Велика приватизація: реальність чи захмарні мрії?

Велика приватизація: реальність чи захмарні мрії?

Уряд пропонує усі підприємства, які виставляють на продаж, замість теперішніх п’яти груп поділити на дві: великі, якщо вартість їхніх активів перевищує 250 млн грн, та малі.

При цьому, замість п’яти процедур приватизації, залишити лише аукціон і викуп. Малі об’єкти продаватимуть за допомогою відкритих торгів через ProZorro, а об’єкти великої приватизації – через інвестиційні банки з міжнародною репутацією.

Вирішення суперечностей щодо приватизації відбуватиметься винятково в міжнародному комерційному арбітражному суді.

Із 2014 по 2017 рік держава щороку планувала отримувати від приватизації 17 млрд грн. У 2014-му амбітний план було виконано на 2,7%, державного майна продали на 467 млн грн.

За наступні два роки ситуація лише погіршилася. План виконували на рівні 1%. Цього року із запланованої суми від приватизації до держбюджету має надійти лише 3 млрд грн. Однак урядовці переконані, що з ухваленням нового закону справи підуть значно краще. Тому в проект держбюджету на 2018 рік від приватизації запланували прибуток у розмірі 22,5 млрд грн.

Politeka дізналася у народних депутатів, як вони оцінюють законопроект про приватизацію та чи допоможуть нововведення реалізувати план уряду з продажу державних активів на понад 22 млрд грн.

Борислав БерезаБорислав Береза, позафракційний народний депутат:

– Якщо українська держава не може бути справжнім господарем, то повинна продавати підприємства, які завдають збитки. Нерозумно тримати їх у держвласності, якщо вони не прибуток генерують, а десятки мільярдів гривень збитків. При цьому керівники цих підприємств постійно багатіють.

Якщо держава не може запобігти такій порочній практиці, треба запускати процес приватизації і продавати підприємства за найвигіднішою для України ціною. Впевнений, знаходитимуться покупці, які намагатимуться всіляко зменшувати їхню вартість. Тому процес приватизації потрібно буде контролювати.


У проект держбюджету на наступний рік закладено 22,5 млрд грн від приватизації держмайна. Цей амбітний план можна реалізувати. Усе залежить від того, що виставляти на продаж. Якщо нарешті продадуть «Укрспирт» та інші дорогі підприємства, отримаємо хороший результат.


Якщо ж приватизація буде лише імітацією, щоб створити видимість продажів, а підприємства й надалі генеруватимуть збитки та збагачуватимуть людей, які контролюють ту чи іншу сферу, побачимо дохід у розмірі не 4 млрд грн, як цього року, а ще менше.

Леонид ЕмецЛеонід Ємець, народний депутат фракції «Народний фронт»:

– Процес приватизації має бути швидкий. В Україні ж він триває ще з початку незалежності. Бажання працювати на результат й передавати майно з державного управління у комерційну власність уже перетворилося на процес, з якого отримують зиск його постійні учасники. Це недопустимо.

Приватизація має рухатися. Це одна з вимог Міжнародного валютного фонду. Але вважаю, що стратегічні для держави об’єкти мають усе ж таки лишатися під контролем держави або комунальної спільноти.


Продаж стратегічних об’єктів – це величезна помилка. У Києві розпродали «Київгаз», «Київенерго», «Київводоканал». Зараз вони між собою влаштовують комерційні змагання, при цьому киян використовують як заручників.


«Київводоканал», наприклад, заявляє, що не отримав гроші від «Київенерго», й погрожує відключати споживачів. Це ж саме робить «Київенерго», шантажуючи, що люди будуть мерзнути, якщо їм не заплатять. Це тероризм. Не можна допускати подібного, щоб громадяни ставали інструментом у комерційних та корупційних змаганнях. Тому потрібна націоналізація стратегічних об’єктів, а нестратегічні, звичайно, треба продавати.

Роман СеменухаРоман Семенуха, народний депутат фракції «Самопоміч»:

– Держава завжди буде найнеефективнішим, найгіршим власником. Тому приватизація державного майна необхідна. Цей процес сприятиме зменшенню корупції.

Однак потрібно створити прозорі механізми, щоб в Україну зайшли іноземні інвестори. Це мета.

Приватизація має відбуватися винятково із дотриманням кількох умов. По-перше, у цьому процесі не можуть брати участь країни, які підпадають під санкції FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей, – ред.). По-друге, не можна допускати до приватизації компанії, кінцевим бенефіціаром яких є громадяни Російської Федерації. Третя умова стосується приватизації комунального майна місцевих громад.


Зараз у законопроекті прописано, що кошти від приватизації об’єктів комунальної власності будуть спрямовувати до держбюджету. Це неприйнятно, бо відбуватиметься пограбування місцевих громад.


Нині відсутня державна концепція управління держактивами. Кабінет міністрів чотири роки поспіль планує дохід від приватизації в розмірі 17 млрд грн, але не виконує його навіть на третину. У проект держбюджету на 2018 рік заклали 22 млрд грн від продажу держмайна. Однак знову немає ні списку підприємств, ні державної програми з приватизації.

Ольга Головка

матеріали рубрики
Телетайп: ми вибираємо собі не президента країни, а шамана племені Аналітика
Телетайп: ми вибираємо собі не президента країни, а шамана племені
Гройсман заганяє українців у нові борги: як провернуть монетизацію субсидій до виборів Аналітика
Гройсман заганяє українців у нові борги: як провернуть монетизацію субсидій до виборів
Золотаревский, Слуцкий, Израилит: новое расследование на 7 лет колонии Аналітика
Золотаревский, Слуцкий, Израилит: новое расследование на 7 лет колонии