Останній транш Міжнародного валютного фонду в розмірі $1 млрд було переказано в Україну в квітні 2017 року. Новий кредит українська влада сподівалася отримати до кінця минулого року, але у відповідь Фонд натякнув, що без реальних реформ грошей більше не буде.
Після січневої зустрічі президента Петра Порошенка та голови МВФ Крістін Лагард на полях Усесвітнього економічного форуму в Давосі здавалося, що Україна все ж таки не залишиться без фінансової допомоги. Порошенко заявив, що сподівається отримати транш МВФ у квітні цього року, а міністр фінансів Олександр Данилюк передбачив надходження коштів у травні.
Відтоді минуло більше ніж місяць, але за цей час Україна не зробила практично нічого, щоб наблизити момент отримання траншу. Часу залишається дуже мало. Якщо українська влада справді розраховує на допомогу МВФ, їй слід поквапитися з виконанням вимог головного кредитора.
Спочатку реформи, потім гроші
У березні 2015 року МВФ відкрив для України чотирирічну програму розширеного фінансування в розмірі $17,5 млрд. За три роки країна отримала чотири транші на загальну суму $8,7 млрд. Якщо МВФ виділить Україні черговий кредит до кінця 2018 року, то його сума, за словами Олександра Данилюка, становитиме $1,9 млрд. Це означає, що Україна освоїть програму фінансування лише на 60%.
Утім, багато експертів сумнівають у можливості отримання Україною грошей від МВФ до президентських виборів 2019 року. Зокрема, такої думки дотримується відомий шведський економіст Андерс Аслунд. Він вважає, що українська влада сама не зацікавлена у співпраці з Фондом.
«Очевидно, що Адміністрація президента не зацікавлена у подальшій співпраці з МВФ. І я не очікував би, що до виборів президента, які відбудуться в 2019 році, МВФ або Євросоюз дадуть Україні кредити», – заявив Аслунд.
У середині лютого Київ відвідала технічна місія МВФ, яка вкотре нагадала, що уряду не можна зволікати з проведенням необхідних реформ. Найперше МВФ домагається створення незалежного Антикорупційного суду, підвищення цін на газ для населення та призначення нового голови Нацбанку. У списку другорядних завдань для України є проведення приватизації, земельна реформа, а також завершення пенсійної реформи.
Після закінчення роботи місії постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман нагадав, що міжнародні партнери, як і раніше, наполягають, щоб Верховна Рада ухвалила законопроект про Антикорупційний суд у редакції Заходу.
Сергій Фурса про реформи Нацбанку, корупцію та програш Коломойського«Документ у нинішньому його вигляді не відповідає вимогам програми МВФ, а також рекомендаціям Венеціанської комісії. Зараз слід зробити крок назад і забезпечити створення законодавства, яке посилить успішну боротьбу з корупцією серед високопосадовців», – наголосив він.
Незважаючи на щедру критику, 1 березня Верховна Рада взяла за основу саме президентський законопроект про Антикорупційний суд. Тепер західні партнери напевно вимагатимуть внести в документ правки, які навряд чи сподобаються українським парламентарям.
У підсумку з-поміж трьох першорядних завдань уряд лише наблизився до призначення нового голови НБУ, хоча і тут необхідно ще зібрати голоси для затвердження його кандидатури в парламенті. Зі створенням Антикорупційного суду та зміною тарифів на газ виникли певні проблеми, які складно буде вирішити найближчими місяцями.
Привид дефолту
У зв’язку зі слабким економічним зростанням Україна зараз потребує фінансової допомоги, а успішність співпраці з МВФ є найважливішим сигналом для інших кредиторів. Країні треба активно залучати фінансові ресурси, адже в найближчі роки Україні доведеться пережити пікові виплати боргів.
У Мінфіні підрахували, що лише цього року Україні доведеться виплатити 175,7 млрд грн державного боргу, з яких 114 млрд грн становитимуть платежі за внутрішнім боргом, а 61,7 млрд грн – платежі за зовнішнім боргом. За даними НБУ, за найближчі три роки державі необхідно повернути кредиторам 16 млрд доларів.
