Власникам біткоіна загрожує нова небезпека: які податки готують криптовалютам

Власникам біткоіна загрожує нова небезпека: які податки готують криптовалютам

В Україні крипту і токени можуть прирівняти до фінансових активів

Поява у криптовалюти правового статусу та включення її до бази оподаткування – вибір, який зробили багато країн. В Україні на ринок криптовалюти поки що дивляться з подивом. Але, мабуть, довго це тривати не буде.

Статус

В Україні крипта і токени перебувають у правовому вакуумі: не заборонено, не дозволено та терміни не сформульовано.

У 2017 році парламентарі поривалися виправити ситуацію і вийти на шлях визнання та регулювання криптовалют. Але поки їхні ініціативи залишилися в статусі законопроектів.

  • У законопроекті №7183-1 криптовалюти запропонували віднести до фінансових активів, поряд із грошима, цінними паперами та борговими зобов’язаннями. Діяльність на ринку криптовалют запропонували ліцензувати. З операцій – стягувати ЄСВ (2%) і військовий збір (1,5%) та створити окремий регуляторний орган.
  • У законопроекті №7183 крипту запропонували розглядати як засіб міни, а регулятором ринку зробити Нацбанк.
  • У вересні 2018 року в Раді зареєстрували новий документ. Цього разу група авторів-депутатів зосередилась на оподаткуванні. У законопроекті №9083 криптовалюти позначено як підвид токенів, а токени – різновид віртуальних активів. Вони функціонують як засіб обміну і збереження вартості.

Але цей законопроект – тільки частина із заявлених, в яких повинні прозвучати відповіді на два питання. Перше – хто буде регулятором? Є передумови до того, що ним стане Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Друге – чи є необхідність у ліцензії Держспецзв’язку на майнінг? Залишилося дочекатися пропозицій.

Офіційна позиція

  • Кабмін визнав сам факт існування криптовалют тим, що включив майнінг у класифікатор видів економічної діяльності. Це клас 63.11 «обробка даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з цим діяльність». На цьому участь уряду закінчується.
  • Нацбанк спільно з Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку і Нацкомфінпослуг у листопаді 2017 року видали повідомлення. Загальна суть зводилася до того, що криптовалюта – незрозуміла штука й експерти працюють над формулюванням, що це взагалі таке. Потім глава НКЦБФР Тимур Хромаєв повідомив, що криптовалюти варто розглядати як фінансовий актив, що збігається з позицією авторів законопроекту про оподаткування. Але в НБУ все ще не визначилися зі своїм ставленням.

Поки виконавча влада та НБУ дотримуються політики поживемо – побачимо. Тимчасом ринок дихає в спину: гравці говорять, що хочуть зрозумілості, зокрема і для використання криптовалют як інвестицій і захисту від тиску правоохоронців. Підштовхнути до вирішення може влада законодавча. Хоча далеко не в усьому світі вважають за необхідне ухвалювати під нове явище спеціальні закони.

Як за кордоном?

ЄС. Єдиного нормативного акту для всіх держав-членів Євросоюзу немає. Є рекомендації Європейського суду не обкладати податком на додану вартість транзакції з біткоіном. Його визнали засобом платежу. А Єврокомісія видала директиву про ліцензування криптовалютних бірж і провайдерів.

Великобританія. При конвертації крипти в фунт-стерлінгів ПДВ не стягується, але при покупці товарів – так. Також відбувається сплата корпоративного податку, податку на приріст капіталу і на прибуток.

Австралія. Діяльність із криптовалютами не ліцензується, але обкладається податком на прибуток і прибутковим податком.

Білорусь. Майнінг легалізовано і до 2023 року діяльність на ринку криптовалют не обкладається податком.

Польща. Крипта не має чіткого визначення, але трактується як майнове право. Є рекомендації від Міністерства фінансів зі сплати податків, які сформулювали в квітні 2018 року. Від ПДВ запропонували відмовитися, а ось податок на прибуток і податок від цивільно-правових дій вирішено стягувати.

Китай. Крипта вважається товаром і стягується прибутковий податок, на приріст капіталу і на прибуток. У разі продажу ще й ПДВ. Усі гравці ринку, зокрема й біржі, повинні бути зареєстровані. Але це закріплено на рівні нормативки Народного банку, а не в законах.

Канада. Криптовалютні біржі повинні зареєструватися як фінустанови в Канадському центрі аналізу фіноперацій і звітності. Оплату криптою товарів і послуг трактують як бартер і обкладають прибутковим податком, податком на приріст капіталу і на прибуток.

Швейцарія. Чіткого правового статусу немає, але крипта розглядається як актив, деякі види токенів – як цінні папери, якщо у них є відповідні ознаки. Операції обкладаються податком на прибуток і на приріст капіталу.

Не всі, але деякі країни просто дійшли до того, що новинку не можна ігнорувати. Однак у кожної держави своє чучхе і не скрізь термінологія є в законодавстві, хоча податки при цьому стягують. Що цікаво, майже всюди – в повному обсязі. Але в Україні можуть вибрати й інший шлях.

Види податків і їхній розмір

У законопроекті про оподаткування операцій із криптою запропонували три види зборів.

  • Податок на прибуток підприємств і його підвид – податок на прибуток із операцій з віртуальними активами. Спочатку навантаження буде невелике – 5% до кінця 2024 року (зараз базова ставка – 18%). Платниками будуть юридичні особи.
  • Обмін однієї криптовалюти на іншу податком обкладатися не буде, але 5% стягнуть за вихід крипти в реальний сектор – покупку товарів, перехід у фіатні гроші – тобто в гривні або валюту інших країн.
  • Фізособи будуть платити податок на доходи фізосіб – 5% (за нинішньої ставки 18%) і військовий збір – 1,5%.
  • Автори законопроекту кажуть, що, за найскромнішими підрахунками, віртуальні активи українців, зокрема і криптовалюту, можна оцінити в 98,7 млрд грн. Це зараз, коли частка України в світовому майнінгу скоротилась до 2-3%, хоча ще в 2014 році вона була 30%.

Тобто мільярди течуть повз бюджет і спостерігати з боку за цим не хочеться. Мінімум податкових зборів, на який розраховують – 1,27 млрд грн на рік. Із другого боку, якщо стягувати податки повністю, то надходження до бюджету будуть вищими, а запропонована податкова щедрість відкриє лазівки для податкових ухильників.

«Те, що самі криптовалюти є фінансовим активом – не викликає сумнівів. І до цього можна було б ставитися нормально. Але така ставка оподаткування – це не що інше, як просте ухилення від сплати податків, – говорить економіст Борис Кушнірук. – Ви можете виводити кошти, вимивати з одного бізнесу в інший, просто показуючи 5%, і говорити, що все супер – ось мій дохід, я заплатив податки.

Якщо криптовалюти – це фінансовий актив, то потрібно згадати, за якою ставкою у нас оподатковуються всі фінансові активи. На загальних підставах? Будьте ласкаві, оподатковуйте і криптовалюти на загальних підставах. Я за зниження прямих податків, але не можна створювати такі ніші, які вочевидь будуть використовувати для відмивання коштів».

Ганна Гончаренко

матеріали рубрики
Телетайп: справжня фантасмагорія розпочнеться після виборів Аналітика
Телетайп: справжня фантасмагорія розпочнеться після виборів
Телетайп: «епоха жадібності» закінчується, але чи настане «епоха відповідальності»? Аналітика
Телетайп: «епоха жадібності» закінчується, але чи настане «епоха відповідальності»?
Новий зовнішньополітичний курс України Аналітика
Новий зовнішньополітичний курс України