Тероризм в Україні: найрезонансніші вбивства року

Тероризм в Україні: найрезонансніші вбивства року

30 жовтня ввечері на залізничному переїзді біля селища Глеваха Київської області двоє невідомих обстріляли з автоматів автомобіль прес-офіцера Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва Аміни Окуєвої. Від отриманих поранень у голову вона померла на місці. В машині перебував також її чоловік, чеченський доброволець Адам Осмаєв. Його поранили в ногу.

План «Сирена»

У повідомленні ГУ НП у Київській області йдеться, що у зв’язку з убивством Окуєвої на території столичної області та сусідніх регіонів введено оперативний план перехоплення “Сирена”. Правоохоронці запевняють, що наразі тривають заходи щодо розшуку та затримання озброєних злочинців.


На сьогодні поліція кваліфікує подію як замовне вбивство. Осмаєв у своїй заяві стверджує, що вбивство його дружини є продовженням замаху на них.

Нагадаємо, в червні цього року на Окуєву та її чоловіка невідомі скоїли замах. Тоді з ними домовився про інтерв’ю нібито французький журналіст Алекс Вернер із Le Monde. Під час зустрічі зловмисник вистрелив із пістолета у груди Осмаєву. Після чого Окуєва відкрила вогонь у відповідь, поранивши Верена.

Сам Осмаєв вважає, що напад на його дружину пов’язаний також із нещодавнім замахом на Ігоря Мосійчука. В результаті вибуху біля телеканалу «Еспресо» нардеп отримав незначні поранення, його охоронець загинув. У ВМС інцидент кваліфікують як теракт і замах на державного діяча.


За словами чеченського добровольця, всі ці події пов’язанні між собою, тут треба вбачати російський слід. Зокрема, він переконаний, що замахи могли здійснити “терористичні угрупування” глави Чечні Рамзана Кадирова.


Варто зауважити, що Окуєва працювала в минулому помічницею радикала Мосійчука. Опісля  вступила в Самооборону Майдану, де була лікарем в Афганській сотні. В складі батальйону “Київ-2” вирушила на Донбас. Пізніше служила в батальйоні “Золоті ворота”. Брала участь у створенні Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва.

Справа Шаповала

Вочевидь, саме столиця є місцем, де здійснюються найбільш гучні вбивства, особливо коли у них є політичний чи ідеологічний підтекст.

Отож іще однією без перебільшення резонансною справою можна вважати вбивство офіцера Головного управління розвідки Міноборони України Максима Шаповала. Його автомобіль підірвали в Києві 27 червня на розі вулиць Солом’янська та Механізаторів.

Правоохоронці встановили, що вибуховий пристрій було закріплено під сидінням машини.

У результаті вибуху постраждали двоє людей – жінка 1990 р. н., яка отримала осколкові поранення ніг, та чоловік 1946 р. н. із осколковим пораненням підборіддя.

Загиблий був начальником управління спеціального резерву Головного управління військової розвідки. Саме його підлеглі проводили операції в зоні АТО та на непідконтрольних територіях Донбасу. Власне, з розвіддіяльністю Шаповала і пов’язують його убивство. Поліція кваліфікувала подію як теракт. Однак у МВС не виключають, що підслідність кримінального провадження можуть змінити. Справу передали до Головної військової прокуратури.

За словами волонтера  колишнього командира відділення Нацгвардії України Мирослава Гая, під час вибуху застосували 500 грамів тротилу.

“Війна вже давно у Києві, – зазначив у себе на Фейсбук. – Немає і місяця, щоб росіяни не вбили когось у столиці. Щомісяця ми втрачаємо офіцерів із різних відомств, що відповідальні за важливі напрямки. Просто не все доходить до ЗМІ”.

Справа Вороненкова

23 березня у Києві застрелили екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова.

Кіллер відкрив по ньому вогонь біля готелю “Прем’єр Палас” – прямісінько у центрі столиці, куди той ішов на зустріч із ще одним колишнім депутатом Держдуми РФ Іллею Пономарьовим.

Охоронець Вороненкова поранив нападника – екс-бійця батальйону Донбас Павла Паршова, який згодом помер у лікарні.

16 червня у Павлограді Дніпропетровської області затримали 36-річного активіста Ярослав Тарасенка. Слідство вважає його співучасником Паршова.

4 вересня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про те, що слідство встановило замовника вбивства Вороненкова. Зараз організатор злочину перебуває на території РФ.


Зі свого боку, президент України Петро Порошенко заявив, що Вороненков був одним із головних свідків “російської агресії проти України та ролі Януковича у введенні в Україну російських військ”.


Справа Хараберюша

31 березня загинув заступник начальника відділу контррозвідки управління СБУ Донецької області полковник Олександр Хараберюш. Його машину підірвали близько 8:30 ранку в житловому кварталі Маріуполя радіокерованою магнітною міною.

 

Сім’я Хараберюша залишила в 2014-му Донецьк. Свого житла в Маріуполі не мали. Орендували квартиру в дев’ятиповерхівці. Жодної охорони у нього також не було.


Серед очевидних мотивів убивства фахівці називають диверсійну роботу полковника на окупованих територіях.


Тільки за офіційною статистикою відділу контррозвідки в одному підрозділі Хараберюша з травня по 15 листопада 2014 року працівниками здійснено 60 затримань активістів “ДНР”, реалізовано 4 кримінальні справи за ст.111 Кримінального Кодексу України (державна зрада), 1 – за ст. 114 КК (шпигунство), більше ніж 20 справ – за ст. 258 прил. 3 КК (участь у терористичній діяльності)”.

«Я впевнений, що загибель Олександра – справа рук терористів, боротьба проти яких стала справою його життя “, – зазначив керівник Служби безпеки України Василь Грицак під час прощання з полковником.

Він, зокрема, додав, що слідство має певні “зачіпки” у справі. Які самі – досі громадськості не відомо.


За даними Генпрокуратури, в 2016 році зафіксовано 1865 справ, які стосуються тероризму. Це на 43% більше, ніж у 2015-му. Тоді було 1305 справ, а в 2014-му -1515.


Загалом, якщо глянути на загальну тенденцію 2014-2016 років, то в 2016-му в Україні було більше ніж 1600 відкритих справ про теракти. Це на 40% більше, ніж попереднього року.

Проаналізувавши ситуацію щодо порушення справ за статтями Кримінального кодексу «Фінансування тероризму» та «Створення терористичної групи», можна побачити дещо іншу картину. Показники знизилися в 2016 році в 2-2,5 рази порівняно з 2015 роком. Це, як стверджують фахівці, свідчить про те, що українські правоохоронці більше орієнтовані не на те, щоб попередити теракт, а діяти вже після нього – шукати виконавців.

Романія Горбач

матеріали рубрики
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків Аналітика
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків