Ще один суд: хто знищить гідру корупції

Ще один суд: хто знищить гідру корупції

Одні переконані, що без такого кроку корупцію в країні ніяк не побороти. Інші ж наполягають, що це – чергове дублювання неефективних за своєю суттю інституцій. Отже, осінній політичний сезон у ВР доповнився ще однією дилемою.

Сам вислів «боротись із корупцією» в чималої кількості людей викликає оскому, а не щире захоплення та ентузіазм. Адже про те, що пора вбити «гідру корупції», у нас не говорив хіба що ледачий.

Та й діяльність новостворених антикорупційних органів, таких як НАЗК, НАБУ чи САП, оптимізму не додає. Про їхню ефективність, на жаль, не доводиться говорити. Гучних справ, доведених до суду, а відповідно – ухвалених рішень, за весь час діяльності ми так і не побачили.

Самі ж антикорупціонери стверджують, що в країні неможливо боротись із корупцією без спеціалізованих судів. І ось тут – найцікавіше. Виявляється, саме антикорупційні суди і є тією останньою ланкою, із подоланням якої в Україні почнеться справжнє «очищення».

Тиск Заходу

Президент України Петро Порошенко заявив, що сподівається на створення антикорупційної судової палати в рамках чинних судів уже у жовтні. А утворення відповідного спеціалізованого суду, переконаний він, може зачекати.

“Я сподіваюся, що ми створимо антикорупційну палату наступного місяця, а вже після цього, якщо антикорупційний суд з’явиться у 2019 чи 2020 році, будемо лише раді”, – заявив президент.


Однак у Міжнародній організації Transparency International мають іншу думку. Там закликають українську владу створити незалежний антикорупційний суд як частину юридичних зобов’язань України та її домовленостей з ЄС і Міжнародним валютним фондом.


В організації, зокрема, наголосили, що створення антикорупційної палати, про що раніше заявив Порошенко, не допоможе ні з нинішнім відставанням у розгляді справ, ні з довірою українців.

«Україна повинна запровадити незалежний антикорупційний суд, щоб не допустити, аби зв’язки і кумівство відігравали роль у тому, як в Україні ведуть правосуддя, – сказав голова правління Transparency International Хосе Угас. – Президент Порошенко розуміє нагальність ситуації, однак його пропозиція щодо палати в нинішній судовій системі не спрацює. Люди не вірять, що судова система притягне високопосадовців до відповідальності, оскільки суди в минулому вже цього уникали».

Ще одна судова вертикаль?

За словами експерта програми реформування судових і правоохоронних органів Українського інституту майбутнього Тетяни Ющенко, вся дискусія щодо створення антикорупційних судів зводиться до того, як їх вмонтувати в чинну судову систему. Проте основне питання – чи взагалі така інституція Україні потрібна?

«До дуже хворого організму намагаються долучити здорову клітину, думаючи, що вона зможе його вилікувати, – вважає експертка. – Насправді ж лікування має бути системним. Тут є кілька кроків. Перший – продовження реформування системи правосуддя з тим, аби проводилось на регулярній основі оперативно-кваліфікаційне оцінювання суддів. Йдеться про перевірку їх на доброчесність, відповідність критеріям професійної етики, добір нових суддів на конкурсних засадах. Другий крок – внесення змін до кримінально-процесуального законодавства, аби органи досудового розслідування отримали дієвий механізм ефективно встановлювати провину злочинців. Аби доказова база не розвалювалась у суді, як це відбувається нині».


Юристка переконана, що проблема боротьби з корупцією – не лише в судах. Насправді, говорить вона, маємо ще й проблему низької якості досудового розслідування справ, корупційних зав’язків у прокуратурі, адвокатурі тощо.


«Нам пропонують створити окрему антикорупційну вертикаль. Але так можна дійти і до антикорупційної адвокатури, експертизи тощо, – розповідає Ющенко. – Тобто всі корупційні справи можна розглядати в чинних судах за умови, що вони будуть повнокровними, наповненими перевіреними суддями, які мають пройти усі кваліфікаційні оцінювання. Не забуваймо, що корупцiйний злочин, в першу чергу, є злочином проти народу. Тому найсправедливiший антикорупційний суд – це суд присяжних, тобто народний суд. Вiн вже передбачний дiючим КПК. Потрiбно лише удосконалити цей iнститут. Створення антикорупційних судів – це вимога іноземних донорів. Вбачають саме в цьому вирішення проблеми. Але в українських реаліях – це дуже дорого. Та й перший же конкурс до такого суду закінчиться аналогічно, як і конкурс до Верховного суду. Буде дискредитований цією ж громадськістю. Навряд чи цього року ми побачимо Антикорупційний суд у дії. Адже лише добір суддів затягнеться ще більше, ніж затягнувся добір суддів до ВС. Дуже буде великий резонанс. Та й хто взагалі піде туди працювати, погодиться пройти всі ті випробування, які зараз пройшли кандидати на посади до ВС?».

