Майстер плівкових інтриг Олександр Онищенко-Кадиров «Татарин»: Who is Sasha Kadyrov?

Майстер плівкових інтриг Олександр Онищенко-Кадиров «Татарин»: Who is Sasha Kadyrov?

Рекет, наркотики, розбої, сутенерство та політична корупція… Чим ще, окрім плівок, запам’ятався українцям Олександр Онищенко – один з найбільш одіозних українських політиків і автор найвідвертіших політичних спогадів, але що приховує Олександр Раджабовіч Кадиров (Онищенко) про своє інше – неполітичне життя?

Саша Кадиров один з небагатьох депутатів, про яких нічого хорошого сказати не можна. Навіть банальний пошук в Google видає про нього більше компромату, ніж реальних справ. Він інтригами намагається втриматися в українській політиці, інакше йому загрожує в’язниця. «Онищенко – це людина безпринципна, який кого завгодно і що завгодно продасть і зрадить, клейма на ньому ніде ставити», – написав український журналіст Юрій Бутусов (https://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/2137400586300226). Що за людина, якого звинувачують у завданні збитків Україні в розмірі 1,6 млрд. доларів.

# 1 Син ката Іслама Карімова

Батько Олександра Онищенка – Раджаб Кадиров, генерал-майор, колишній заступник міністра МВС Узбекистану, начальник Головного управління виконання покарань (ГУВП) МВС Узбекистану. В даний час разом з іншими співробітниками спецвідділу ГУВП ховаються в Україні. Проти них з боку Служби Національної Безпеки Узбекистану і Генеральної прокуратури Узбекистану порушено кримінальні справи.

Раджаб Кадиров вважається архітектором колонії Жаслик, натхненником тортур, вбивств і «ломок» в колоніях і тюрмах сучасного Узбекистану. З ініціативи Раджаба Кадирова на місці колишнього хімічного і бактеріологічного складу була побудована сумнозвісна Жасликська колонія. У Жаслику існує ще одна секретна «зона 71», призначена для знищення особливо небезпечних для держави осіб. Точно така ж таємнича зона звана «буром» існує і при КІН 64/48 Зарафшан. У цих уранових рудниках «бурах» Кадиров змушував працювати, а потім знищував неугодних державі людей. «За «ломки» в тюрмах і перетворення їх в «червоні зони» впливовими «злодіями в законі» Раджаб Кадиров засуджений до смерті, його наказано знайти хоч з-під землі і привести вирок до виконання», – пише Сурат Ікрамов, голова Ініціативної Групи незалежних Правозахисників Узбекистану (http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1169117520).

# 2 Агент ФСБ

Олександр Кадиров закінчив Харківське вище військове училище тилу МВС СРСР (в середовищі офіцерів називався з непристойним відтінком ХУІ (Харківський університет інтендантів) з поглибленим знанням англійської та німецької мов. Це училище готувало як тиловиків, так і прикордонників, які на той час входили в структуру КДБ СРСР, а потім ФСБ. Після закінчення відразу поїхав служити в Західні угруповання. «Став радянським солдатом і пройшов навчання на німецькій мові в ГРУ», – зізнається Кадиров-Онищенко німецькому виданню Die Welt (https://strana.ua/news/ 137349-p erevod-stati-die-welt-s-otkrovenijami-onishchenko-pro-korruptsiju-poroshenko.html) /. Тоді ж у складі Групи радянських військ у Німеччині служив Володимир Путін, з яким там відбулося знайомство. Згодом зв’язки з наймогутнішою спецслужбою ФСБ допомагали йому просуватися в ієрархії «Бандитського Києва». звідси паспорт РФ і «благословення» на роботу з газом.

# 3 Бригадний на прізвисько «Татарин»

На початку 90-х Олександр Кадиров носив прізвище батька і був «бригадним» в одній з найбільших і жорстоких в Україні організованих злочинних груп авторитету Киселя (згодом Володимир Кисіль став депутатом райради Московського р-ну Києва, а в 2009-му загинув в автокатастрофі ). У списках банди «бригадний» Кадиров значився під №34 під кличкою «Татарин». Банда включала 10 обласних регіональних відділень і налічувала понад 500 осіб (https://lb.ua/file/person/274_onishchenko_aleksandr_romanovich.html).

Будучи майстром спорту з боксу Кадиров займався збором рекетирських «податків» з київських підприємців. Одним з «його» об’єктів був речовий і продовольчий столичний Володимирський ринок. Тоді він навіть отримав три роки умовно. «Я особисто як керівник кримінальної розвідки брав участь в розробці його угруповань», – розповів Валерій Кур, екс-начальник УБОЗ УМВС України, програмі «ГРОШІ» на каналі 1 + 1 (https://www.youtube.com/watch?v=yIyQ5Jf9UW4&feature=youtu.be).

Рекет був не єдиною сферою Кадирова в банді Киселя. Завдяки високопоставленому батькові з Ферганської долини (Узбекистан) були налагоджені поставки наркотиків із Середньої Азії спочатку в Україну, а потім і в ЄС. Наркотики стали базою для знайомства з політичною елітою України, яка згодом завдяки компромату допомогла йому легалізуватися в українській політиці. Для власного «відбілювання» в кінці 90-х Кадиров взяв прізвище матері – Онищенко.

(Http://izdato.net/news/politics/item/1102-v-sekretnoj-baze-vip-prestupnikov-zhurnalisty-nashli-familiyu-skandalnogo-nardepa-aleksandra-onishchenko-video).

# 4 Секс-работоргівець. Творець борделів для VIP-персон

Звідництво, конкурс красунь і створення ескорт-послуг для мільйонерів з США і Європи. Кадиров – власник конкурсу «Міс Україна». І він користується цим: навколо нього постійно крутяться дівчата модельної зовнішності. Останніх він охоче надавав як американським, так і європейським політикам. Сам він зустрічався з українською моделлю Сніжаною Онопко. На грудень 2009 року у Онопко і Кадирова було призначене весілля, яке так і не відбулося. Пара розійшлася на початку 2010 року. Дружиною Кадирова була Ксенія Кузьменко, яка пішла до Дениса Басса з молодої команди Черновецького. Нова дружина – бронзовий призер Олімпіади-2016 гімнастка Ганна Різатдінова

За даними міліцейського досьє, Онищенко-Кадиров став організатором конкурсів краси, звідки «забирав під своє крило» дівчат. У підсумку, за даними правоохоронних органів, послугами моделей Кадирова користувалися як представники вітчизняного істеблішменту, так і багато впливових закордонних політиків та бізнесменів, що дозволило Кадирову обзавестися серйозними зв’язками, в т.ч. з нинішнім президентом США Дональдом Трампом.

У 2010 році по відношенню до Олександра Кадирова-Онищенко та ще двох осіб було порушено кримінальну справу за №2010-10-31047 по ст.303 ч.2 КК України (сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією). У справі також фігурував шоумен Валід Арфуш. Йшлося про те, що «Кадиров і Арфуш займаються торгівлею людьми (дівчатами) з метою їх подальшої сексуальної експлуатації на території РФ, Казахстану, ОАЕ». «Олександр Онищенко (Кадиров) і Валід Арфуш поставляли повій синові Каддафі. Дружина Сейфа-аль-Іслама, улюбленого сина диктатора Лівії Муаммара Каддафі, стверджує: для оргій Каддафі-молодшого його київські друзі поставляли учасниць всеукраїнських конкурсів краси», – неодноразово писали ЗМІ (http://argumentua.com/stati/%C2%ABtorgovtsy-myasom%C2%BB-valid-arfush-i-aleksandr-onishchenko-kadyrov-postavlyali-prostitutok-synu-k).

Лівійськими нафтодоларами спонсорувались кілька українських конкурсів краси, ними були сплачені і перші передвиборні кампанії Кадирова. Свою політичну кар’єру він почав в Партії Регіонів. Кадиров досі підтримує зв’язки з Партією регіонів. В Іспанії, де зараз Кадиров ховається від правосуддя, він часто зустрічається з Юрієм Колобовим, міністром фінансів при режимі Віктора Януковича.

