Вибори Президента: юридичний фронт

Вибори Президента: юридичний фронт

Вибори в Україні завжди відзначалась фальсифікаціями, до яких вдаються кандидати та влада. І якщо методи фальсифікації більш-менш однакові, то механіка їхньої реалізації удосконалюється від виборів до виборів. Сьогодні вже нікого не здивувати скупкою голосів, незаконною агітацією, інформаційними війнами, «мертвими душами», «каруселями», «хустинками». Лякають тільки масштаби.

Про це повідомляют “Акценти“.

Поговоримо про юридичний аспект виборів та юридичні команди кандидатів.

Найгучніше у президентській кампанії 2019 року оскандалилась Центральна виборча комісія, рівень правового нігілізму якої просто зашкалює: вона йде на пряме порушення чинного законодавства та зухвало виходить за межі своїх повноважень. Чинний президент, з досить сумнівними шансами перемогти на чергових виборах, шукає способів будь-якою ціною зберегти за собою владу. Тому що, у разі програшу, він та його оточення будуть притягнуті до відповідальності. Очевидно, що президент веде сьогодні брудну боротьбу. І одним із головних інструментів цієї боротьби є ЦВК, за контроль над якою президент більше року ламав списи у парламенті. У результаті, сьогодні він має у ЦВК підконтрольну більшість.

Здивування викликають не лише неправомірні дії ЦВК, а й слабкий спротив цим діям з боку майже усіх штабів кандидатів у президенти. На сьогодні системно проти беззаконня ЦВК у суді бореться лише юридична команда кандидата в президенти Анатолія Гриценка. Можливо причина такої активності у тому, що юридичний напрямок у штабі Гриценка очолює Микола Катеринчук. Його експерти вважають найефективнішим викривачем фальсифікацій на виборах. Саме він у 2004 році не дав Януковичу сфальсифікувати вибори президента і разом зі своєю командою домігся рішення Верховного Суду про визнання другого туру недійсним. Сьогодні відомо, що юридична команда Миколи Катеринчука веде п’ять процесів по трьох напрямках щодо неправомірних дій ЦВК, а також низку процесів проти самого Порошенка.

Напрямок перший: «Мертві душі». 25 жовтня 2018 року поза межами виборчого процесу ЦВК ухвалила зміни до своєї Постанови №74 від 26.03.2014 і обмежила доступ кандидатів в президенти до списків виборців, який передбачений статтею 31 ЗУ «Про вибори Президента України». Натомість, ЦВК запропонувала процедуру, за якою кандидат має право переглядати списки виборців виключно у спеціальному приміщенні та виключно у робочі дні та години без права копіювання. Станом на 31 грудня 2018 року, коли офіційно почався виборчий процес, Державний реєстр виборців налічував 35 млн 560 тисяч 427 осіб. У штабі Гриценка порахували, що для перегляду такої кількості виборців кандидату потрібно більше 20 років, що повністю унеможливлює проведення виборчого процесу взагалі. Відразу після реєстрації кандидатом в президенти, Анатолій Гриценко звернувся до ЦВК з вимогою надати йому списки виборців. ЦВК надала доступ, але за процедурою передбаченою не Законом України «Про вибори Президента України» (невідкладно), а за процедурою, передбаченою сумнівною постановою ЦВК №74. На думку Катеринчука, відмова у доступі до реєстру свідчить про наявність «мертвих душ» у ньому, про що він заявляв ще восени минулого року. Навіть зняв відео про це на кладовищі. За його словами, деякі розпорядники державного реєстру виборців зізнались у тому, що отримали вказівки від влади залишити у списках виборців до 4% «мертвих душ». І саме ці 4% влада, за допомогою ЦВК, планувала покласти до кошика чинного президента. Команда Катеринчука подала три позови до суду, які закінчились юридичною поразкою – суд не задовольнив позов Анатолія Гриценка. За неофіційною інформацією, Банкова дала вказівку стояти суддям на смерть і не допустити оприлюднення реєстру виборців. Але команда Катеринчука виборола важливу політичну перемогу. Голова ЦВК Тетяна Сліпачук 14 лютого на брифінгу повідомила, що кількість виборців, які потенційно будуть включені у списки виборців, становить менше 30 мільйонів (у порівнянні з 35 мільйонами на осінь 2018 року). Різниця у майже 5 мільйонів виборців – це саме той ресурс, який чинний президент хотів використати на свою користь – вважають юристи.

Напрямок другий: Контроль інформаційної системи «Вибори». 18 лютого 2019 року ЦВК прийняла Постанову №334 щодо забезпечення безпеки функціонування інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України». Цією постановою ЦВК зобов’язала окружні виборчі комісії створити робочі групи, які будуть забезпечувати ту саму безпеку і до складу яких увійдуть співробітники СБУ та Спецзв’язку. По суті – це спроба чинного президента за допомогою спецслужб взяти під контроль електронну систему виборів, щоб синхронізувати дані з протоколів з даними електронної системи, щоб не було так як у Януковича – коли протоколи давали одні цифри, а електронне табло показувало інші. Команда Миколи Катеринчука єдина подала позов до суду, але суд у відкритті провадження по суті цієї справи поки що відмовив. Це вкотре свідчить про намагання влади утаємничити спроби фальсифікацій.

