Телетайп: доля Керенського президенту Порошенку вже не загрожує

Телетайп: доля Керенського президенту Порошенку вже не загрожує

А тільки у мене, непохитні співгромадяни та змушені виживати співвітчизники, таке відчуття, що момент істини накочується, як цунамі на пляж? І для нас скоро настануть або нові часи, або таки кінець часів.

Що головне в масовому сеансі ексгібіціонізму від Карла Волоха, Віталія Портникова та інших адептів “патріотичної” корупції? Те, що вони виправдовують злодіїв привселюдно!

Вдумайтеся: ті, хто публічно бореться проти корупції, знають, що на них можуть вилити кислоту, вистрілити в спину, побити бейсбольними бітами — знищити з показовою жорстокістю.

А ті, хто відбілює наймасштабніше злодійство, нічого не бояться.

Ні переслідувань силовиків, ні обуреної реакції суспільства. Кілька років тому — ще ховалися від світла, тепер — уже ні.

Влада міцна і єдина, як ніколи, так, Петре Олексійовичу? Що у президента на думці, то у депутатів на язиці? І навіщо соромитися в публічному будинку – кругом свої, зайняті одним і тим самим…

Влада без сорому піднімає нам тарифи, наживається на «Роттердам+» і подібних схемах, краде з мільярдних збитків, заганяючи в борги майбутні покоління. Все для фронту, Петре Олексійовичу, все для перемоги?

Ні, за Фройдом ситуація прозоріша від овочевого бульйону. Умовних волохів на післямайданівській хвилі очищення влади заносить у Раду, в коаліцію більшості. І там перевірені часом нардепи влаштовують салагам курс молодого бійця, вчать життя, втлумачують, що почому. З’ясовується, що за правильні голосування депутатам платять. І за активне озвучування темників влади теж. Платять тисячі не гривень щомісяця. У конвертах.

Начитані волохи, звісно, розуміють, що це тіньові, корупційні гроші. І, вступаючи в банду мародерів, виправдовують себе великодніми історіями, що все це — вимушено і заради опору російській агресії.

Практика тіньової доплати депутатам і чиновникам стала загальноприйнятою ще за Віктора Януковича.

Але навіть у найгіршу голову досі не приходило відбілювати клеймо корупціонера в соцмережах.

Петре Олексійовичу, не підкажете, з кого ця безпринципна публіка бере приклад, на якого вождя рівняється?

Важливо розуміти, чому влада вкрай знахабніла саме зараз. Усе тому, що у неї, як у містера Фікса, з’явився план. Який ніби дає надію, що керівна верхівка збережеться разом зі своїми прислужниками та підлабузниками. Як збережеться і гібридна війна, така потрібна їм для виправдання своїх діянь, підслідних НАБУ.

План не новий і не оригінальний. Його, в принципі, ще за Леоніда Кучми придумали: правдами, але переважно неправдами витягнути у другий тур чинного президента і зручну грушу для биття.

У нашому випадку – Петра Порошенка і понурого проросійського Юрія Бойка.

бойко

Тож справа не в плані як такому, а в тому, що у влади з’явився виконавець, який береться за реалізацію цієї хотілки і має організаційні та ресурсні можливості. Йдеться про Віктора Медведчука, за яким відсвічує багряна тінь його кума. Чим Віктор Володимирович вміло користується, розводячи політичних лохів від малого до старого.

Досвід VIP-розводки у нього якнайбагатший. Наприклад, він з адміністрації Кучми забезпечував підтримку Віктора Януковича в 2004 році. Для Януковича, який пророчо ну дуже недолюблював Медведчука, нав’язаного йому Москвою, авантюра завершилася публічним ляпасом від Ріната Ахметова, багатомільйонним боргом перед ним і піврічним затвором в монастирі — для зализування душевних ран. А Медведчук ніяк не постраждав, навіть зміцнився в іміджі диявольського маніпулятора.

Основна його умова – що він самостійно управляє ситуацією.

Порошенко довіряє Медведчуку, і йдеться не лише про “мінськ”, який на поверхні, є і більш делікатні та неафішовані сфери взаємодії — лише по старій дружбі авіакоридор на Москву відкривати не будуть. Хоча довірча історія відносин у Порошенка і Медведчука справді давня.

Ви ж пам’ятаєте, Петре Олексійовичу, свої солодкі роки в СДПУ(о)? А ми — пам’ятаємо: саме тоді ви купили київську кондитерську фабрику імені Карла Маркса та перейменували її на «Рошен». То що, настав час БПП(о)?

