Продовжуючи переглядати Politeka.net Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності і погоджуєтеся з використанням файлів cookie.

Особливий підхід і розвиток здібностей: директор дитячого садку “Лелека” розповіла секрети виховання

25 січня, 16:41

Читать на русском

Директор приватного дитячого садка Лелека Белісова Алла Іванівна розповіла про інноваційні методики, навчання і сучасні заходи покарання

Белісова Алла Іванівна – спеціаліст вищої категорії і щирий шанувальник правильного і коректного виховання. Під її керівництвом працюють досвідчені педагоги, які роблять перебування дітей у садку максимально комфортним і продуктивним, повідомляє Clutch.

У чому особливість вашого садка? Чим він відрізняється від інших?

– Особливість в тому, що в садочку зібрані різні методики по освітньо-виховній системі для дітей дошкільного віку. Ми даємо багато різного, щоб у першу чергу, дати дітям базу. Наприклад, щоб у 7-8 років діти мали поняття, переваги і батьки могли вирішити в який бік і сферу далі рухати дитини (творча, спортивна, точні науки і т. Д.). У нас є такий апарат «хист», коли психолог займається з дітками, проводячи дослідження, яке базується на роботах дітей і визначає, до чого більше лежить душа, яких більше здібностей закладено природою. Плюс, на різних заняттях в саду у дітей проявляються ці здібності і батьки самі вже бачать, що краще розвивати.

У нас є індивідуальна програма для інклюзивних дітей. На жаль, зараз у нас це не рідкість. Ці діти мають проблеми зі здоров’ям або розвитком. Психолог і логопед-дефектолог спільно з корекційним педагогом, створюють для таких дітей індивідуальну програму.

Які методики ви використовуєте для навчання дітей?

– Частково ми використовуємо кілька методик. Наприклад, це Монтессорі (розвиток сенсорних здібностей), але вона більше для дітей молодших груп. Також ми практикуємо методику Глена Домана – беремо картки для навчання дітей читанню (теж починаємо з молодшої групи). Допускаються кубики Зайцева, вони теж використовуються. Одним дітям підходять кубики, а іншим щось інше, наприклад Никитиних кубики. За В. Сухомлинським беремо багато матеріалу, особливо – це робота з літературою та виховні процеси.

Скільки персоналу працює в кожній групі? Які є фахівці?

– У кожній групі працює два вихователі і няня. Єдине, в першій молодшій групі працює два вихователі на зміні. Якщо в інших групах працює один вихователь на зміні, то там працює два плюс няня, тому що в цій групі маленькі дітки.

Про додаткових фахівців

– Є педагоги провідні окрему програму. Тетяна Борисівна займається з дітками за напрямом “логіка-математика”, а старшим викладає ще й елементи економіки. Потім грамота – це навчання дітей читанню. Ми ставимо руку, вчимо переказувати, дітки самі розігрують сценки, використовуючи іграшки. Хореографія, фізкультура, музичний предмет, басейн, англійська мова – це все окремі викладачі. Також ми розширюємо коло спілкування з дорослими, починаючи з другої молодшої групи. Якщо в першій молодшій вихователь і викладач англійської і вони ходять на фізкультуру, музику, басейн і раз в тиждень хореографія, то з другої молодшої від 3-х років, у них починає збільшуватися кількість дорослих, які з ними працюють. Наприклад, казкотерапія, робота з художником, який займається рукоділлям (пластилін, папір, підробки і так далі). Ми часто робимо вироби для воїнів АТО і в дитячі будинки. Дітей в групі до 20, а в першій молодшій до 15.

Як ви складаєте харчування? Чи враховуєте ви індивідуальні вподобання дитини?

– Є нормативи, ми працюємо за санітарними нормами. Ці нормативи розроблені Міністерством охорони здоров’я і санепідемстанція все ретельно контролює. Кілька років тому ми відмовилися від сосисок, хоча діти їх дуже люблять. Ми підходимо індивідуально в питанні меню з тими дітками, у яких алергія. У такому випадку ми працюємо в тісному контакті з батьками, вони пропонують нам перелік продуктів, які є у нас в наявності з яких можна щось приготувати, і до чого звикла дитина вдома.

