Заслуги і поразки
«Вчасно поданий бюджет – заслуга прем’єра і Мінфіну, – каже директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. – До активів можна додати наповнення держбюджету доходами, причому Державна фіскальна служба перевищила планові показники. 14 млрд кубометрів газу є у сховищах, так що поки до опалювального сезону більш-менш готові».
Позитивні зрушення є і в питанні якості доріг. У бюджеті на наступний рік закладені 14,2 млрд грн, вдалося просунути закон про Державний дорожній фонд. Анонсували створення Нацкомітету промислового розвитку. Але в соціальних і медичних питаннях уряд не допрацьовує. Одним із перших рішень Гройсмана на новій посаді було підвищення тарифів на газ. Компенсувати удар по гаманцях людей повинна система субсидій. Але вона працює непрозоро.
«Хто і як їх отримують? Не зрозуміло. Тим часом цифри у платіжках збільшуються, неплатежів більшає, – каже Карасьов. – Не розібралися з проблемою дефіциту Пенсійного фонду. Рішення поки нема. Від пропозиції МВФ про підвищення пенсійного віку уряд поки відхрещується. Проблема в медицині. Півроку не було міністра, потім знайшли. Але ця сфера досі є слабкою ланкою».
Грішить Кабмін популізмом і недомовками. Приклад – той самий меморандум із МВФ. Окремі його пункти то витягують як козирі з рукава, то раптом ховають. У вересні міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що питання про підвищення пенсійного віку в меморандумі відсутнє. Днями віце-прем’єр Павло Розенко повідомив, що його знято з порядку денного.
Група без підтримки
Визначити міністрів, які перебувають у зоні ризику наразі досить важко. У вересні з оточення президента просочилася інформація про можливу відставку Олександра Данилюка та міністра енергетики Ігоря Насалика. Першому ледь не дісталося за висловлювання щодо скасування стипендій, але зате він вчасно подав бюджет. Міністр енергетики мав підготуватися до зими, до підготовки були питання, але йому далося впоратися. Так що яскравих кандидатів на виліт зараз немає. До звільнення не доходить і після публічних конфліктів. Чого лише варта сварка Володимира Гройсмана та віце-прем’єра Геннадія Зубка прямісінько в сесійній залі ВР. Але наслідків у неї не було.
Вадим Карасьов упевнений, що до кінця року ми не побачимо кадрових змін. Значить, значна ймовірність, що міністри всидять на свої місцях до квітня наступного року, тобто до закінчення дії програми Кабміну, яку затвердила ВР.
«Кабмін не має, як це зазвичай є всюди, своєї парламентської групи захисту, – зазначає інші ризики директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко. – Постала цікава ситуація. Завжди хтось репетував про велич прем’єр-міністра. Які-небудь квакери, куплені депутати. Зараз Кабмін не представляє нікого, окрім Адміністрації президента. Це означає, що в парламенту завжди є можливість познущатися з уряду».
Минуле і сьогодення
Неминуче порівняння Кабмінів Яценюка і Гройсмана через важку відставку першого і надії, покладені на другого. Якщо говорити про імідж, то в нинішнього прем’єра з цим проблеми.
«Засідання, які нам показують і на яких вибачливий Кабмін засідає, не плаче і не працює, – це щось родом із минулого, – вважає Небоженко. – Попри молодість, його представники – люди старорежимні. У країні дуже тяжке становище, а уряд удає, що все добре. Я не закликаю надіти пов’язки на голову і почати голодування. Але і не треба зображувати з себе Кабмін іншої держави. Адже якщо вимкнути в телевізорі звук, можна подумати, що перед нами засідання уряду Вірменії або Словаччини».
Вадим Карасьов каже, що справи промовляють на користь Кабміну Гройсмана: «Менше пафосу, політизованості, незрозумілих проектів, на кшталт «Стіни», більше конкретики».
Ганна Гончаренко
