Малий і середній бізнес України – еволюція знищення

Малий і середній бізнес України – еволюція знищення

Більшість успішних держав свого часу зробили ставку в розвитку на малий і середній бізнес. Створили сприятливі умови для роботи, чесні правила гри, адекватну систему оподаткування. В результаті малий і середній бізнес став тим міцним фундаментом, на якому держави змогли побудувати розвинену економіку.

Аналогічним шлях обрали багато українців: створюють компанії, власними силами і можливостями розвивають їх, виробляють продукт із доданою вартістю, створюють нові робочі місця. Але в один момент держава вирішує одноосібно змінити правила – і бізнес знову повертається до «доісторичних» витоків.

Павел Погиба«Звісно, йдеться не про великий бізнес. Він у руках олігархів. І тут ми бачимо цілковите сприяння та підтримку з боку держави. Чого варте підняття комунальних тарифів, які за останні півроку зросли більш ніж удвічі. А в результаті прибуток від цього йде не в державу, а до кишень олігархів», – розповів Павло Погиба, віце-президент Асоціації платників податків України, голова Київського відділення Асоціації.

Експерт навів ситуацію з обленерго, значна частина яких належить олігархам, в деяких випадках навіть російським. І держава не лише не захищає населення від зростання тарифів, але і виправдовує його. Прикриваючись вимогами МВФ.

Бідний народ – мертвий бізнес

А от малому і середньому бізнесу на тлі спаду економіки, відсутності функціональної банківської системи, готової давати доступні кредити, загального зубожіння населення сьогодні важко як ніколи. До речі, саме на невеликих підприємствах різних форм власності працюють більшість працездатного населення країни.

На підтвердження цього віце-президент Асоціації платників податків навів дані Державної служби статистики України. Вони свідчать про те, що за останні роки на невеликі компанії працюють від 75% до 78% працевлаштованих українців.

«Малому бізнесу доводиться виживати в непростих умовах. Адже він безпосередньо залежить від споживача товарів або послуг. А у людей просто немає грошей, які можна витрачати. Візьмемо пенсіонерів. У 2010-2013 роках Пенсійний фонд виплачував їм у середньому $30 мільярдів на рік. Зараз же ця цифра в гривнях майже не змінилася, але реально в доларах знизилася втричі, до 11 мільярдів на рік. Причому всі ці гроші у людей йдуть на комуналку. Не залишається грошей на ліки, продукти харчування, не кажучи вже про придбання речей. А коли у людей немає грошей, вони нічого не купують у бізнесу», – пояснив Павло Погиба.

Купівельна спроможність населення – це основний показник, за яким можна судити про економічний розвиток країни. В Україні цей показник надмірно малий. І навіть той факт, що з січня підняли мінімальну зарплатню, не змінює ситуацію. Більш того, посилює її.

цены

«Те, що мінімальна зарплата не може бути меншою за 3200 гривень, не означає, що люди стали багатшими. Зараз багато підприємств переводять своїх співробітників на півставки або навіть на чверть. Тобто їх заробіток не зросте. Багато громадян залишиться без роботи. Адже на підприємстві не можна з нічого підвищити зарплату. Доведеться звільнити до 30 відсотків прцівників. Окрім того, одночасно із зростанням мінімалки стався стрибок цін», – зазначив Павло Погиба.

За словами експерта, ще одним неприємним сюрпризом стало запровадження для ФОП єдиного соціального внеску – 704 грн. щомісяця.

«ФОП повинні платити з цього року не з обороту, а просто так майже 8500 гривень на рік. Звісно, за таких умов ми бачимо скорочення кількості ФОП. За останніми даними, майже на 160 тисяч. І, як наслідок, побачимо скоро безробіття. Такий податковий тиск невиправданий. Адже малий та середній бізнес і так вважають основним платником податків країни. А зараз у насильницький спосіб із нього намагаються вичавити якомога більше. Ситуація абсурдна – держава тисне тих, хто дає їй прибуток», – констатував експерт.

На жаль, влада вперто відмовляється послабити свою хватку що до бізнесу. Більш того, вона примудряється побачити хороші тенденції навіть у поганому. Так, навіть неймовірно велика кількість закритих ФОП чиновників не налякала. Вони заявляють, що просто очистилися від підприємств, які не працювали. Кажуть, що минулий місяць показав зростання податкових відрахувань.

Бізнес шукає шляхи вирішення

Експерти оптимізм чиновників вважають тимчасовим явищем. Багато підприємців не поспішали звільняти колектив і мали платити за новими правилами. Але, на жаль, уже  цього місяця багато хто з них можуть відійти в тінь іще більше. Реальний антиефект від політики держави щодо малого і середнього бізнесу буде помітний протягом найближчих місяця-двох.

«Сьогодні не можна говорити про економічний розвиток країни. На це сильно впливають уже перераховані фактори: зубожіння населення, надмірний тиск на бізнес, захист державою інтересів олігархів. Більше того, сьогодні практично нереально отримати кредит, збитки банків у 2016 році становили понад 160 мільярдів гривень. За минулий рік банки практично нікого не кредитували. А якщо ще врахувати непомірні відсотки, то коштів на розвиток бізнесу взяти ніде. Але, незважаючи на це, малий і середній бізнес в Україні забезпечує 78% робочих місць і створює 59% доданої вартості. Це дає надію, що в України є великий потенціал», – резюмував Павло Погиба.

налоги

За його словами, вихід із ситуації не такий уже й складний: усе, що має зробити держава – не заважати. В Асоціації платників податків України вже запропонували реальний вихід із кризи. Йдеться про Ліберальний податковий кодекс.

«Ми провели дуже серйозну роботу, і нещодавно президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе презентував кодекс. Його основна ідея – гнучкість податкової системи. Саме ця властивість притаманна усім прогресивним державам. У західних країнах податкова система швидко змінюється і пристосовуватися до реалій, а у нас бізнес пристосовується до того, що пропонує влада. Основне завдання ліберального податкового кодексу полягає в тому, що він повинен бути простим та однозначним. Тоді ситуація зміниться на краще», – розповів Павло Погиба.

Він пояснив, що суть запропонованого документа – зниження кількості податків із 13 до 9. Окрім іншого, пропонують запровадити особливий режим оподаткування для мікробізнесу, податок на виведення капіталу з країни, скасувати авансову сплату акцизного податку. І ще низку простих, але ефективних заходів. Сьогодні документ запропонований владі як базовий. І якщо буде розуміння необхідності його впровадження, то нові правила можуть запрацювати з початку 2018 року. А позитивний результат не змусить себе чекати.

матеріали рубрики
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків Аналітика
Телетайп: наїстися політики до завороту мізків