При оформленні дітей я завжди питаю чи є дієта або вподобання. Наприклад, дитина категорично не любить рибу, або не їсть червоного. Ми або яблуко чистимо, або помідор замінюємо огірком. Якщо категорично відмовляється їсти, ми нікого не змушуємо. Хоча відмовляються тільки на першому етапі, поки дитина звикає до дитячого садка. Через час дитина все одно захоче їсти, коли витратить всю свою енергію. Плюс стадний інстинкт – все йдуть, і він йде. До того ж, вихователь проводить певну роботу під час їжі. Ніхто не сидить і мовчки не їсть, вихователь розповідає, що це смачно, з чого це зроблено, щоб викликати апетит. Ми не змушуємоє. Спочатку обговорюємо з батьками чи можна догодовувати і чи потрібно, адже кожна дитина індивідуальна.

Як ви вирішуєте конфлікти між дітьми?

– Ми вчимо їх розмовляти і домовлятися між собою – це наша робота, навчити їх спілкуватися. Ми розбираємося в конфліктних ситуаціях і вирішуємо їх, для цього є вихователь. Якщо це старша група, то це морально-етичні теми, а не просто “не поділили іграшку”. У таких випадках втручається психолог, розробляється заняття на якому наводяться приклади, читається література, показуються картинки і відео. Дітям пояснюють чому так не можна, і як краще вчинити. У деяких випадках ми розробляємо ситуації, в яких беруть участь самі діти і виходять з цієї ситуації вже по-іншому.

Який режим дня у вихованців Лелеки?

– Режим дня у нас розписаний і затверджений санітарно-епідеміологічною станцією.
Прийом дітей з 7:30-8:45.
О 9:15 вже починаються заняття, а до цього вони граються, роблять зарядку, снідають.
Другий сніданок у них о 10:30, після нього є одне заняття. Потім діти виходять на прогулянку до 12 або 12:20, якщо дозволяє погода.
О 12:30 у них обід.
О 13:00 вони вкладаються спати до 15:00.
Потім підйом, в ліжку роблять гімнастику, одягаються, полуднують і йдуть на заняття (лего, хореографія, періодично басейн, робота з художником). У нас є теми на тиждень, наприклад, тема “осінь”. Протягом тижня діти розбирають цю тему: тварини, одяг, погода, листочки і так далі. Але кожен день є певні заняття, які повторюються кожен понеділок, вівторок і так далі.

Заняття триває від 15 до 30 хв. У нас є секції: футбол, дзюдо, танці і аквааеробіка. Дітки відвідують їх за бажанням.

Чи було таке, що батьки забули забрати дитину? Як ви дієте в подібних ситуаціях?

– У нас є чергова група до 21:00. Чесно кажучи, не було такого, щоб забули дитину. У нас є телефони батьків, бабусь, нянь і є адреси. Одного разу був випадок, років 7 тому, коли батьки просто не домовилися, хто забере дитину і вона залишилася допізна, але вихователь подзвонив і батьки тут же приїхали. Було і таке, що батьки домовилися заздалегідь, щоб вихователь відвів дитину додому: там мама була вагітна, їй було важко ходити, а тато був не в місті і вихователь сам провів дитину.

Чи враховуєте ви рекомендації і вподобання батьків?

– По харчуванню так, але є моменти і по вихованню (особисті). Наприклад, як називають вдома дитину. Тут звичайно прислухаємося. Ми рекомендуємо прислухатися до психолога і до наших рекомендацій по вихованню, можемо порекомендувати більш вузьких фахівців, якщо це потрібно. З дитиною завжди можна домовиться. Є моменти, коли потрібно почекати час, дати йому зрозуміти, прийняти, переосмислити. Правила етикету і поведінки – це велика праця для малюка.