# 5 Хрещений батько політкоррупціі в Україні

Покінчивши зі злочинним минулим, Кадиров не гребує радикальними методами в досягненні високих політичних цілей. На виборах в 2014 році в одномандатному окрузі №93 у Київській області до Верховної Ради проти конкурента Костянтина Бриля Кадиров діє в стилі 90-х, залякуючи його дружину. «Він вийшов з машини, схопив, почав мене душити, викручувати руку», – розповіла дружина екс-кандидата в депутати. Коли жінка з водієм стали переслідувати авто кривдників, шлях їм перегородили два джипи з номерами ВР. «Дані автомобілі за інформацією, якою ми володіємо, відносяться до автопарку пана Кадирова. Їздять в його охороні», – пояснив адвокат Олег Вдовичен каналу 1 + 1 (http://izdato.net/news/politics/item/1102-v-sekretnoj-baze-vip-prestupnikov-zhurnalisty-nashli-familiyu-skandalnogo- nardepa-aleksandra-onishchenko-video).

У грудні 2014 року Олександр Кадиров викупив посаду міністра екології та природних ресурсів України Ігорю Шевченко за політичною квотою Юлії Тимошенко.

У 2016 році в інтерв’ю британському виданню The Independent Кадиров заявив, що витратив $30 млн на дискредитацію Арсенія Яценюка. «Медійна антикампанія тривала 10 місяців і щомісяця на неї витрачали $3 млн (https://tsn.ua/politika/sumki-groshey-i-zmova-onischenko-rozpoviv-yak-topili-yacenyuka-ta-pro-korupciyu-v- otochenni-poroshenka-818634.html).

Компанії Кадирова регулярно вигравали тендери в державній компанії «Центренерго» на поставку газу, частина коштів йшла на дискредитацію політиків в ЗМІ і купівлю голосів у Верховній Раді.

Народний депутат від «Волі народу» Олександр Кадиров (Онищенко) створив в 2013-2016 роках злочинну організацію, яка незаконно заволоділа державними коштами, отриманими від реалізації природного газу. Кадиров-Онищенко, який був бенефіціаром «Карпати Надра Інвест», Надра Геоцентр, ХАС, перепродуючи газ державний, навмисне занижував вартість газу в цілому на 1,613 млрд грн, а потім ще і перевів їх у готівку. За попередніми даними, в результаті викритої газової схеми державі було завдано збитків на рівні 3 млрд грн. З яких 1,6 млрд – це кошти, отримані в результаті перепродажу газу посередниками і виведені через фіктивні підприємства. 1,3 млрд. грн – це несплачена сума ренти за користування надрами (https://www.depo.ua/rus/politics/onishchenko-i-ko-cherez-tri-gazovi-firmi-privlasniv-1-6-mlrd -29062016143200).

У вересні 2016 року Олександр Кадиров брав участь в переговорах про покупку каналу «112 Україна», щоб мати свій голос і вплив в ЗМІ, але угода не відбулася. (Http://detector.media/infospace/article/119121/2016-09-27-andrii-podshchipkov-pro-prodazh-112-ukraina-onishchenko-viv-peregovori-vid-svogo-imeni/). Зате Кадиров став «частим гостем» на ресурсі strana.ua, заснованому Ігорем Гужвою (раніше головний редактор «Вістей» Олександра Клименка і «Сегодня» Ріната Ахметова). Помічниця по книзі Кадирова – заступниця головного редактора strana.ua Світлана Крюкова також писала мемуари Геннадія Корбана і частий гість в домі Ігоря Коломойського.

# 6 Око за око, борг за борг?

У 2013 році Кадиров купив у нинішнього нардепа Вадима Рабиновича (Опозиційний блок) і партнера Євгена Мураєва по каналу NewsOne – київський футбольний клуб «Арсенал». Покупка обійшлася Онищенко в 20 мільйонів доларів. Незабаром команда припинила своє існування і збанкрутувала. (Https://lb.ua/sport/2013/11/04/238044_rabinovich_onishchenko_vzyalsya.html). Кадиров звинуватив Рабіновича в доведенні команди до банкрутства і вимагав повернути гроші. Борги довелося віддавати каналу NewsOne за допомогою надання ефіру. Сьогодні канал є основним транслятором голосу «плівок Онищенко» і штучно розкручує сфабриковану проти президенту справу. Тему підхопив Ігор Коломойський і його медіа-група «1 + 1». Коломойський фінансує політичне шоу «Український формат» і з радістю ретранслює антипрезидентський контент NewsOne.

Зв’язки Раджаба Кадирова в Середній Азії дозволили налагодити і контролювати поставки природного газу із Середньої Азії в Україну. В Україні захистом «газових» схем займався Микола Рудьковський. В знак подяки Олександр Кадиров займався «силовими» рішеннями проблем Миколи Рудьковського (https://ru.tsn.ua/ukrayina/rukovoditelya-neftegazdobychi-3-5-goda-derzhali-v-plenu-s-meshkom-na-golove- 747418.html). Найвідомішим випадком стало викрадення генерального директора найбільшої в Україні приватної газодобувної компанії «Нафтогазвидобування» Олега Семінського. Останній звинуватив в організації викрадення і замаху на вбивство Рудьковського (https://www.pravda.com.ua/news/2016/07/9/7114242/).

Це той самий Рудьковський, якого СБУ звинувачувало в «організації та виготовленні фальшивих аудіо- і відеозаписів з голосами Президента України та інших посадових осіб». Генпрокурор Михайло Потебенько заявляв, що у Рудьковського знайшли лабораторію, адаптовану для виготовлення аудіофальшивок. Заступник Генпрокурора Олексій Баганець говорив, що в комп’ютері Рудьковського під час обшуку було вилучено файли «з однаковими назвами та однаковим змістом, але різні за розмірами, що може свідчити про фальсифікацію». Баганець також повідомляв, що під час обшуку було вилучено компакт-диск, на якому є записи різних голосів і, зокрема, два схожих на голоси осіб, що фігурують в касетному скандалі (http://argumentua.com/stati/nikolai-rudkovskii- moshennik-i-babnik-agent-fsb-chast-vtoraya). У вузьких колах саме Рудьковському приписують ідею створення «плівок Онищенко», яких крім їх креатора ніхто не бачив і не проводив офіційної експертизи автентичності незалежними агентствами і міжнародними правоохоронними органами. Поки ж це більше схоже на талант-шоу корупціонера-наїзника.

Кадиров Олександр Раджабовіч (нині Онищенко Олександр Романович)

Дата народження: 31.03.1969

Місце народження – Країна: РОСІЯ

Місце народження – Місто: МАТВЄЄВ КУРГАН

Код ДРФО: 2529210098

01015, Україна, м.Київ, пров.Редутній, 10А

Наводимо скани із зазначенням кримінальних проваджень, за якими проходив Онищенко.

Нам вдалося провести унікальне розслідування по Олександру Онищенко, тоді ще по паспорту 22-річному Олександру Кадирову. Головним джерелом нашого розслідування стала звичайна, тоді ще радянська газета «Вечірній Київ» №182 від 23 вересня 1991 року.

Саме у цього номера головної комунальної газети Києва з тиражем більше за півмільйона примірників дуже цікава історія. Номер газети «дивним чином» відсутній у всіх провідних бібліотеках столиці – від Вернадкі до парламентської. Робити запити в усі районні архіви київських бібліотек ми не стали, але є велика підозра, що цього номера немає і там. Чому? Тому що ще в 1991 році хтось зробив так, щоб цей тираж був практично знищений. Але все ж дещо залишилося і цього нам вистачило, щоб почати своє розслідування.

Саме в цьому номері розміщено розслідування журналістки Людмили Васильєвої «Київські діти« хрещеного батька», яке практично повністю присвячено лідеру банди молодих відморозків, що катують комерсантів Володимирського ринку. Главою банди був наш герой – Сашка Кадиров. Навряд чи Васильєва мала машину часу і знала, в кого виросте 22-річний Кадиров-Онищенко. Точно також навряд чи журналістка мала якісь корисливі мотиви, роблячи наїзд на нікому невідомого молодого хлопчину. Навпаки, журналістка, а також депутат Московської райради (зараз Голосіївської) Василь Боденко, що допомагав їй у розслідуванні матеріалу, зазнали психологічного впливу після виходу статті в газеті.

