Мене регулярно запитують: “А чим погана Конституція чинна?» Це все одно що запитати: «А чим поганий автомобіль, який не їде?» Ось саме цим — не виконує своє призначення.

Відкриваємо Основний Закон, стаття 1: «Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою».

Із суверенітетом напряг, оскільки про нашу долю домовляються США, РФ і Європа без нашої участі.

Яка незалежність, якщо без чергового траншу МВФ у нас буде дефолт?

Щодо демократії нехай краще волонтери і добровольці розкажуть, яких влада пресує і садить.

А про соціальність – пенсіонери та студенти, яким ця Конституція гарантує доступні медицину та освіту.

Про правову державу якось і згадувати ніяково – наші продажні силовики і суддівські стали антисимволом України.

Отже, починаючи з першої статті Конституції, і далі з усіма зупинками. Конституцію не виконують, бо цей набір благих побажань і недосконалих процедур неможливо виконати.

І життя постійно підкидає тому підтвердження.

Наприклад, постійно пишу про протистояння українських авторів і бюрократів із Мінекономрозвитку і торгівлі. Автори хочуть самостійно розпоряджатися своїми роялті, в чому їх підтримує весь світ, а ось наші чиновники на чолі з першим віце-прем’єром Степаном Кубівим бажають і далі розпоряджатися заробленими авторами грошима. І ці люди сподіваються, що на їхнє запрошення в Україну кинуться інвестори?

Абсурд же, цинічний і кричущий! Але ми живемо в цьому несправедливому абсурді, де міністерство — бюрократична контора, створена для полегшення нашого життя, навпаки, заважає нам жити.

Свіжий ідіотизм від Міністерства оборони. Оборони генералітету від суспільства, якщо точніше.

Нам закортіло в НАТО, як прищавому підлітку в нічний клуб. Верховний головнокомандувач Петро Порошенко навіть має намір цю хотілку внести в Конституцію. Замість того щоб будувати армію, що відповідає вимогам євроатлантичного блоку.

Сучасна армія — це комп’ютеризована система керування боєм, збір, аналіз і миттєве донесення необхідної інформації до кожного — від генерала до рядового. Тут противника знищують дистанційно, задовго до прямого зіткнення.

І таку автоматизовану систему в ЗСУ будують більше ніж десять років – «Дніпро» називається. Вбухали нелічено грошей, останнім часом — і західних. Захід дуже турбує наша кібербезпека, оскільки через нас недоімперія дістає весь світ, як було, наприклад, із вірусом Petya.A, який інфікував США та Японію саме через український сегмент Мережі.

Наше оборонне відомство багатомільйонні кошти освоювало, бравурні звіти складало. А влітку цього року з’ясувалося, що вся ця автоматизована система управління військами захищена гірше від звичайного смартфона! І доступ до неї може отримати навіть не бригада просунутих хакерів, а звичайна школота, яка занудьгувала від «Батлфілда» і «Сімпсів». Бо частина серверів та інших вузлів зв’язку в системі “Дніпро” залишилися на заводських паролях на кшталт “12345”, “admin” і подібних, викладених виробниками у відкритий доступ!

Розумієте, жодних особливих зусиль: заходь і вивчай накази Генштабу військам. Або запускай туди свої накази замість генштабівських. Або запускай вірус, щоб усе це дороге залізо обнулилося за командою агресора. І не факт, що такий вірус не запущено!

Упевнений, що якщо зібрати разом усіх наших доблесних генералів і адміралів, то лише одиниці з них пояснять, що таке сервер і чому захищати його треба краще, ніж штаб. Розумієте, більшість наших лампасних воєначальників безнадійно відсталі у всьому, що не стосується їхніх шкурних інтересів. Тому домашній Wi-Fi у кожного з них запаролений надійно, щоб сусід до трафіку не підключився.

Тому і призовника, офіцера запасу Дмитра Власюка, який виявив парольне головотяпство і писав про це рапорти у всі інстанції, не нагородили і не підвищили у званні, а відсунули від справ, щоб він іще чогось неприємного для генералів не накопав.

Ви вважаєте, у нас тільки з кіберзахистом біда, а в інших армійських справах – повний порядок? Та ото ж.

Відповідно, Петро Порошенко і воює з недоімперією лише за допомогою грізних промов і дорогих парадів. Хоча у нас вистачає мужніх і вмілих воїнів.

Порошенко

Проблема не в людях, а в тому, як вони розставлені. У нашому випадку продажні дурні командують розумними патріотами. А правила функціонування влади, Міноборони зокрема, задаються… правильно — Конституцією.

