Розмови про розгортання миротворчої місії ООН в Україні ведуться вже другий рік. 17 березня 2015 року Верховна Рада затвердила звернення президента Петра Порошенка до Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї ООН із запитом про розгортання миротворчої місії на окупованому сході країни.

Досі ситуація залишається патовою. Заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця звинувачує Радбез у бездіяльності. Президент заспокоює: ніби Європарламент підтримує розгортання миротворчої місії ЄС в Україні, черга – за ООН. Але ООН не поспішає виносити питання на порядок денний.

Росіянам треба заборонити в’їзд до України – Яременко

«Для того, щоб ООН розгорнула миротворчу місію в Україні, потрібне одноголосне рішення Радбезу. Оскільки Росія як баба яга – завжди проти, такого рішення ніколи не буде прийнято», – каже Politeka Володимир Огризко.

Механізму виключення Росії з Ради Безпеки ООН також не існує.

«Хоч би як ми не стрибали через голову, але вигнати Росію з Ради Безпеки ООН неможливо. В ПАРЄ можна проголосувати і позбавити РФ голосу, в Радбезі – ні», – зазначає Огризко.

На що ж сподівається влада, здійснюючи довготривалу і виснажливу процедуру збору інформації щодо злочинів терористів на сході та передаючи ці дані до ООН? Експерти переконані, що Росія ніколи не дасть згоди на розгортання миротворчої місії на Донбасі. Дії України мають сенс лише в тому, щоби черговий раз показати – Росія не хоче мирного урегулювання конфлікту.

Схоже, українська влада сподівається використати засідання Ради Безпеки ООН як плацдарм для подальшого винесення питання на Генеральній асамблеї ООН.

Усі теракти «Ісламської держави» в Європі – робота Кремля

«Єдина можливість для України – скористатись механізмом Генеральної асамблеї ООН. Там Росія не має права вето. Наші західні партнери можуть ухвалити резолюції, спрямовані на застосування санкцій проти РФ», – розповідає Володимир Василенко.

Резолюції Генасамблеї мають лише рекомендаційний характер. Проте вони можуть стати інструментом тиску на державу-агресора. «Керуючись резолюцією, країни-члени ООН можуть в індивідуальному порядку вводити санкції проти Росії», – підкреслює Василенко.

«Ефективність прийняття подібних резолюцій була підтверджена під час апартеїду, який здійснювала Південна Африка. Санкції проти ПАР спрацювали. Режим апартеїду впав саме завдяки діям міжнародної спільноти, яка реагувала на резолюції Генеральної асамблеї», – додає він.

Таким чином, сподіватися побачити «блакитні каски» в Україні не варто. Керівництво держави всерйоз на це не розраховує. Адже миротворча місія має сенс лише після того, як всі війська РФ будуть виведені з Донбасу.

Проте нагадування про цю проблему перед Радою Безпеки ООН є важливим інструментом тиску на світову спільноту –  щоби продовжити дію санкцій проти Росії.

mirotvorcha-misiya-oon

Дмитро Костюк