Одна мета – два закони

На сьогодні у ВР зареєстровано два законопроекти, які передбачають різні варіанти формування системи антикорупційного правосуддя. Перший із них (№6011) передбачає створення Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Другий законопроект (№6529) передбачає внесення змін у чинне законодавство, з виділенням в нинішній судовій системі окремої «антикорупційної» спеціалізації.

За словами виконавчого директора Transparency International України Ярослава Юрчишина, обидва законопроекти – як щодо суду, так і щодо палат – перебувають на розгляді Венеційської комісії. Її висновок щодо обох документів очікують на восьме жовтня. Лише після цього варто сподіватись на голосування в парламенті.

Як пояснив юрист, представник України у Венеційській комісії у 2013-2017 роках Володимир Пилипенко, до цих законів є багато зауважень.

«Важко сказати, який із цих варіантів є більш ефективним, – розповів він. – Очевидним мінусом законопроекту №6011 є те, що в ньому порушено базовий правовий принцип: ніхто не може бути суддею у власній справі. Вищий антикорупційний суд планують зробити водночас і судом першої інстанції, і судом, який розглядатиме апеляції на свої власні рішення. Це, повірте, нісенітниця».

Експерт переконаний, що доопрацювання вимагає і запропонована у проекті № 6529 схема проведення спеціалізації суддів на тих, які розглядатимуть винятково корупційні справи.

«Відповідно до норм законопроекту, в кожному загальному місцевому суді має бути щонайменше троє суддів, які спеціалізуватимуться на розгляді «корупційних» справ, – розповів правник. – В Україні є суди, загальний склад яких становить лише 5 суддів. Виходить, що двоє суддів змушені будуть розглядати всі цивільні, трудові, сімейні, земельні, житлові справи. Взявши до уваги той факт, що осіб, яких притягують до відповідальності за вчинення корупційних злочинів, не так уже й багато, виходить, що одні судді будуть перенавантажені справами, а інші – ні».

Зокрема, чимало експертів погоджуються, що доопрацювання потребують і запропоновані в проекті №6529 вимоги до особи, яка зможе обійняти посаду судді, який спеціалізуватиметься на розгляді корупційних справ.

«Вимога про те, що для обіймання посади судді, який розглядатиме корупційні кримінальні провадження, достатньо лише наявності наукового ступеня і п’ятирічного стажу наукової роботи (без попереднього досвіду роботи на посаді судді) може негативно вплинути на якість розгляду таких проваджень, – переконаний Пилипенко. – Доцільніше було б проводити спеціалізацію таких суддів із-поміж тих, хто раніше вже виконував обов’язки слідчих суддів упродовж тривалого часу».

Отож хто та як має побороти корупцію в країні – питання, на яке поки що єдиної чіткої відповіді немає ні в найвищого керівництва країни, ні в середовищі самих антикорупціонерів.  А ще більше – немає розуміння всередині суспільства, як судова реформа, зокрема створення антикорупційних судів, змінить на краще далеко не безхмарне життя простих українців.

Романія Горбач

Підпишіться на нашу розсилку!

Вітаю, я Влад Руденко, головний редактор порталу Politeka. Через рік ви прокинетеся в іншій країні. Україна зміниться. Дефолт, політична криза, ситуація на Донбасі, новий президент - ви можете стати першим, хто дізнається найважливіші новини, які змінять життя країни і ваше життя.

Для вас ми створили розсилку з найважливішими, найоперативнішими, ексклюзивними новинами та аналітичними статтями. У ній те, про що не напишуть інші. У ній відповіді на питання, які вас хвилюють.

Підпишіться і будьте в курсі найважливішого. Хто володіє інформацією - володіє світом!

Влад Руденко

Головний редактор порталу Politeka

матеріали рубрики
Бюджет бідності: як ростимуть ціни та якою буде зарплата Аналітика
Бюджет бідності: як ростимуть ціни та якою буде зарплата
8 мільйонів доларів хабаря Віталію Скоцику, зв’язки з людьми Януковича та допомога в організації російського реваншу – історія політика-невдахи Аналітика
8 мільйонів доларів хабаря Віталію Скоцику, зв’язки з людьми Януковича та допомога в організації російського реваншу – історія політика-невдахи
Політична «мовотворчість» Аналітика
Політична «мовотворчість»