І завершальний приклад — кричуща ситуація з Національним медуніверситетом, яка шокує громадськість уже більше ніж півроку.

Те, що керівництво практично кожного державного вишу використовує будь-яку можливість для особистого збагачення — ніякий не секрет. І в медуніверситеті все, як у країні: бюджет та інші фінанси “пиляють” захлинаючись.

Окрім того, є давня система поборів зі студентів за складання іспитів, заліків та іншого. Збирають гроші й із викладачів — на ремонт приміщень та медичного обладнання і навіть на канцелярські товари. І з претендентів на наукові звання.

Зрозуміло, що нагорі піраміди — ректор Катерина Амосова зі своїм чоловіком і кількома наближеними. Інші керівники — декани, завкафедрами та ін., якщо не в темі, то точно в курсі. І переважно мовчать, щоб не потрапити під начальницький гнів.

Але в медунівеурситеті пішли далі — зокрема, модернізували стоматологічний центр. Тут викладачі, які одночасно і лікарі, повинні приймати пацієнтів. За гроші. Їм спускається план. Але офіційні ціни нерідко нижчі від собівартості робіт, тож план виконати зазвичай неможливо. Лікаря просто підштовхують до того, щоб брати гроші вище від прайса.

Причому документально ця затія оформлена настільки халтурно, що привід для порушення кримінальної справи знайде навіть слідчий-початківець. Якщо отримає команду, зрозуміло.

Етичне питання: медуніверситет – це щоб вчити і виховувати майбутніх медиків або щоб у лівий спосіб заробляти на їхньому навчанні? Як то кажуть: щоб вас лікували ті, кого ви навчали.

У певний момент наближені Амосової посварилися з керівництвом МОЗ. Зійшлися дві неадекватності, в результаті МОЗ усунув Катерину Амосову від посади ректора на час розгляду.

супрун

Але вона з хлібного місця усуватися не побажала. І найняла бригаду технологів, які розгорнули конфлікт у суспільно-політичну площину — з організованими «протестами студентів», перекриттям дверей вишу ланцюгами, зривом занять і недопущенням в. о. ректора, які послідовно призначаються МОЗом, на робоче місце. І звичайно ж, із рішеннями наших непідкупних судів про відновлення Амосової на посаді.

Знущальний натяк на майдан вловлюєте?

Наближені Амосової під шумок винесли з ректорату оригінали документів, на підставі яких функціонує виш, і заблокували його фінансову діяльність. Під загрозою зриву виплати стипендій і зарплат викладачів, комунальні платежі університету, словом, увесь навчальний процес.

Не може бути такого в нормальній державі, щоб амбіції оскаженілих чинуш призводили до проблем для тисяч студентів і викладачів. Тут уже немає винних – винні всі.

І відсторонена ректор Катерина Амосова, яка загралася й відкрито шантажує Міністерство охорони здоров’я проблемами для медуніверситету, якщо її не повернуть на посаду.

І Міністерство охорони здоров’я на чолі з Уляною Супрун, яка плодить ворогів, що допустило настільки масштабне протистояння.

Але ще й Міносвіти з Лілією Гриневич, яка відчайдушно намагається відсидітися в кущах. І різноманітні силовики, не здатні оперативно все це неподобство припинити. І суди з їхніми дивними рішеннями, що підливають масла у вогонь. А ще парламентські комітети з охорони здоров’я та з освіти, які не можуть вплинути на ситуацію. А також інші.

Тобто не працює вся система влади, вибудувана відповідно до Основного Закону. І найголовніше: цей закон не передбачає нормальних важелів, щоб громадянське суспільство могло зупинити державну машину, що втратила глузд.

Вакханалія в медуніверситеті видається пародійним скетчем на те, що діється в Україні. Різномасті шахраї настільки знахабніли, що вже не ховаються. І піти по-тихому не мають наміру. Вони відчайдушно борються за право й надалі наживатися на нас.

Вдумайтеся: борються з нами за можливість нас обкрадати і нас зневажати! Борються в рамках чинного законодавства! І ви ще питаєте, чим погана Конституція, яка допускає все це?!

А що спільного між нашою системою влади і перегорілою лампочкою, як зазначено в заголовку статті?

Те, що перегорілу лампочку не лагодять, а замінюють на нову. З системою влади, яка не працює — те саме.

Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для «Політеки»

Нагадаємо, митниця гребе бабло: скільки мільярдів доларів Україна втрачає на кордоні.

Як писала Politeka, Володимир Фесенко розповів про кризу довіри та новий майдан вже після першого туру президентських виборів.

Також Politeka писала, що Ольга Богомолець розповіла про нестачу медикаментів та приречених під будівлею МОЗ людей.