На папері все гладко: Віктор Володимирович, координуючи виборчі штаби Порошенка та Бойка і медійний ресурс влади, виводить обох у другий тур. І там Петро Олексійович героїчно переможе кремлівську загрозу в особі Юрія Анатолійовича, який і чинити опір не стане.

Про лідера електорального рейтингу Юлію Тимошенко поки думають: чи то зняти з виборів, чи то взагалі не зареєструвати через симпатії Володимиру Путіну, треба думати (СБУ разом із ФСБ подставу організують — як із Міхеїлом Саакашвілі).

А на парламентських виборах розкручена «Опозиційна платформа — За життя» масово заходить у Раду і разом із БПП створює там найширшу коаліцію всіх часів і народів, поділивши між собою посади і фінансові потоки на найближчі п’ять років.

Причому Віктор Медведчук, найімовірніше, очолить Раду, яка визначає зовнішню політику України (!), а Юрій Бойко стане прем’єр-міністром. Коротше, здрастуй, «тайговий союз» зі всякими «РосУкрЕнерго» та іншим схематозом, яким Бойко і прославився.

І коли Медведчук почав реалізовувати свій план, публічно втягнувши в нього Сергія Льовочкіна, Юрія Бойка і Вадима Рабіновича, то обслуга Петра Порошенка надихнулася настільки, що втратила страх і розум. Звідси й самовикривальне славослов’я з приводу “самовідданої корупції на славу України“.

Однак не лише у волохів, а й у вілкулів теж трапився напад відвертості. І вони щиросердно назвали цю діяльність співпрацею з владою. Відкрили, так би мовити, очі громадськості, що Медведчук працює на Порошенка…

Чому вілкули так збудилися?

Бо Рінат Ахметов за інерцією вважає себе людиною, з якою належить домовлятися про великі політичні проекти, на кшталт того, який реалізує Медведчук. Зате Петро Порошенко за фактом вважає Ахметова своїм молодшим партнером у сфері енергетики.

А з молодшими партнерами не домовляються, правда, Петре Олексійовичу? Їм же просто спускають доручення, так?

Ось Рінат Леонідович в особі своїх політичних заспівувачів і образився ще більше, ніж коли роздовбали його улюблену іграшку — «Донбас Арену». Льовочкіна з Бойком навіть із фракції вигнали — як Адама з Євою з раю…

Але все повернеться на круги своя – тільки Рінат Леонідович отримає гарантії, що він – серед вигодоотримувачів від запущеної схеми. І, звичайно ж, він отримає свою частку. За рахунок Льовочкіна і Бойка. Адже це бізнес, правильно, Петре Олексійовичу?

Ось тільки дільники потоків забули, що ті, хто крадуть, ретельно ховаючись, викликають огиду. А ті, хто нахабно, відкрито і гордовито – пробуджують ненависть. З усіма наслідками.

Для того, щоб такий, образно кажучи, склад боєприпасів вибухнув, не вистачає тільки безпілотного недопалка, як вчить нас Міністерство оборони. І все палахкотить нестримно. Не тільки владних корупціонерів-комбінаторів, а й країни не залишиться.

Це все була тривала умова завдання. Тепер питання: і що з усім цим нещастям робити? Відповідь проста й однозначна, як томос.

Поведемося на план Медведчука-Порошенка або щось подібне — і мародери від влади таки доведуть Україну до кривавого збройного повстання. Вистачить здорового глузду не повестися — з’явиться шанс на перезавантаження й очищення влади, і далі — на успішну Україну, в якій хочеться жити.

До речі, а ви чули про намір Петра Порошенка створити коштом бюджету фонд “Президента Порошенка” для допомоги Петру Порошенку і його близьким? То ще почуєте!

До речі №2, чому ПОПу не загрожує доля глави тимчасового уряду, який за легендою втік із країни, переодягнувшись у жіночу сукню? Та ви ж, співгромадяни та співвітчизники, і самі здогадуєтеся, чому.

Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для «Політеки»

Нагадаємо, Микола Томенко про те, як проукраїнський опозиції перемогти на президентських виборах.

Як писала Politeka, Порошенко підписав закони про розмитнення і нові штрафи для “євроблях”.

Також Politeka писала, що Анатолій Гриценко подав до суду на партію Порошенка.

матеріали рубрики
Телетайп: справжня фантасмагорія розпочнеться після виборів Аналітика
Телетайп: справжня фантасмагорія розпочнеться після виборів
Телетайп: «епоха жадібності» закінчується, але чи настане «епоха відповідальності»? Аналітика
Телетайп: «епоха жадібності» закінчується, але чи настане «епоха відповідальності»?
Новий зовнішньополітичний курс України Аналітика
Новий зовнішньополітичний курс України