У популярному нині фентезі дуже часто використовується сюжетний хід, коли якась чарівна сила або предмет при ініціації прив’язуються до конкретної людини. І перехід їхній можливий лише при добровільній передачі від одного мага до іншого або коли один іншого вбиває в поєдинку.

Вища українська влада схожа на цю силу. А в нинішньому випадку передача влади стала ледь не сакральним елементом, який безпосередньо впливає на стабільність країни. Тому хочу поговорити про те, що нас чекає на найближчу перспективу: під час виборів і відразу після виборів. Як і обіцяв в попередньому «телетайпі», шановні співгромадяни і толерантні співвітчизники.

Так ось, особисто для мене вибори закінчилися відразу після оголошення результатів першого туру. Тому що в Україні політичними методами не долається розрив навіть в 10%, не кажучи вже про 15%.

А після того, як бригада Петра Порошенка зробила неможливе і феноменально подвоїла свою смердючу Ніагару на адресу Володимира Зеленського, то я чекаю тільки феноменального розриву між суперниками в тридцять і більше відсотків.

Тепер питання, що нам всім з цим несподівано приплившим щастям робити? Як ці небачені відсотки конвертувати в щось відчутне? У ключові посади, грамотні рішення і зміну ситуації на краще.

Причому, невідкладно, тому що недоімперія готує масштабну провокацію з роздачею російських паспортів на Донбасі і подальшою загрозою військової ескалації для «захисту гноблених громадян Росії». У розрахунку, що початківець Президент Зеленський на старті протупить або дасть слабину.

По-перше, треба забезпечити сам процес виборів при всій очевидності їхніх результатів. Тобто, доукомплектувати виборчі комісії волонтерами – від Володимира Зеленського, зрозуміло, як найбільш зацікавленої особи.

Потім не допустити не так фальсифікації, як саботаж, який дозволить оголосити, що вибори не відбулися на такій кількості дільниць, яка істотно впливає на результат. І паралельно необхідно організовувати святкові гуляння громадян біля ЦВК.

Звільнення від корупційно-мародерської влади – це ж натуральне свято, чому б громадянам не зібратися і не почекати оголошення результатів? Тому що без мирно гуляючих громадян процес може затягнутися надовго, а з часом всяке можливо…

І ось тут починається найголовніше.

Зеленский

Зрозуміло, що в штабі Зе зараз готуються до дебатів як фінальної точки протистояння, а також доукомплектовують та презентують команду, яка разом з ВАЗом зайде у владу. Справа важлива, без сумнівів.

Але паралельно повинен вже діяти оперативний штаб, який відпрацьовує всі сценарії переходу влади, включаючи і катастрофічні. І в цей штаб, очолюваний особисто Володимиром Зеленським, повинні входити ті, хто знає, як моментально перехопити контроль за ВСУ і Генеральним штабом, зокрема.

Не менш важливим є перехоплення управління в СБУ, там зараз є ті, хто старанно знищує будь-які документи, накази і розпорядження. А є й ті, хто потихеньку робить копії з цих самих документів, щоб стати у пригоді новій владі.

Контроль кордону – само собою. І не тільки для того, щоб жодна миша сюди не прослизнула, але і щоб жоден жирний кіт не вислизнув назовні. Тобто, вже зараз необхідна щільна професійна співпраця з Міністерством внутрішніх справ, подобається комусь Арсен Аваков чи не подобається. А інакше ризикуємо втратити ситуацію під підлі крики порохолюбів «А ми попереджали!».

Ще нетривіальна ситуація з українським МЗС. Нині він майже в комі, але наші дипломати і раніше дивилися ПОПу в рот, щоб встигнути вчасно вигукнути «Геніально! Буде зроблено, пане Президенте!». В кінцевому підсумку, ключове міністерство перетворилося в убогу піар-контору Петра Порошенка.