Нам же публікація цього архівного матеріалу допомогла вийти на людей, які знали особисто Онищенка в його юні роки. Серед них як колишні рекетири, так і його жертви.

З мажорів

Отже, на дворі 1990 рік, і перед нами наш герой – Олександр Раджабовіч Кадиров, 1969 року народження. Займається боксом і взагалі, міцно збитий хлопець. Народився в Ростовській області. Студент Київського автодорожнього інституту. І ось тут, до речі, перша цікава нестиковка в офіційній біографії Онищенко. У «Вікіпедії» зазначається, що Онищенко в 1990 році закінчив Харківське військове училище тилу. Але в пояснювальній записці слідчому МВС Києва Ігорю Щербакову, яку написав сам Кадиров в тому ж 1990 році, він позначав себе як студент 2-го курсу КАДІ. Виходить, Кадиров або не закінчив харківський вуз МВС, або взагалі там ніколи не навчався.

Але все ж головний актив Кадирова-Онищенко в його молодості – це батя, який займав вкрай високу посаду в МВС республіки. Раджаб Кадиров також персона дуже засекречена в відкритих доступах ЗМІ. Загальновідома його висока посада в структурах МВС Узбекистану. Але до Узбекистану Кадиров-старший спочатку був начальником СІЗО УВС по Київській області, а потім піднявся до посади начальника слідчих ізоляторів і тюрем МВС УРСР. Саме на цій посаді Раджаб Кадиров перебував в 1990 році, під час перших арештів свого сина.

Таким чином, молодого Кадирова-Онищенко можна сміливо називати представником «золотої молоді». У 22 роки своя квартира, своя машина (і це в Радянському Союзі), навчання в цілком придатному вузі, і в цілому, перспектива безхмарного майбутнього. І відштовхуючись від цього «стартового капіталу» ще більше вражає, що молодий Онищенко став вибивати з бабусь на Володимирському ринку данину за можливість вести торгівлю. Такса для всіх була 10 рублів в день або 150 рублів на місяць. Тих хто не платив, Кадиров зі своїми подільниками прямо на місці жорстко бив. Потрапляли в заміс і іноземці, зокрема поляки, які приїжджали до Києва зі своїм товаром.

І ось влітку 1990 року Кадирова перший раз затримує міліція за вимагання. Йому якраз передають мічені гроші, а в машині і зовсім знаходять пістолет італійського виробництва. Статті не просто кримінальні, а конкретно зальотні. Але тато «вирішує» і Кадирова відпускають.

У той же місяць депутат Московської райради Василь Боденко, який курирував Володимирський ринок як член комісії з питань торгівлі райвиконкому, і допомагав прокуратурі ловити банду Кадирова, звертається в МВС із заявою. Боденко стверджує, що кадировці загрожують йому фізичною розправою, а його неповнолітній дочці Олені груповим згвалтуванням. Але в МВС заяву не приймають, вважаючи її «бездоказовою».

Як регулярно відмазували Кадирова, можна подивитися на прикладі іншого свідчення, комерсантки того ж Володимирського ринку Олександри Бужка. «Слідчий сказав, що я сама в усьому винна. Він дав мені зрозуміти, що я буду нести покарання. І під диктовку я написала повторну заяву, в якій відмовляюся від першої». Далі заява пішла в руки старшого уповноваженого Володимира Шило, який викликав батька Кадирова і відпустив з ним сина, віддавши всі речі, крім пістолета.

Шлях до успіху

Можна, звичайно, припустити, що Кадиров-Онищенко, маючи таке потужне заступництво в особі свого батька, криміналом почав займатися з якихось романтичних міркувань. Хоча проломити голову 62-річній жінці (один з епізодів кримінальної справи проти Кадирова-Онищенко) тільки за те, що вона прострочила платіж здирникам – це та ще «романтика». Але і самі подільники Кадирова розповідають, що юний Саша був дуже жадібний на гроші.

Одного з них ми не без зусиль розшукали. Сергій, колишній курсант Київського вищого інженерного училища, відрахований після «роботи» з Кадировим. Дві судимості. Вогнепальне поранення. Зараз каже, що зав’язав з криміналом і скромно працює продавцем на київському радіоринку. «Він був тим ще жлобом. Постійно кидав хлопців на гроші. Давав нам в день 15-20 рублів, решту залишав собі. Данину завжди сам намагався збирати, навіть коли ми почали працювати на Діда. На рідкість жадібна скотина», – розповідає буквально крізь зуби Сергій.

Так, але хто такий Дід, про якого згадує колишній подільник Кадирова? Дід, він же Кисіль, він же Короп – лідер великої київської ОЗУ. Володимир Карпович Кисіль, майстер спорту з вільної боротьби. З нього почалася перша хвиля легалізації кримінального капіталу в 90-і. Багатьох політиків і бізнесменів, в тому числі і діючих, Кисіль поставив на ноги. Кадиров-Онищенко, до слова, один з них. Звернемося до пояснювальної записки Кадирова все тому ж слідчому Щербакову, написаній в 1990 році: «Охороняти» поляків ми почали на початку червня. В кінці липня зіткнулися з рекетирами з групи Киселя. Вони хотіли взяти гроші з поляків, але ми заступилися за них і «киселівських» побили. Нас було п’ятеро. Олег, Сергій з танкового училища, я, Антон Н. з 67-ї спортроти і «Десантник». Через два дні після бійки до мене підійшов Саша («Вусатий») з бригади Киселя і запропонував, щоб ми постійно охороняли тих, хто торгує речами і платить «данину» особисто Киселю. За це він пообіцяв нам платити по 300 рублів і тут же дав 1000 рублів, пообіцявши наступні наприкінці серпня».

Власне, Онищенко сам на сторінках своєї справи розповідає, як познайомився і став працювати на головного кримінального авторитета Києва. Трохи пізніше Кадиров перекинувся в підручні до банди Черепа (Ігор Ткаченко, кримінальний авторитет, який курирував проституток і застрелений в 2001 році на Позняках). У Черепа Кадиров відповідав за повій, які працювали в готелі «Мир». Взагалі, захоплення красивими жінками у Онищенко спостерігається стабільно протягом усього його життя. Починав з повій, потім доріс до організації конкурсів краси.

Втім, і з Черепом Кадиров попрацював недовго. 2 вересня 1990 року Кадиров разом зі своїм подільником Сергієм Самодуровим пограбували жінку, забравши у неї особисті речі більш ніж на 3 тис. рублів. Кримінальну справу було передано до Дніпровського РВВС, але через підгодованого начальника слідчого управління УМВС в Києві Валентину Поленову, справу перевели у військову прокуратуру (Самодуров значився тоді ще курсантом військового училища), а там спустили все на гальма. Але «гальма» виявилися умовними, все-таки тоді ще працювала нехай і розвалена, але радянська система. Кадиров 8 місяців просидів у СІЗО, а потім отримав термін три роки з дворічним відстроченням. Саме після цієї історії батько відправив Кадирова спочатку до Німеччини, а вже після повернення судимий рекетир поміняв прізвище і по батькові, ставши більш респектабельним Онищенко Олександром Романовичем. Далі вже з’явився газовий бізнес, кінні розваги, віп-красуні, яхти, апартаменти в Монако, особисті літаки і депутатські мандати. А починалося все з вимагання та систематичного побиття бабусь, які торгують сигаретами. Тепер бабусям вже нового покоління в своєму виборчому окрузі Онищенко пише послання, в яких розповідає про повагу до людей похилого віку.

P.S. Ми просили Олександра Онищенка прокоментувати наявну інформацію про його минуле, але він відмовився.

Ми не пов’язуємо сучасні скандали, в яких крутиться Онищенко, з діяльністю з його бандитської молодості. Але ми переконані, що українська громадськість повинна знати все про людину, що претендує на найвищу державну посаду в країні. Особливо коли людина починала свій життєвий шлях як покидьок і негідник.

Джерело: comments.ua.

матеріали рубрики