Як ви караєте дітей і за що саме?

– Найбільше – це коли ми пропонуємо дитині сісти і намалювати свій стан, те що вона відчуває. Їй потрібно дати час, щоб охолонути. Або вона просто сидить на стільчику і дивиться як інші грають без неї, якщо була якась бійка. Ми боремося з тим, щоб діти не говорили голосно. Звичайно, є заняття, на яких дітям нудно, такі як грамота, наприклад. На подібних уроках викладач емоційний, вона з ними співає, використовує голос по-різному. В інших випадках ми завжди говоримо тихо і вчимо цьому дітей. Ще є в групах “куточок усамітнення” там дитина може піти сісти, (просто диванчик), без іграшок, і, якщо дитина хоче, вона може посидіти там і відпочити. Більше покарань немає. Голос ми не підвищуємо, що не кричимо, що не лаємо.

Діти часто нудьгують без батьків і можуть розплакатися або вимагати, щоб батьки не йшли. Як ви чините в таких ситуаціях?

– У нас є декілька способів адаптації дітей до садка (від 2 тижнів до 2 місяців). За цей час проходить повний процес адаптації. Якщо батьки можуть, то ми пропонуємо їм походити на майданчик, ще до того, як оформилися документи, щоб дитина пограла з усіма, познайомилася з дітьми. Потім, після того як угода оформилася і дитина починає ходити у садок, якщо зовсім не відпускає маму, вона може посидіти в роздягальні. Дитина грається, потім побігла подивилася на маму і далі пішла гратися. І коли дитина бачить, що все добре в садку, вона відпускає батьків. Якщо цього не трапляється, то на наступний день мама домовляється з дитиною, що зараз вона піде гратися, а коли вони вийдуть гуляти мама прийде до неї. Якщо все одно не відпускає, то мама сидить в роздягальні. Ми не забороняємо, але це може бути недовго, щоб дитина не встигла звикнути. Садок – це завжди стрес, тому що дитина залишається без мами і тут потрібно просто потерпіти і пережити.

– Батьки завжди цікавляться дитиною, запитують як сьогодні пройшов її день. Часу небагато, але ми намагаємося розповісти кожному з батьків індивідуально про його малюка. Ми їх просимо, щоб у вихідні вони пішли гуляти з дитиною, повели його кудись. Наприклад, якщо протягом тижня ми вивчали конкретну тематику, ми просимо, щоб батьки повторили це з дитиною в навколишньому середовищі. Наприклад, в парку поговорили з ним, дізналися у нього про справи. Відразу видно, коли з дитиною розмовляють – з нею немає ніяких проблем: така дитина чудово спілкується з дітками, слухається, говорить що їй потрібно, вміє спілкуватися з дорослими культурно і правильно. А якщо їй не приділяють уваги вдома, то вона привертає до себе увагу в садку будь-якими способами і найчастіше негативними. На жаль, у багатьох батьків на спілкування зі своїми дітьми дуже мало часу, це зрозуміло – зайнятість, але ж згаяний час надолужити неможливо. Діти ростуть сьогодні і зараз, і увагу їм потрібно сьогодні і зараз.

Якою мовою ви розмовляєте з дітьми?

– Всі заняття проводяться українською мовою, крім басейну і хореографії, тому що велика частина дітей – російськомовні. Є така проблема: коли в родині серед російськомовних (це 70% сімей), а в садку просять тільки українською розмовляти. Коли ми приймаємо іноземних дітей, хтось із батьків у основному з України і говорить нашою мовою, відповідно такі діти говорять російською, але українську розуміють. В такому випадку, ми пояснюємо все українською, всю інформацію на занятті. Але якщо бачимо, що дитина не розуміє про що мова і не може відповісти на питання, ми перекладаємо. Побутове життя більше російською, але, якщо батьки вимагають спілкуватися українською, ми це робимо, для нас це не проблема.