Російський дипломат славився брехливими заявами. Чуркін стверджував, що Російська Федерація не визнає нинішню українську владу. Переконував, що російських військових немає в окупованому Донбасі та Криму. Також, заперечував участь РФ у бомбардуванні сирійського Алеппо.
Politeka дізналася в експертів, чи варто шукати теорію змови у смерті Віталія Чуркіна та хто може стати наступним поспредом Росії в ООН.
– Смерть Чуркіна викликала резонанс, як смерть помітного медіа персонажу. Попри це, Росія живе за принципом, що незамінних людей немає. Стверджувати, що Чуркін говорив те, що вважав за потрібне – це самообман. Дипломати лише озвучують лінію держави. Він не унікальний. Будуть інші. РФ має потужну школу дипломатів.
Новий представник Росії в Радбезі ООН плюс-мінус буде такий, як Чуркін. Просто якийсь час йому доведеться витратити на входження у стан справ.
В Україні триває війна, але за людьми вже ж потрібно залишити право помирати із звичайних причин. Не варто вдаватися до теорії конспірології. Розганяють тему, що Чуркін помер після телефонної розмови з російським президентом Володимиром Путіним. Це робиться лише на поталу потреб натовпу, інформаційному запиту на скандал.
З огляду на кількість смертей російських чиновників останнім часом, тут все ж простежується певне «прокляття Смоленської площі». Не може бути комфортним для життя місце з великою концентрацією брехні, нещирості, складних поглядів на світову політику, спроб зробити російське найкращим, без об’єктивних на те причин. Не можуть люди, які до цього причетні далі жити нормальним життям.
– Віталія Чуркіна складно назвати дипломатом. Дипломати – це люди, які говорять виключно правду. Якщо цього не робитимуть, до них та їхньої країни не буде довіри. До російської дипломатії довіри в принципі бути не може. У РФ її немає. Це пропагандисти, спецслужби.
Чуркін був пособником вбивць. Мав у цьому великим досвідом. Ще у 1983 році, коли радянський винищувач збив південнокорейський Боїнг з мирними пасажирами, він працюючи в посольстві у Вашингтоні, запевняв, що цього не було. Це ж саме робив після того, як росіяни збили малайзійський літак над Донбасом. Відверто брехав, що це не РФ, а Україна.
Радість українських та сирійських громадян з приводу його смерті зрозуміла. Саме він блокував резолюції Ради безпеки ООН, які могли б наблизити припинення вогню і вбивства невинних громадян. На жаль, таких як він нині не можемо засудити на новому Нюрнберзькому процесі за злочини проти власного народу, проти України, Сирії та інших. Але, якщо є Бог, певно Божа кара все ж його настигла.
Якщо у Чуркіна все ж була хоч крапля совісті, він мав переживати, що обманює і виправдовує вбивства невинних людей, злочини проти держав, проти людяності. Це стресові ситуації, які не сприятливі для здоров’я.
– Дипломатів не прибирають. Не прийнято вбивати представників країн, яку б роль вони не відігравали. Дипломати – не свідки. Вони лише комунікатори, переговірники, які виражають волю своєї країни. Віталій Чуркін викликав багато емоцій в ООН. Але він не був носієм секретної інформації. Тому криміналу в його смерті немає.
Зараз Володимир Путін зіштовхнеться з тим, що доведеться призначати когось, хто б продовжив лінію Чуркіна. Людину, яка відверто йтиме проти дипломатичної реальності та світової спільноти. Це буде не просто зробити. Так само тяжко буде замінити міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. До речі, от якщо з ним завтра щось станеться, тоді можна буде прямо говорити, що мова йде про внутрішньополітичну боротьбу в Росії.
Ольга Головка
