Мовна війна проти України: як Європа підігрує Путіну

Мовна війна проти України: як Європа підігрує Путіну

Венеційська комісія надала експертний висновок щодо мовних положень українського закону “Про освіту”, де йдеться, зокрема, про «дискримінацію російськомовних».

Деякі експерти уже назвали таке рішення – виграшем РФ, і черговим міжнародним ляпасом українській дипломатії.

Тут варто нагадати, з чого, власне, розпочалась вся ця геополітична мовна історія.

Ще у вересні президент України Петро Порошенко підписав закон “Про освіту”, який одразу ж наткнувся на гостру критику з боку Угорщини, Румунії та Польщі через статтю про освіту державною мовою.

Найбільше сусідів України обурила стаття 7 нового закону, яка передбачає, що з 2020 року діти з родин нацменшин зможуть навчатися рідною мовою лише у початковій школі. Починаючи з 5 класу, весь навчальний процес вестиметься українською мовою, а мови нацменшин вивчатимуться лише як предмет.

Обурившись такою реформаторською мовною політикою Києва, в  Будапешті навіть пригрозили заблокувати всі майбутні зближення України з ЄС. Аби не поглиблювати міжнародний конфлікт МЗС України направило свій закон на експертизу до Венеційської комісії.

Остання, до речі, не підтримала закиди Угорщини та погодились, що освітній закон не порушує жодним чином угоду про асоціацію. Однак не встигли ініціатори реформи відсвяткувати перемогу, як  8 грудня Венеційська комісія оприлюднила загальні висновки щодо української реформи освіти, які розвіяли радісний ажіотаж україно-угорського протистояння.

Венеційська комісія у своєму висновку зазначила, що Україні варто внести зміни у “мовну статтю” закону “Про освіту”, переглянувши заборону викладання російською мовою.

“Новий Закон не надає ніяких рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема, для російської, найбільш використовуваної недержавної мови. Менш сприятливе ставлення до цих мов важко виправдати, і тому постає питання дискримінації”, – йдеться у рішенні.

У Стразбурзі переконані, що вирішити цю проблему допоможе внесення змін у 7 статтю та заміна цього положення більш збалансованим.

Зі свого боку, Міністерство закордонних справ України, попри зауваження щодо «дискредитації російської мови», подякувало Венеційській комісії за надання оперативних висновків щодо освітнього закону.

“Ухвалення рішення Венеційської комісії дозволяє перевести питання подальшої імплементації освітньої реформи в Україні виключно в експертне русло. – Йдеться у заяві на сайті міністерства. – У зв’язку з цим закликаємо утриматися від подальшого вільного тлумачення згаданих рекомендацій, припинити політизацію питання нового освітнього закону, його використання для спекуляцій і конфронтації”.

Та й у Міністерстві освіти і науки України вважають перебіг фінального засідання Венеційської комісії стосовно мовної статті Закону «Про освіту» збалансованим та конструктивним. Як-то кажуть – немає претензій, немає проблеми. Але чи все так однозначно?

На думку представника України у Венеційської комісії у 2013-2017 роках Володимира Пилипенка, від рішення Венеційської комісії виграв лише один суб’єкт міжнародного права – РФ.

«Поки Україна та Угорщина на рівні міністерств між собою чубились, Венеційська комісія встановила, що в Україні є дискримінація російськомовних. – Розповідає Пилипенко. – Хоча у нас, якщо глянути на останні соцопитування, мовне питання знаходиться на останньому місці за важливістю. Коли МОН, посол в Раді Європи Кулеба вітають цей висновок, кажуть, що все нормально, то треба перестати нарешті дурити самих себе. Є стаття 125 висновку, де чітко йдеться, що належне врегулювання проблеми може бути через внесення змін до реформи, зокрема, статті 7 закону. Особливо, наголошує ВК, у зв’язку з мовами, що не є мовами ЄС. 124 стаття висновку говорить якраз про дискримінацію російської мови в Україні. Тобто можна було б вітати висновок ВК, якби там не було стільки рекомендацій. Адже як можна вітати рішення, де висловлене «занепокоєння щодо порушення прав російськомовної меншини в Україні»? Це ж підтримка ключової риторики Путіна, що в Криму і на Донбасі він якраз і захищає переслідування російськомовних в Україні. Тепер у нього є ще й висновок Венеційки, який підтверджує правильність такої логіки».

Україна, згідно із взятими на себе зобов’язаннями, має взяти до уваги рекомендації Венеційської комісії. Проте голова ВР Андрій Парубій уже заявив, що Україна не буде вносити змін до ст. 7 закону “Про освіту”, яка стала предметом дискусії на міжнародному рівні щодо навчання недержавними мовами.

За його словами, це погоджено у розмові з представниками Венеціанської комісії.

“Коли ми говоримо про війну з Російською імперією, то розуміємо, що війна спочатку йде за розум і душі людей, а потім йдуть танки. …І якщо ми не зможемо здобути перемоги за серця і душі наших людей, нам буде дуже важко перемогти у війні мілітарній”, – заявив Парубій.

Володимир Пилипенко, зі свого боку, додає, що Росія отримала дуже позитивний для неї варіант висновку, тому Києву треба чітко визначитись, що ми імплантуємо, а що ні.

«У цій ситуації відверто недобрацювали ті, хто мав би відстоювати позиції України на міжнародній арені, – Переконаний він. – Також це є повним провалом Міністерства освіти. Після такого висновку міністр може йти у відставку.  Треба закони писати так, щоб там не було поля для спекуляцій та не подавати ВК писані на коліні законододавчі пропозиції, які можуть зіграти злий жарт з нами. Це відвертий непрофесіоналізм. Маємо у такій мірі жорсткий висновок ВК — наскількі українські офіційні представники дозволяють його написати. Інтереси своєї країни треба відстоювати, за них треба боротись, а не покладатись на випадок, долю чи фортуну. Має бути діалог, справжня дипломатія, якої у нас, як показують останні події, немає і впомині. Отож замість реформаторського освітнього закону ми отримали чергову порцію дискредитації на міжнародному рівні, а Росія — додатковий козир у свої агресивні руки».

Романія Горбач

 

  • теги
матеріали рубрики
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків Аналітика
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків