Подорожчання електроенергії: як олігархи планують збагатитись

Подорожчання електроенергії: як олігархи планують збагатитись

Відповідне підвищення вартості має відбутися у два етапи: у І кварталі (тобто вже з 1 січня 2018 року) тарифи піднімуться на 9,5% – до 1495,46 грн/МВт год, а у II-IV кварталах іще на 6,1% – до 1586,69 грн/МВт год.

У Національній комісії, яка здійснює державне регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), пояснили, що зважилися на такий крок у зв’язку з інфляцією, зростанням зарплат, девальвацією гривні, а також підвищенням цін на газ на 16,7% і вугілля на 38,3%.

Прості українці істотно не відчують підняття тарифів на електроенергію. Адже воно торкається насамперед промислових підприємств.

Однак електрична енергія – це інфраструктурний товар, є складовою вартості усіх товарів та послуг в Україні. Тому опосередкований вплив на домогосподарства все ж таки буде.

Як мінімум 10% вартості товарів і послуг становлять затрати на електроенергію. За розрахунками фахівців, підвищення на 16% оптової ринкової ціни спричинить 2-3% подорожчання в середньому всіх товарів та послуг у країні.

Хоча окремі товари здатні подорожчати і більше. Ті ж маршрутні таксі, які використовують скраплений газ, можуть використати підвищення тарифів як привід для зростання вартості проїзду.

Нові правила

«Підвищення ціни на електроенергію пов’язане з тим, що наші ринки переходять на нові правила роботи, – розповідає експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев. – Згідно з цими правилами, ціна для усіх споживачів (від промисловості – до домогосподарств) визначатиметься за затвердженими новими методиками. В цих методиках враховується вартість усіх складових, зокрема курсу гривні, інфляції тощо. Тому немає нічого дивного, що нині відбулось подорожчання. Підставивши складові у цю формулу, отримаємо ті 16%, на які мають підвищити ціни протягом цього кварталу».

Власне, щодо урядових «планів». Іще восени  голова НКРЕКП Дмитро Вовк заявив, що його відомство отримало прогнозний баланс електроенергії на 2018, який затверджений Міністерством енергетики.

Згідно з ним, наголошує Вовк, в Україні є передумови для підвищення тарифів на електроенергію у 2018 році.

«Складно сказати, наскільки методика визначення вартості електричної енергії є доброю чи поганою, – зауважує Рябцев. – Проблема в тому, що у нас цих методик не дотримуються. Як це було на початку опалювального сезону з вартістю газу. Гройсман скасував на словах дію постанови №187, заявивши, що газ для населення протягом опалювального сезону підвищуватись не буде. Якщо уряд ухвалює рішення, то його треба виконувати постійно, без винятків. Це дозволить підприємствам планувати свою діяльність, закладаючи певні ризики до кінця року».

Монополізація в дії?

Підвищення оптово-ринкової ціни на електроенергію найбільше відчують промислові об’єкти. Саме їм доведеться за надані послуги платити більше. І тут варто зауважити, що в українському енергетичному секторі одним з очевидних монополістів надання таких послуг є ахметівська група ДТЕК, яка контролює близько 80% теплової електрогенерації і за 11 місяців 2017 року добула 84% всього енергетичного вугілля в Україні.  

На думку Рябцева, не варто Обленерго пов’язувати винятково з діяльністю ДТЕК.

«На ринку є й інші гравці, – розповідає він. – Ахметов володіє дев’ятьма Обленерго. І лише двома із них керує безпосередньо (має 100% акцій). В інших – на паях із промислово-фінансовими групами. Зрозуміло, коли буде запроваджено нові правила, які передбачають створення в Україні ринку електричної енергії, тоді цей ринок стане справді конкурентним. Але зараз у нас перехідний період, сказати, що Ахметов дуже багато заробляє на ринку електричної енергії – не зовсім правильно. Не забуваймо, що у нас залишається ДПЕ (Державне підприємство Енергоринок)».

Зараз середньозважена ціна на електричну енергію визначається наступним чином. Беруться тарифи для різних видів генерації, множаться на частку цієї генерації відповідно до структури споживання і діляться на весь цей обсяг.

Отриманий середньозважений тариф для теплової генерації десь у 5-7 разів вищий, аніж для атомної генерації. Причому для атомної генерації складову тарифу було наприкінці минулого року зменшено, а для теплової, навпаки, збільшено. В цьому сегменті і є найбільший виграш для виробників теплової електроенергії.

Нагадаємо, на сьогодні вартість вугілля розраховується на основі європейського індексу з урахуванням доставки в Україну. Йдеться про так звану формулу “Роттердам+”.

Цю формулу (нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію) НКРЕКП затвердила ще у березні 2016 року.

У ціні, за якою ТЕС продають електроенергію на ринку, враховується ціна на вугілля – його вартість у порту Роттердам плюс ціна доставки в Україну.

Через застосування нової формули теплові генерації, зокрема генерації ДТЕК Рената Ахметова і державне “Центренерго”, стали продавати електроенергію дорожче.

Також після запровадження “роттердамської” формули єврооблігації ДТЕК подорожчали на 40%. Цікавим є той факт, що, коли вони були дешевими, їх скуповувала компанія ICU (Інвестиційний капітал Україна).

За дивним збігом обставин, співвласником ICU був екс-міністр енергетики Володимир Демчишин. У цій самій компанії колись працював і нинішній очільник НКРЕКП Дмитро Вовк.

«Роттердам мінус»

На думку експертів, Роттердамська формула була б доцільнішою, якби там був не «Роттердам плюс», а «Роттердам мінус» – виключити із ціни на вугілля затрати на його транспортування.

Адже затрати на транспортування включено у вартість вугілля, немов ми щось транспортуємо із Роттердаму, але ж фактично Україна нічого звідти не транспортує.

Власне, через зміни на вугільному ринку третину сировини доводиться завозити з-за кордону. Ця частка збільшуватиметься відповідно до зменшення видобутку вугілля на державних шахтах.

«Найбільше зиску від цієї формули поки що має теплова генерація, – переконаний Рябцев. – Завдяки їй отримала можливість встановлювати завищений тариф на власні послуги. Але після того, як з її схем було прибрано антрацитово-донбаське вугілля, Роттердам навряд чи все компенсує. Основне – в країні має запрацювати роздрібний ринок газу та електричної енергії газу. У найкращому разі він запрацює у 2020 році. Аби не було зловживання монопольним становищем, мають запрацювати усі ринкові механізми. Але вони не запрацюють. Гальмують дві речі. Перша – у виконавчих органах влади нині панує низький професіоналізм. На речі, за які 10 років тому звільняли, сьогодні взагалі не зважають. На кожному кроці – порушення процедур. Суб’єктивні причини пов’язані з небажанням нинішніх власників енергетичних монополій працювати по-новому. Гляньмо, що відбувається з НКРЕКП. Президентська гілка влади не хоче втрачати свій вплив на всі ціни, тарифи. Тому з’явився цей закон про тимчасових членів НКРЕКП. З’явився рошенівський Вовк. Після цього з’явились нюанси, пов’язані з тим, хто призначає членів НКРЕКП. Більшість усе одно призначає президент. Чомусь із ним погоджують кандидатури. Фінансово-промислові групи та їхні керівники не бажають втрачати важелі впливу на ринках, які завжди є потрібними.

Романія Горбач 

матеріали рубрики
Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати! Аналітика
Телетайп: «колишніх» з їх схемами треба карати, а не наслідувати!
Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі Аналітика
Телетайп: баланс між США і Китаєм – ключ до реального миру на Донбасі