Мінський чинник: як Захід дотискатиме Росію

Мінський чинник: як Захід дотискатиме Росію

Фактор дотримання Мінських домовленостей є сьогодні одним з ключових аргументів розширення санкцій проти Російської Федерації.

Про це Politeka розповів експерт-міжнародник Олександр Хара.

Дипломат пояснив, що у вересні такий крок зробили американці. США розширили список людей, яким заморозили активи та визнали персонами нонграта на своїй території. Американські санкції торкнулися й технологічних російських компаній. Це надзвичайно важлива річ, переконаний експерт, яка допоможе стримати РФ у розробці новітньої зброї.

Хоча, анголошує він, в ЕС – далеко не всі є прихильниками санкційного тиску на РФ.

“Ні для кого не таємниця, що у ЄС не всі країні виступають за продовження санкцій. Навіть Франція та Німеччина хотіли б їх зняти, щоб заохотити росіян бути більш чемними. Але це на Росію не подіє. Москва зупиниться лише там, де отримає по зубах. Якщо не буде гідної відповіді, це її лише провокуватиме продовжувати свою агресивну політику”, – переконаний Хара.

До того ж, у нього викликає занепокоєння ще й остання угода про відведення військ та озброєнь на Донбасі у трьох зонах безпеки – біля Станиці Луганської, Золотого й Петрівського. На його думку, Росія може сховатися за цими зонами, як за ширмою. Адже дотримуючись режиму тиші, Москва захоче у такий спосіб продемонструвати виконання «Мінська». Це, розповідає Хара, є доволі суперечливим моментом, тому що ЄС у такому випадку може піти на певні поступки з метою «заохочення» Росії.

Дипломат наголошує, що у цій непростій ситуації ключову роль відіграють Сполучені Штати.

«Вашингтон зацікавлений у виконанні Росією Мінська. Скільки ще часу Євросоюз втримуватиме санкції – залежить від спроможності США тиснути на європейців, щоб вони тримали єдність. Європейських санкцій не було б, якби не сильний тиск американців.», – додав він.

Однак, експерт зауважив, що у зв’язку з виборами в США ситуація із санкційним тиском на Росію виглядає досить нестабільною.

«Вибори в Штатах відбудуться в листопаді, а новий президент приступить до виконання обов’язків аж у січні. Під час цієї паузи можливі різні сценарії. Проте найгірше, якщо наступним президентом американці оберуть Дональда Трампа. Він навіть після висновку слідчої комісії по авіакатастрофі МН17, що авіалайнер збив російський «Бук», заявив, що це лише напевно. Мовляв, не потрібно поспішати й вішати звинувачення на Росію. Якщо така людина стане президентом, питання санкцій відпаде автоматично», – розповів Хара.

У зв’язку з цим дипломат вважає, що українська політика не має будуватися на тому, що санкції – це наша ключова зброя.

«Перемога над Росією знаходиться не у Вашингтоні й не у Брюсселі. Перемога залежить від нас. Наша ключова зброя – посилення та розбудова української державності, армії, щоб мати можливість стримувати ворога. Зараз світ сприймає події на Донбасі як внутрішній український конфлікт. Цю хибну думку світові фактично нав’язав Київ, коли не розірвав дипломатичні відносини з РФ, не ввів воєнне положення, не заблокував будь-які ініціативи Росії в міжнародних організаціях”, – зауважив Хара.

Він додав, що сьогодні Україна має сконцентрувати ресурси й воювати на всіх фронтах. Зокрема, закрити російські та проросійські канали, проводити розслідування щодо осіб, які висловлюється в підтримку Кремля та нарешті викорінити корупцію.

Як повідомляла Politeka, глава Європейської ради Дональд Туск заявив, що ЄС у грудні розгляне продовження санкцій проти Росії.

Ольга Головка

матеріали рубрики
Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати Аналітика
Телетайп: рейтинг влади падає, терміново пора політично дорослішати
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків Аналітика
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків