кроками, які робимо сьогодні. Перший – ми об’єдналися. Другий – ми запрошуємо до об’єднання інші демократичні сили.

– А щодо «Самопомочі»? Ви не відповіли.

Карл Волох про важку тему для Суду ООН та успіх люстрації (відео)

– Так, її також запрошуємо.

– До речі, ви ще спілкуєтесь з Єгором Соболєвим?

– Я з ним не лише спілкуюсь, я з ним працюю. У нас не було жодного конфлікту. У нього було бажання вийти з партії «Воля» і отримати хороші посади в партії «Самопоміч».

– Але Соболєв писав, що ви шахрай.

– Тоді, замість культурно вийти з партії «Воля», він створив димову завісу, щоб виправдати перехід у партію «Самопоміч».

Ті, хто лишив «Волю», отримали високі посади в парламенті, а ті, хто лишились – дрібні. Тому я розумію політичну доцільність Єгора, власників «Самопомочі», її вождів щодо зруйнування партії «Воля». Але коли ми об’єднувались з паном Садовим, ми говорили: «Ми різні. Ви – вождистська партія, а ми – партія, яка будується за іншими стандартами. За тими, за якими побудовані всі американські партії».

– Але й «Громадянська позиція» закріплена за Гриценком.

– Це одна з тем перемовин. Або ми формуємо за одним принципом рух, партії, які об’єднуються, мають одне бачення. Різні бачення будуть перешкодою.

У нас немає вождя. Попри те, що у Гриценка однолідерська партія, я вважаю, що він із нашим концептом згоден. Сьогодні ризики для України буксувати і деградувати великі. Це важливіше за персональні амбіції.

– До яких виборів ви готуєтесь: до позачергових чи до виборів-2019?

– Ми готуємось до того, аби продемонструвати суспільству, що здатні об’єднатися для будь-яких виборів. Щоб сказати людям: «Ось та сила, яка здатна витягнути країну з цією прірви».