Відберуть квартиру за борги: депутати вирішили долю валютних позичальників

Відберуть квартиру за борги: депутати вирішили долю валютних позичальників

Під гаслами «за поліпшення інвестиційного клімату» і «за боротьбу зі зловживаннями», 18 жовтня депутати в другому читанні ухвалили Кодекс України з процедур банкрутства

130 сторінок, чотири книги і маса нового. На самому денці цієї величезної бочки з коктейлем з меду і дьогтю, лежить одне з головних нововведень: Кодекс скасовує закон про мораторій на стягнення заставного майна валютних позичальників. Якщо простими словами – за борги можна буде виселяти з квартири, і зовсім не важливо, що сім’ї ніде жити.

Жорсткі заперечення

Головне юридичне управлiння Верховної Ради 17 жовтня 2018 року подало до парламенту свої зауваження щодо Кодексу. Тільки деякі пункти з них вже мають насторожити, якщо не налякати:

  • положення Кодексу не узгоджуються з нормами Конституції, законів України і не враховують правові позиції Конституційного суду;
  • в проекті є істотні техніко-юридичні недоліки і внутрішні неузгодженості;
  • структура Кодексу незрозуміла (звернемо увагу, що вона незрозуміла навіть ГЮУ парламенту, що ж може зрозуміти валютний позичальник);
  • недоліки можна усунути до повторного другого читання, і за Регламентом кодекси розглядають в трьох читаннях;
  • після прийняття Кодексу як закону, є всі підстави, щоб він став предметом розгляду в КСУ.

Проте, Кодекс прийняли в другому читанні. Традиційно нардепи вносили правки по тексту, в тому числі і ключові, з голосу і зібрали трохи більше половини необхідних карток на його підтримку. Серед 237 прихильників відзначилися представники всіх парламентських фракцій, і було тільки двоє тих, «хто не стріляв» – Роман Семенуха і Олена Сотник від «Самопомочі» проголосували «проти».

Прощавай, майно

Мораторій, який скасували нардепи, передбачає, що:

  • примусово стягнути заставне майно по валютному кредиту не можна в тому випадку, якщо це єдине житло боржника або поручителя, і він в ньому живе, і якщо це квартира площею не більше 140 кв. м або будинок – не більше 220 кв. м;
  • якщо грошей від продажу нерухомості не вистачить на покриття боргу;
  • кредитор не може продати нерухомість третій особі.

У цьому ж законі передбачили, що мораторій діє до тих пір, поки не з’явиться закон, який врегулює всю процедуру погашення кредиту в інвалюті, а саме:

  • особливості погашення;
  • порядок погашення (обліку) курсової різниці;
  • порядок списання пені і штрафів.

Мабуть, Верховна Рада вважає, що Кодекс всі ці питання врегулює, але чи так це? Депутати вирішили, що квартири, в тому числі і ті, які є єдиним житлом, за валютні борги можна відбирати через суд і в такий спосіб.

Пеню і штрафи до вимог кредитора не включають.

Як гасити борг? Це відбувається за планом реструктуризації (його визначать в ході судового розгляду) або мировою угодою кредитора і позичальника. Гасити потрібно 100% ринкової вартості квартири/будинку. Для того, щоб визначити цю вартість, кредитор сам знайде оцінювача. Якщо частини валютного кредиту погасили, суму боргу знизять пропорційно.

За яким курсом? Вимоги кредитора конвертуються в гривню за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність. Це слід розуміти так: якщо ви брали кредит у валюті при курсі 8 грн за долар, то зараз почали б віддавати по 28 грн за долар. Але мораторій скасують через рік після набрання чинності Кодексом. Скільки тоді коштуватиме долар, прогнозує тільки Кабмін в бюджеті на 2019 рік: 29,4 грн.

В який термін і під які відсотки повертати борг? Гасити борг потрібно протягом 10 років і з відсотками. Відсотки обчислюють за формулою: індекс ставок по депозитах для фізосіб на рік плюс 3%.

Є пільги для тих, хто живе в квартирі площею менше 60 кв. м або якщо на кожного члена сім’ї припадає не більше 13,65 кв. м житлової площі (для будинків – менше 120 кв. м). Тоді план реструктуризації терміном на 15 років, а процентна ставка – індекс ставок по депозитах для фізосіб на рік плюс 1%.

З індексом ставок по депозитах для фізосіб все складається дуже цікаво. Зараз його розраховує зарубіжна компанія за розробленою разом з Нацбанком методикою. Але вона не передбачає ніяких зобов’язань по операціях. Це тільки орієнтир, індикатор, а тут його звели в ранг доленосної цифри.

Також законотворці не потрудилися уточнити про індекс ставок за якими саме депозитами йдеться – в гривні або в доларі. У Кодексі про це ані слова, а ось різниця між індексами відрізняється в рази. Станом на 18 жовтня 2018 року індекс по депозитах для фізосіб на рік у гривні – 15,36%, в доларі – 3,63%. Гасити борг 10 років під 6,63% або під 18,36% – різниця велика.

Головне юруправління, резюмуючи плани нардепів щодо скасування мораторію, каже: вони не відповідають вимогам, не врегульовують процедуру погашення боргу. Мораторій не можна скасувати і квартири у людей не можна відбирати тільки на підставі сумбурного пояснення в тексті Кодексу. Той же індекс депозитних ставок – поняття, яке відсутнє в законодавстві, воно позбавлене конкретики. В кошик також летять «іпотечні кредити», «точне відображення фінансового становища», «єдине місце проживання сім’ї боржника» та інші вправи в словесності.

«Та термінологія, яка є в Кодексі, не відповідає принципам верховенства права, а це, перш за все, правова визначеність. Те, що там придумали терміни, які ніде не розшифровуються, повністю рубає нашу правову базу», – говорить голова правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников.

Але нардепи про такі високі матерії не замислюються. Щоб в цьому переконатися достатньо згадати закон №6027-д. Його прийняли в липні 2018 року і в ньому йдеться про розширення прав кредиторів, більш жорсткі вимоги до стягнення боргів з позичальників, а також з їх спадкоємців і поручителів.

Але в ньому є просто приголомшлива норма: він поширюється на вже діючі кредитні договори. Тобто, всупереч усім правовим канонам, має зворотну силу. Поки що законопроект №6027-д президент не підписав. Є надія, що серйозно подумає і над Кодексом з процедур банкрутства. Адже як мінімум в частині скасування мораторію він б’є по 1,5 млн чоловік.

«Адже у кожного, хто брав валютний кредит є сім’я, – нагадує Стрельников. – Якби про скасування мораторію був окремий закон, то можна піднімати громадськість, писати, звертатися в світові правозахисні організації. Але мова йде про кодекс. Він одночасно регулює банкрутство і юридичних осіб, і фізичних осіб – до наших депутатів такого змішання ніхто не робив.

Скасування мораторію спеціально закопали в Кодекс, щоб цю справу тихо протягнути. Але я не можу зрозуміти, навіщо це потрібно? Куди підуть ці однокімнатні квартири, соціальне житло?

А люди у нас налаштовані філософськи. Тільки ось філософи живуть або в бочках, як Діоген, або в картонних коробках».

Нагадаємо, українцям готують нові перевірки.

Як повідомляла Politeka, парламент зробив крок до прийняття бюджету-2019.

Також Politeka писала, що долар по 30 грн стане реальністю.

Ганна Гончаренко

матеріали рубрики
Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля Аналітика
Телетайп: індульгенція Зеленському, ренегат Порошенка і Портнов як професор юридичного свавілля
Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС Аналітика
Телетайп: «Слуга народу» нависає над країною, як колись КПРС