Напрямок третій: Легалізація скупки виборців. 22 лютого 2019 року ЦВК прийняла постанову №376, якою фактично намагалась легалізувати підкуп виборців. Постанова роз’яснює статтю 64 ЗУ «Про вибори Президента України» та статтю 160 Кримінального Кодексу України і дозволяє компенсувати з виборчого фонду кандидата витрати агітаторів на проживання, проїзд, зв’язок, харчування з виборчого фонду через прокладки – юридичні особи. До моменту прийняття цієї постанови, подібні дії вважались прямим та непрямим підкупом виборців і за їх вчинення передбачена кримінальна відповідальність у вигляді обмеження волі строком до трьох років. Юридична команда Катеринчука знову подала до суду. І 1 березня 2019 року Шостий адміністративний апеляційний суд визнав Постанову ЦВК №376 недійсною і неправомірною. Спроба Банкової, яка почала масштабне розгортання схеми скупки голосів виборців, узаконити злочин руками ЦВК, провалилась. Оперативні дії юристів команди Катеринчука, які домоглися цього рішення у суді першої інстанції, дали надію на демократичні вибори. Проте Верховний Суд 5 березня 2019 року її поховав, скасувавши рішення суду першої інстанції.

Також на початку березня Гриценко звернувся з серією позовів особисто до Порошенка. В них команда Катеринчука просить суд розмежувати діяльність Порошенка як кандидата в Президенти та як Президента. І не оплачувати його передвиборчі тури з державного бюджету. Суди займають позицію Гаранта.

Юридичну команду Юлії Тимошенко представляє адвокат Сергій Власенко. Надто великої судової ініціативи у боротьбі за чесні вибори вони не проявляють, проте охоче долучилися до позову Гриценка проти ЦВК у справі про легалізацію підкупу виборців. Штабу Тимошенко важливо показати її позицію в цьому питанні. Враховуючи медіа можливості штабу Юлії Володимирівни, можливу перемогу у справі вона могла б зарахувати собі, проте перемоги не сталося.

Цікава інформація з’явилась у пресі про юристів Зеленського. Виявляється, більшість з них – колишні підлеглі чи партнери Миколи Катеринчука. На сьогодні в публічній площині їх не помітно. Мабуть, вони зосередились на внутрішній роботі штабу. Та це ще раз підкреслює статус Катеринчука як “батька виборчої юриспруденції”.

Від Порошенка у судах виступає керівник юридичного департаменту партії БПП Борис Сиклітський, який чудом отримує перемоги у всіх справах. Станом на сьогодні у справах проти діючої влади юристи опонентів не здобули жодної беззаперечної перемоги. Коментуючи судову реформу керівник фракції Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді Артур Герасимов в ефірі каналу ICTV заявив, що якби суди контролювалися Порошенком, то ані Гриценко, ані Тимошенко не здобували б перемоги у судах. Бачимо, що так і виходить. Проте у опонентів чинного президента проблеми не лише в судах.

Серйозним гравцем за чесні вибори сьогодні виглядає також міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Вперше в історії міністр відкрито пішов проти влади і став на захист демократичного виборчого процесу у рамках закону. Він вже заявив про розгортання схеми скупки голосів чинним президентом та про шалений тиск на МВС та Національну поліцію за їхню жорстку позицію. Якщо Аваков дотримає слова, то в березні-квітні українське суспільство вперше стане свідками чисельних посадок за порушення виборчого законодавства. Проте їм у противагу одразу активізувалась Генеральна прокуратура та СБУ.

Як не парадоксально, але президент Порошенко, який прийшов на місце утікача-Януковича, не лише продовжив його справу фальсифікацій, а й вивів їх на новий рівень, врахувавши помилки свого «папєрєдніка». З подачі Банкової чергові вибори президента у березні можуть стати наймасштабнішою аферою в історії України. Проте хоча дії ЦВК, Прокуратури та СБУ сьогодні свідчать про те, що вони отримали картбланш від влади на легалізацію фальсифікацій, та народ України їм такого права не давав. І програш в юридичній площині – це легкий варіант для Порошенка. Якщо гарант вважає, що страх перед Путіним, утримає людей від Майдану-3 і примусить їх проковтнути обман та брехню, то він помиляється. Бо наш народ, який власними потом і кров’ю вже стільки років поспіль виборює право на гідне життя, не зупинять примітивні страшилки Банкової. І тим, хто виходив на Майдани двічі, нічого не вартує вийти і втретє. Бог любить Трійцю.

матеріали рубрики
«Петре, ти – не буйвол!»: Пальчевський розповів, чому Порошенку не варто розраховувати на фальсифікації Politeka on-line
«Петре, ти – не буйвол!»: Пальчевський розповів, чому Порошенку не варто розраховувати на фальсифікації
Роман Насіров розповів про свій шок від роботи в Раді: “ніхто не живе на зарплату” Politeka on-line
Роман Насіров розповів про свій шок від роботи в Раді: “ніхто не живе на зарплату”
«Виконавців шукають серед криміналу»: Білецький розповів про провокації, які готує влада Politeka on-line
«Виконавців шукають серед криміналу»: Білецький розповів про провокації, які готує влада