День Святого Валентина став для американського політикуму кульмінацією скандалу, пов’язаного з ім’ям основного лобіста американо-російського зближення – радника президента США з національної безпеки й колишнього шефа армійської розвідки генерала Майкла Флінна. Саме російський кейс генерала і став причиною його безпрецедентно швидке падіння. У загальній складності Флінн займав своє крісло 23 дні – ще жодного разу в історії Сполучених Штатів радник президент не залишав свій пост так швидко.

Праворуч від Путіна

Про надмірні сентименти відставного генерала до кремлівського режиму заговорили відразу ж, щойно Майкл Флінн активно засвітився в передвиборному штабі тоді ще кандидата Дональда Трампа. Флінн був автором і головним «проштовхувачем» ідеї тісної співпраці Вашингтона з Москвою заради боротьби з «Ісламською державою».

Ху із містер Беннон: кому належить реальна влада в Білому домі

Зрозуміло, подібні союзницькі відносини мали означати скасування всіх санкцій проти РФ, а також неформальне визнання країн колишнього СРСР, якщо не всієї Східної Європи, зоною привілейованих інтересів Кремля. Вже тоді підозрювали, що колишній високопоставлений розвідник керувався не лише ідейними, а й цілком матеріальними міркуваннями: з’ясувалося, що він консультував російський пропагандистський телеканал Russia Today і отримував від нього гонорари. Розмір останніх поки не розголошують, але сам факт їхнього отримання став підставою для претензій на його адресу – законодавство США забороняє чиновникам отримувати кошти від іноземних урядів, навіть побічно.

А в 2015 році він узяв участь у святкуванні десятиріччя згаданого телеканалу, причому був на цьому заході почесним гостем, зайняв місце праворуч від Володимира Путіна.

Але причиною відставки Майкла Флінна стало інше.

Газета The Washington Post іще в січні повідомила про деталі телефонних розмов Флінна з російським послом Сергієм Кисляком, що відбулися 28 грудня минулого року – того дня, коли Барак Обама запровадив нові санкції, вигнавши з країни 35 російських дипломатів. За інформацією видання, Майкл Флінн закликав російського представника до стриманої відповіді і запевнив, що після вступу Трампа на посаду нова адміністрація подумає над скасуванням санкцій.

На той момент Флінн не був офіційною посадовою особою: як й інші члени команди Трампа, генерал міг отримати «портфель» лише після інавгурації в січні.

Такі контакти суперечать вимогам законодавства про те, що фізична особа не може вести переговори з представниками іноземних держав, запевняючи їх, що говорить від імені США.

Спочатку Майкл Флінн спростовував сам факт розмови, але пізніше визнав, що розмова все ж таки мала місце. Водночас і сам Флінн, і члени команди обраного президента заперечували, що йшлося про зняття санкцій.

«Я можу запевнити, що розмови Флінна, що відбувалися саме тоді, коли США ухвалили рішення про вислання російських дипломатів, не стосувалися питання про те, що робити з санкціями», – заявив тоді обраний віце-президент Майк Пенс в інтерв’ю телеканалу CBS.

Забувся або забрехався?

10 лютого проти Майкла Флінна «повстало» Центральне розвідувальне управління – директор спецслужби Майк Помпео відмовив у доступі до секретної інформації одному з його заступників – генерала Робіну Таунлі. За даними видання Politico, відмова ЦРУ змусила Таунлі покинути свою посаду в Раді національної безпеки. Стосунки Флінна і розвідспільноти відверто не склалися – він разом із Таунлі сумнівався у методах роботи ЦРУ, а в розвідці були роздратовані спілкуванням радника президента з російським послом.

Встигнути за 10 днів: як Трамп впорався з усіма обіцянками і всіх розлютив

13 лютого видання The Washington Post публікує нову статтю про контакти Флінна з росіянами, з посиланням на керівників Міністерства юстиції та розвідувальних органів.

У ній йдеться про лист тодішнього в. о. генпрокурора Саллі Йетс, надісланий адміністрації Трампа ще наприкінці січня. В якому, зокрема, зазначено: «Майкл Флінн ввів у оману керівництво країни щодо суті свого спілкування з послом РФ». Також, за даними видання, в. о. генпрокурора попередила президентську адміністрацію про те, що тодішній радник із питань нацбезпеки вразливий перед шантажем із боку росіян.

Зрештою, в Білому домі вирішили діяти. Щоб вивести з-під удару Дональда Трампа і Майка Пенса, Майкл Флінн написав лист-вибачення, який оперативно передали американським ЗМІ.

Екс-радник президента США запевнив, що не робив нічого поганого, а просто забув повідомити керівництво про деталі розмови з послом РФ, а тому – підставив їх.

«У мене були численні телефонні розмови з іноземними партнерами, – пише Флінн. – Такі дзвінки є стандартною практикою. Через швидкий розвиток подій я ненавмисно повідомив віце-президенту та іншим неповну інформацію про мої телефонні контакти з послом Росії. Я щиро вибачився перед президентом та віце-президентом, вони прийняли мої вибачення», – стверджує він у листі. Після цього Майкл Флінн подав прохання про відставку, яке  задовольнили.

