Криза неминуча: відомі причини і терміни

Криза неминуча: відомі причини і терміни

Десять років тому, 15 вересня 2008 року, лопнув один із найбільших інвестиційних банків у світі – Lehman Brothers. Хоча фінансовий ринок до того моменту вже переживав серйозні проблеми, саме ця дата стала точкою відліку глобальної кризи

Україна спочатку бадьорилася перед її загрозою, а потім визнала поразку і пережила серйозне падіння. Через десять років у світі виразно звучать попередження про черговий спад. Питання в термінах і масштабах.

Але до нових викликів Україна готова ще менше, ніж до світової економічної кризи 2008-2009 рр.

Уроки 2008 року

  • До того моменту, коли фінансові проблеми вдарили по найбільших світових економіках, Україна була на підйомі. В країну йшли інвестиції, кредитування стало нормою.
  • «За час президентства Віктора Ющенка фінансовий сектор збільшився в 15 разів, – нагадує директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. – Тоді, так само, як і зараз, уряд здійснював величезні запозичення через облігації. Теж був дефіцитний бюджет і його закривали борговими зобов’язаннями. І теж була програма з МВФ».
  • Фінансовий експерт Олексій Кущ каже про те, що удар по нашій країні в 2008 році був неминучим. До 2004 року вітчизняна економіка була закритою, головну роль відігравали держава і фінансово-промислові групи, банківський сектор був своїм, національним. Але потім країна вступила до Світової організації торгівлі, відкритий фінансовий ринок був однією з умов.

«До нас хлинув світовий банківський капітал. Відкрились іноземні банки, було завезено мільярди доларів, які пішли на кілька сегментів, де виникли бульбашки: ринок нерухомості, іпотека, споживче кредитування. Основним ризиком були валютні кредити. Разом із ними в нашу економіку прийшли і валютні ризики», – пояснює Олексій Кущ.

  • Гривня, яка ще влітку 2008 року увійшла в рівновагу щодо іноземної валюти, впала з 5 до 12 за долар. Знадобився час, щоб нацвалюта заспокоїлася в коридорі від 7 до 8 грн за дол.
  • Валютні кредити, які напередодні кризи були для населення значно вигіднішими, ніж гривневі, повертати потрібно було за новим високим курсом. Почалася криза неплатежів.
  • Паралельно стартував відтік банківських вкладів. Посипали великі фінустанови – «Родовід», «Укрпром», «Укргаз». Нацбанк у жовтні 2008 року зважився на жорсткий захід – запровадив мораторій на дострокове зняття депозитів.
  • Бізнес почав рубати кости – була низка кадрових чисток, зарплати, незважаючи на девальвацію гривні, не росли. Водночас люди не мали можливості перекрити дірки в своїх бюджетах завдяки своїм же депозитам.

Наслідки

«Українська економіка тоді була відкритою, сировинною і невеликою. Сировинний характер економіки призвів до погіршення економічних показників. Відкритість – до відтоку капіталу, а невеликий розмір не дозволив ефективно боротися з кризою, – констатує Олексій Кущ. – Проте НБУ тоді проводив більш грамотну політику, ніж у 2014 році. Уряд застосовував ефективнішу стратегію.

Було здійснено екстрене гальмування, в результаті вдалося врятувати банківську систему. Банкрутства відбулися, але такого банкопаду, як у 2014-2016 роках, не було. Уряд зміг підтримати деякі базові галузі: металургію, машинобудування. Ми відбулися легким переляком. Уже в 2010 році ми повернули економічне зростання і компенсували втрати».

Рівень падіння української економіки в період глобальної кризи оцінюють на рівні 15% ВВП. Гривня девальвувала до 8 за долар – на 30%.

«Тогочасні дії влади можна критикувати. Але, порівняно з діями в 2014-2015 рр., вони були ефективнішими. Адже в 2014-2015 рр., після втрати 16% ВВП, гривня девальвувала з 8 до майже 30 за долар», – говорить Олексій Кущ.

Криза на порозі

  • Отямитися після руйнівного удару начебто вдалося. Але тепер світ обговорює нові економічні виклики.

Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард іще в 2017 році говорила, що не виключає можливості нової кризи. Протягом 2018 року це обговорювали провідні експерти на всіх майданчиках. Криза була темою форуму в Давосі взимку 2018 року. Світовий банк у червні 2018 року дав дуже дипломатичну характеристику економічної ситуації. За версією його аналітиків, імовірність того, що світовій економіці стане гірше, вища, ніж імовірність того, що їй стане краще.

  • У липні 2018 року додали нервів у Bank of America. За версією його експертів, ситуація на світовому ринку цього року чомусь нагадує їм ситуацію в 1997-1998 рр. 20 років тому криза підкосила азіатські ринки, призвела до дефолту Росії.

Вітчизняні аналітики підтверджують: світ спостерігає своєрідний парад планет – три економічні цикли сходяться в одній точці.

Цикл Кітчина. Короткостроковий, із періодичністю 2-4 роки. «Короткі цикли характеризуються зміною обсягів товарно-сировинних запасів і їхнім нарощуванням. Підприємства часто пропускають наближення кризи, й економіки входять у кризовий стан розігрітими, без гальмування», – пояснює Олексій Кущ.

Цикл Жюгляра. Середньостроковий, із періодичністю 7-11 років. «Середні цикли пов’язані з інвестуванням, – говорить фінансовий експерт. – Після коротких циклів підприємства скорочують інвестиції. Це позначається на продуктивності праці та уповільненні економічного зростання. Хоча після кризи потрібно подолати больовий поріг і додатково стимулювати капітальні інвестиції».

Цикл Кондратьєва. Довгостроковий, із періодичністю 48-55 років. Ці цикли ще називають технологічними укладами. Зараз світ готується перейти до шостого. «Це так звана NBCI-конвергенція, коли основну роль відіграватимуть нано- та біотехнології, інформаційні та когнітивні, – пояснює Олексій Кущ. – Звісно, це буде супроводжуватись відмиранням багатьох базових, зокрема і сировинних, галузей, до яких ми вже звикли».

Прикмети

Є цикли, а є характерні ознаки майбутньої кризи. У своїх прогнозах розвитку світової економіки в 2018 році МВФ, СБ і учасники форуму в Давосі вказували на схожі тривожні сигнали:

  • торговельні війни між США і Китаєм;

  • перегрів фондових ринків у 2017 році;

  • бум кредитування ринків, що розвиваються, з подальшим відтоком коштів звідти на користь надійної гавані – долара. Федеральна резервна система США протягом 2018 року підвищує облікову ставку, і привабливість надійних американських боргових зобов’язань зростає. В таких умовах ринки, що розвиваються, з їхніми ризиками стають менш цікавими. Україна теж відчуває на собі цей ефект. Запозичення стають дорожчими. Наприклад, якщо в 2017 році ми змогли позичити під облігації зовнішньої державної позики 3 млрд дол. із прибутковістю 7%, то в 2018 році залучити вдалося лише 300 млн і вже під 9%.

Хто готовий, а хто – ні?

Американський протекціонізм – ознака підготовки провідної світової держави до проблем.

«Вони рятують свій ринок і готуються до відкритого обвалу підприємств виробничого циклу, – каже Олег Соскін. – У 2008 році криза увійшла через фінансову сферу. Вона і не припинялась, просто зараз вона вже заходить у виробничу сферу. Тому Трамп і його команда – будівельники, нафтовики, переробники, як розумні люди, які усвідомлюють, що наближається час жорстокої конкуренції, забирають собі фазу високотехнологічного виробництва: автопромисловість, нафтопереробку, легку промисловість».

Із проблемами вже зіткнулися ринки, що розвиваються, і йдеться не про Україну, яка, як і раніше, мала і слабка.

«Ми бачимо, що Туреччина, Аргентина, Венесуела, Росія, Казахстан, Іран, – країни з диктаторськими режимами зараз падають. У Туреччині обвал ліри на 40%, інфляція 18%, кредити під 18%. Ще є зростання, але воно закінчується, – пояснює Олег Соскін. – Ми вже бачимо тих, хто буде лузерами. Вони виявилися не готовими до цієї фази виробничої кризи».

На тому, що криза станеться, чи то наприкінці 2018 року, чи то в 2019 році, вже зійшлися більшість експертів, говорить Олексій Кущ. Питання тільки в тому, наскільки глобальною вона буде.

Дехто каже, що це буде реінкарнація кризи 1998 року, коли вона відбулась на ринках, що розвиваються. Інші кажуть, що вона буде планетарного масштабу, а епіцентром може стати той самий Китай.

«Наприклад, криза в Китаї, спровокована девальвацією юаня, корпоративними дефолтами або скороченням обсягу виробництва, може викликати різкий обвал сировинних ринків, – пояснює фінансовий експерт. – Відповідно, криза країн, що розвиваються, може перерости в глобальну».

Час грає проти України

  • Хоч яким є масштаб можливих проблем, Україна до них не готова. І ця неготовність зовсім не схожа на ситуацію десятирічної давнини.
  • «Тоді був доволі великий запас внутрішньої міцності, підшкірного жиру, який допоміг швидко подолати і мінімізувати наслідки. Зараз економіка виснажена, перебуває в анемічному стані, – констатує Олексій Кущ. – Тому навіть невелика криза може мати для нас катастрофічні наслідки. Не кажучи вже про той випадок, якщо криза буде глобальною».
  • Причини нашої неготовності до світових викликів усім давно відомі. Коли країна переживає військовий конфлікт, вона переживає кризу. Інше питання, що ж зробили для мінімізації наслідків як актуальних внутрішніх проблем, так і майбутніх зовнішніх.

«Початок світової кризи – наступний рік, лютий 2019 року. Поки що триває накопичення факторів, – каже Олег Соскін. – У нас іще є кілька місяців. Зараз потрібен негайний секвестр бюджету (скорочення видаткової частини, – ред.). Це зміна механізму нарахування роздутих зарплат чиновників і усічення каральних органів. Адже Володимир Гройсман веде нас до моделі військового комунізму. Негайно потрібно позбутися дефіциту державного бюджету і комунальних бюджетів. НБУ повинен позбутися ОВДП – урядових боргових зобов’язань, і негайно припинити рефінансування банків. Плюс повна лібералізація валютного, кредитного та фондового ринків.

Потрібна комунальна реформа – держава не може в нинішніх умовах тримати цей баласт. Усі сили потрібно кидати на будівництво інфраструктури – доріг. Це нас врятує. Так роблять Македонія, Сербія, Словаччина, Польща. Ставку треба робити на сільськогосподарську переробку і починати продавати землю своїм коопераційним господарствам. Плюс розвивати альтернативну енергетику. Словом, робити все те, що ми не робимо».

Ганна Гончаренко

Підпишіться на нашу розсилку!

Вітаю, я Влад Руденко, головний редактор порталу Politeka. Через рік ви прокинетеся в іншій країні. Україна зміниться. Дефолт, політична криза, ситуація на Донбасі, новий президент - ви можете стати першим, хто дізнається найважливіші новини, які змінять життя країни і ваше життя.

Для вас ми створили розсилку з найважливішими, найоперативнішими, ексклюзивними новинами та аналітичними статтями. У ній те, про що не напишуть інші. У ній відповіді на питання, які вас хвилюють.

Підпишіться і будьте в курсі найважливішого. Хто володіє інформацією - володіє світом!

Влад Руденко

Головний редактор порталу Politeka

матеріали рубрики
Бюджет бідності: як ростимуть ціни та якою буде зарплата Аналітика
Бюджет бідності: як ростимуть ціни та якою буде зарплата
8 мільйонів доларів хабаря Віталію Скоцику, зв’язки з людьми Януковича та допомога в організації російського реваншу – історія політика-невдахи Аналітика
8 мільйонів доларів хабаря Віталію Скоцику, зв’язки з людьми Януковича та допомога в організації російського реваншу – історія політика-невдахи
Політична «мовотворчість» Аналітика
Політична «мовотворчість»