«Влада зацікавлена в отриманні траншу, оскільки за нього не потрібно звітувати через бюджет, а парламент не контролює іноземні кредити. Поки ми не бачимо ефективного використання цих коштів. Навпаки, кредити збільшують державних борг і бюджетні витрати на обслуговування цього боргу. Не думаю, що отримання кредитів корисне для нашої економіки, в цьому зацікавлені передусім чиновники-клептократи», – вважає колишній міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.
Демонстративно відмовлятися від співпраці з МВФ представники влади просто не можуть, щоб не створювати в країні загрозу дефолту. Водночас проведення непопулярних реформ перед президентськими та парламентськими виборами може обернутися болючим ударом по їхньому рейтингу.
У цій ситуації залишається сідати за стіл переговорів із МВФ і шукати компроміс. І якщо у випадку з цінами на газ Фонд може погодитися на поступове підвищення тарифів, то з Антикорупційним судом ситуація видається серйознішою. На Заході схвалять відповідний закон лише в тому разі, якщо він гарантуватиме новому органу незалежність.
«Уперше в історії своєї діяльності МВФ висуває не лише економічні, а й політичні вимоги – створити Антикорупційний суд. Причина цього полягає в тому, що корупція в Україні досягла найбільших масштабів за всю історію незалежності. Економічні вимоги МВФ, такі як створення кредитного реєстру, проведення приватизації або будь-які інші, уряд виконує лише формально», – говорить кандидат економічних наук, керівний партнер консалтингової компанії «Фінансова студія» Євген Невмержицький.
Не МВФ єдиним
Після підвищення Нацбанком облікової ставки до 16% на початку року в Україну кинулися європейські спекулянти, яких зацікавила висока прибутковість гривневих облігацій внутрішньої державної позики. З кінця січня до середини лютого іноземці скупили ОВДП на 7,5 млрд грн, завдяки чому вдалося істотно знизити курс долара.
Іще одну доволі несподівану перемогу Україна здобула в Стокгольмському арбітражному суді. У результаті газової суперечки між «Нафтогазом» і «Газпромом» російська компанія тепер має виплатити Україні $2,6 млрд. Експерти вже прогнозують, що цю суму можна використати для закупівлі газу та навіть для погашення «боргу Януковича», проте РФ має намір подавати апеляцію, тому на українські рахунки гроші надійдуть не скоро.
Дострокові вибори: план гаранта проти мрії Тимошенко«Економіка цілком може обійтися без чергового траншу МВФ. Є резерви НБУ на суму понад $18 млрд, і ми цілком можемо обслужити міжнародний борг без додаткового траншу. Також в України є величезний потенціал залучення приватних іноземних інвесторів. Але для цього потрібно захищати цих інвесторів не на папері, а на ділі. Сума траншу є доволі незначною для економіки України, а продовження взаємин із МВФ – насамперед позитивний сигнал для світового співтовариства і закордонних інвесторів у сенсі налагодження з Україною економічної співпраці», – вважає Євген Невмержицький, відзначаючи, що зараз високий рівень корупції нівелює економічний потенціал країни.
Володимир Лановий стверджує, що Україні слід узагалі відмовитися від кредитів МВФ. За словами експерта, така співпраця руйнує національну економіку та негативно впливає на курс гривні.
«Після того як Нацбанк отримає черговий транш, він зобов’язаний збільшити валютні резерви. Для цього необхідно купити валюту в експортерів або інвесторів. НБУ виходить на ринок як покупець, збільшує пропозицію та послаблює національну валюту, внаслідок чого зростає попит на долар. Валютні кредити, які отримує уряд, погіршують умови для стабільності курсу гривні. Замість цього необхідно розвивати експорт, стимулювати високотехнологічний бізнес, залучати іноземні банки та інвесторів, створюючи для них такі самі умови, як і для українців», – зазначає Лановий.
Ситуація з траншем ускладнюється тим, що МВФ зазвичай згортає фінансування за 8-10 місяців до виборів у країні. З огляду на те, що президентські вибори заплановано на 31 березня 2019 року, Україні бажано вже до кінця весни виконати всі вимоги МВФ. За наявності політичної волі зробити це буде не надто складно, але якщо представники влади все ж таки зроблять ставку на передвиборчу кампанію, то можуть загнати себе і країну в кут.
У такому разі новий президент, хай хто ним стане, отримає державу на межі дефолту.
Олексій Мельниченко