«Він каже, що не пам’ятає деталей розмови, але погана пам’ять – не та риса, якої ми очікуємо від радника президента з питань нацбезпеки», – прокоментувало  його лист джерело в Білому домі. А прес-секретар президента Трампа Шон Спейсер заявив, що генерал втратив довіру президента.

«Рівень довіри президента до генерала Флінна зменшився настільки, що він відчув необхідність внести зміни», – сказав Спайсер журналістам.

Тобто основною проблемою називають не контакти Майкла Флінна з росіянами, а брехню американському народу про те, що подібних контактів не було.

Спиною до Росії

Відставка головного русофіла в Білому домі викликала ланцюгову реакцію в двосторонніх американо-російських відносинах. Кремль знайшов у собі сили змовчати, однак у російському парламенті висловили очевидне невдоволення відставкою настільки милого Москві генерала.

«Ті-Рекс», «Скажений пес» та інші фігури адміністрації Трампа

Того ж дня біля американського узбережжя раптово опинився російський розвідувальний корабель – уперше з часу перебування Трампа на посаді президента.

Видання The New York Times із посиланням на Білий дім саме зараз пише, що Росія таємно розмістила крилаті ракети, порушивши підписаний іще Рейганом і Горбачовим договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.

Щойно затверджений глава американського мінфіну заявив, що програма санкцій проти Росії залишається незмінною.

Кульмінацією стала раніше нечувана заява прес-секретаря Дональда Трампа Шона Спайсера про те, що глава Білого дому очікує від Москви повернення Криму Україні та деескалації конфлікту на сході нашої країни (чи потрібно говорити, що російський МЗС вустами лавровського спікера Марії Захарової відкинув цю пропозицію).

Далі – більше. Лідер республіканської більшості в Сенаті Мітч Макконелл пообіцяв, що комітет Сенату з розвідки «з високою часткою ймовірності» займеться розслідуванням зв’язків Флінна з росіянами. Само собою, цим займеться і розвідувальне співтовариство, всі керівники якого – і вже згаданий глава ЦРУ Майк Помпео, і директор Національної розвідки Ден Коутс, а також новопризначений генеральний прокурор Джеф Сешшнс – не мають жодного пієтету ні до Флінна, ні тим паче до Москви.

Можна припустити, що різкий розворот Дональда Трампа і членів його адміністрації в їхній риториці щодо Кремля пояснюється усвідомленням рівня можливих наслідків. У американській політичній традиції нахабна брехня народу і Конгресу – злочин значно більший, ніж сам факт контактів із недружнім режимом. Нагадаємо, відносно нешкідлива брехня президента Білла Клінтона про його зв’язки з практиканткою Білого дому Монікою Левінські ледь не закінчилася імпічментом 42-го господаря Овального кабінету. Зараз усе значно серйозніше. А на відміну від сумнівного російського досьє на Трампа, що до того ж складно довести, тут усе задокументовано. Відповідні течки, за інформацією тієї ж The Washington Post, лежать в офісах ФБР і Мін’юсту. У такій ситуації команда Дональда Трампа просто зобов’язана зробити все, що в її силах (і навіть більше), щоб відмежуватися від будь-яких звинувачень у проросійськості.

Але може бути і так, що у Трампа насправді вирішили змінити курс. І що самому новообраному президенту набридло без кінця «боротися» з вельми скептично налаштованими щодо Москви Конгресом, розвідувальним співтовариством, так і всім політичним прошарком. І що Дональд Трамп нарешті вирішив подорослішати і стримувати Кремль власноруч. Якщо так, відставка Флінна – початок очищення вищих ешелонів влади від тих, кого прийнято називати симпатиками Росії. В ЗМІ вже з’являлася інформація про наявність у високих кабінетах у Вашингтоні кремлівського «крота». Колишній аналітик Ради національної безпеки США офіцер контррозвідки Джон Шиндлер у статті для The Observer повідомив, що Агентство національної безпеки, яке надає близько 80% розвідувальної інформації Білого Дому, за останні три тижні скоротило її надання через ігнорування розвідки з боку Трампа та відсутність повної довіри до членів його команди. Один із представників розвідки Пентагону пояснив ситуацію Шиндлеру: «З 20 січня ми виходимо з того, що у Кремля можуть бути вуха всередині SITROOM (ситуаційної кімнати Білого Дому, – ред)». І хто знає – можливо, «крота» уже знайшли. І  нейтралізували.

Чим би не керувалася адміністрація Дональда Трампа – різким усвідомленням національних інтересів або страхом перед можливим імпічментом – зміна риторики щодо Росії – гарний знак. Найближчі слова і дії, зокрема кандидатура нового радника з нацбезпеки, можуть прояснити ситуацію. А можуть і не прояснити: говорячи про Трампа, важко бути впевненим у чомусь напевно.

Максим Вікулов