Порошенко

Тому є сенс звернутися до недержавних фахівців із зовнішньої політики, до того ж «Майдану закордонних справ», очолюваного Богданом Яременко. Благо ця структура зараз співпрацює з партією «Укроп», якою опікується всюдисущий Ігор Коломойський.

Але крім «Майдану», треба підтягувати і інших зовнішньополітичних фахівців, тому що Володимиру Зеленському негайно, відразу після виборів, необхідно оголосити ряд міжнародних ініціатив, що стосуються припинення російської агресії на Донбасі і повернення Криму.

І це повинно бути не мляве соплежуйство типу «проблема не має військового рішення» або «мінські домовленості не працюють, але альтернативи їм немає». Потрібні яскраві і продумані до деталей пропозиції, які почують і підтримають в Європі (Е.Макрон і А.Меркель, перш за все). Тоді з’явиться шанс, що їх підтримає Дональд Трамп, який завчасно підбирає портфоліо зовнішньополітичних перемог до своїх виборів 2020 року.

І тільки в цьому випадку є надія, що спільно Європа і США змусять недоімперію рухатися в прийнятному для України руслі. Особливо, якщо Україні нарешті вдасться зацікавити собою Китай.

З Нацбанком поспішати не обов’язково. Все, що можна було, тримаючі ніс за вітром банкіри вже вивели. Які змогли хвости, ті занесли. У банківській сфері знадобляться клопіткі розслідування, але вести їх повинні люди, які не втратять самовладання від пропонованих багатомільйонних сум, як це сталося з нашими першими післямайданівськими головним банкіром і генеральним прокурором.

І нарешті, вже зараз оперативний штаб Володимира Зеленського повинен мати чітку стратегію комунікації з суспільством. Механізм, а не наміри. Хто, що, куди, чому – відповіді повинні даватися негайно, інакше нова влада почне втрачати авторитет в диму палаючих надій.

зеленский

І якщо хтось сподівається, що порохолюби перестануть гадити відразу після 21 квітня, то він наївний, як двомісячне щеня. Ні, неабияка частина цих персонажів продовжить всіляко поливати брудом нову владу навіть при припиненні фінансування зі штабів ПОПа.

З любові до мистецтва і для самовиправдання – мовляв, ми мочили Зе не на замовлення, а за велінням совісті. Так що цьому треба буде протиставляти справжню державну інформаційну політику. І для анексованих і окупованих регіонів теж.

І ось що я вам скажу, енергійні співгромадяни і вічно чекаючі співвітчизники, як людина, що знає українську владу зсередини. Якщо дійсно припинити топ-корупцію, почавши, зрозуміло, з себе, максимально спростити наші дозвільно-заборонну і податкову системи, забезпечити іноземним інвестиціям цивілізовану прозорість і захист, то через рік-півтора ми Україну не впізнаємо. В найкращому сенсі!

До речі, а ви знаєте, з чого почався занепад Петра Порошенка? Доповідаю: через тиждень після інавгурації ПОПа один з його найближчих соратників сумно повідав мені, що митниця отримала вказівку пропускати інгредієнти, що йдуть на підприємства «Рошен», за мінімальним тарифом.

Ні, не безкоштовно, але за мінімальним. А через два місяці після цього всі корупціонери всієї України знали: можна! Раз з самого верху почали, то і нам можна продовжувати всі ті тіньові схеми, що були при Вікторі Януковичі плюс ті, що з’явилися в зв’язку з російською окупацією Донбасу і анексією Криму.

Так що даремно сьогодні Петро Олексійович так дивується кількості голосуючих проти нього: що посієш, то тебе і обухом по голові.

Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для «Політеки»

Нагадаємо, замах на Зеленського: постріли і вибух стався біля будинку кандидата, кадри атаки.

Як повідомляла Politeka, спливло таємне повідомлення дружини Зеленського про Крим: «Даремно вони прийшли».

Також Politeka писала, Порошенко не стримався і накинувся на Зеленського перед дебатами.