Навчання в «Борисполі»: яскраве «шоу» за дивним сценарієм

Навчання в «Борисполі»: яскраве «шоу» за дивним сценарієм

Ранок у міжнародних брамах нашої країни видався неспокійним. Усі служби підняли за тривогою. Завдання непросте: проведення авіаційного і наземного пошуку повітряного судна, яке здійснило аварійну посадку за 5 км від злітної смуги. Пізніше виникла ще одна проблема – необхідність здійснити аварійну посадку повітряного судна ВПС України на «пінну подушку». Але і це ще не все. Також довелося провести аварійно-рятівні роботи на ВС на аеродромі підприємства та евакуювати пошкоджене повітряне судно після аварійного приземлення.

Без имени-2

Загалом сценарій гідний зйомок чергового голлівудського блокбастеру. Лише герой, який долає всі перешкоди, не один, а цілих 200 спеціально навчених фахівців, 35 одиниць техніки, транспортний літак Ан-26 і гелікоптер Мі-8 ЗСУ.

У прес-службі аеропорту розповіли, що всі ці події відбуваються в рамках масштабних навчань аварійно-рятівних служб. Говорять, це вперше за всю історію країни до навчань залучили всі підрозділи, відповідальні за виконання рятувальних робіт, що необхідні під час виникнення надзвичайних ситуацій.

У принципі, нічого особливого в цих навчаннях немає. На території аеропорту вони відбуваються щороку та є нормою. Але, як виявилось, таким складом: аварійно-рятівна команда аеропорту, фахівці ДСНС, медики, поліція аеропорту і Бориспільського району, ВПС України, прикордонники й представники Червоного хреста – працюють уперше.

«Таких навчань в аеропорті Бориспіль ніколи не було», – заявив в інтерв’ю «5 каналу» в. о. генерального директора Міжнародного аеропорту Євгеній Дихне.

Це як мінімум насторожує. Адже у країні, де вже два роки триває війна, де спецслужби регулярно виловлюють диверсантів і попереджають спроби терактів, аеропорти мають бути у всеозброєнні.

І річ не в тім, що особовий склад екстрених служб аеропорту тренувався вирішувати подібні проблеми. А в тім, що ніхто не може спрогнозувати масштаб можливої трагедії, в усуненні якої необхідна участь усіх спеціалізованих держструктур. Їх викличуть, а вони навіть не знатимуть, із чого починати. Тому складно бути впевненим у безпеці польотів.

Те, що провели навчання, безсумнівно, факт радісний, інша рія, що тривали вони за запланованим і давно всім відомим сценарієм. Тобто у всіх структур було вдосталь часу підтягнути навички, відпрацювати схеми взаємодії, виправити недоліки устаткування та показати «глядачам» хороший результат.

Але в цій награній ситуації, на щастя, не було паніки, реальної загрози для пасажирів і власне аеропорту. Автомобілям швидкої не довелося екстрено діставатися до аеропорту з сусідніх лікарень, а також прориватися крізь затори з Києва. Пожежники, звісно ж, показали хороший результат, але він далекий від реальності. Гасили авіамотор, що стояв окремо, який, на щастя, ніяк не міг вибухнути.

Довелося вкотре імітувати гасіння місцевого експоната ТУ-154, який не пропускає жодних навчань. Потрібно зазначити, що об’єкт більше скидається на муляж – без двигунів і палива. Такі літаки вже не літають, але на них тренуються. Може, варто було спробувати відпрацювати дії з гасіння та порятунку пасажирів на сучасних судах – “Боїнгу” або “Аеробусі”? Так реалістичніше.

Але що вже й говорити, якщо техніка для гасіння вже застаріла. За словами Олександра Козубенка, начальника аварійно-рятівної служби аеропорту Бориспіль, потрібно приступати до гасіння вже за 2 хвилини після початку пожежі – це європейська практика. У нас цей норматив становить 3 хвилини, повідомляє «5 канал».

«Керівництво аеропорту вирішило: наступного року буде технічне переоснащення, і в нас з’явиться автівка міжнародного рівня. Ми зможемо за дві хвилини реагувати на подібні ситуації», – зазначив Олександр Козубенко.

Навіщо керівництву аеропорту чекати наступного року, якщо йдеться про життя і безпеку пасажирів, незрозуміло. Адже аеропорт регулярно рапортує про збільшення прибутку, можна було б уже й відновити спецтехніку.

кекуе

Пілоти ВПС України зі своїм завданням упоралися чудово – промчалися шасі пінною подушкою. А в іншому масштабні навчання замало чим відрізнялися від звичайних. Служби аеропорту відпрацювали норматив, але наскільки ефективними були дії керівництва, який рівень роботи у складних умовах, важко сказати, поспостерігати за цим не вдалося.

Загалом упевненості в цілковитій безпеці так і не з’явилося. Адже подібні «шоу»-навчання доводилося бачити й раніше. І за багацько років стандартний сценарій їхнього проведення не змінився, хоча технології давно зробили крок уперед.

Подібні учення повинні відбуватися спонтанно, без попередніх домовленостей та інформування. А ініціювати їх мають точно не в аеропорті, а в Кабміні або спецслужбах. Лише після проходження такого «іспиту» можна буде з упевненістю говорити про готовність Борисполя до екстрених ситуацій і гарантування безпеки пасажирів.

матеріали рубрики
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків Аналітика
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків