Де зараз ви,
кати мого народу?
В.Симоненко
Небайдужі українці, патріоти, ті, хто любить свою батьківщину, віддані своєму народові, готові заради них на жертви й подвиги, слідкують за справою народного депутата України від «Європейської солідарності» Софії Федини, проти якої ДБР відкрило кримінальну справу нібито у погрозах В.Зеленському. Софії інкримінують погрози словами: «а знаєш, там бувають обстріли", "а знаєш, там розриваються гранати", "а бездумно їздити на передову в білій чи голубій сорочечці" – сказала Софія Федина. Це її слова – це правда. І це не погрози, і не застереження – це реальна правда... За ці слова не карають. Тридцять четверта стаття Конституції України гарантує свободу думки, свободу слова, свободу поглядів. Що це означає? Це спроба влади дискредитувати волонтерсько-ветеранський рух, залякати патріотів і знищити тих людей, які борються за незалежну Україну проти «русского мира». Таку саму справу відкрили і проти патріотки-волонтерки Марусі Звіробій.
Софія Федина нескорена пристрасна натура, непримиренна до ворогів українського народу, велика патріотка своєї країни, щира, розумна і добра жінка, яка увійде в історію України, як символ боротьби за незалежність України. Її діяльність і у парламенті і у житті напоєна високим життєстверджуючим патріотизмом, оптимізмом, добротою і вірою в державу. Софії не байдужа доля українського народу, його історії, мови, культури, звичаїв, традицій, наукових досягнень…
Діяльність Софії духовно невичерпана і йде від душі, розуму і серця, вона дбає, щоб країна була об'єднана історичною пам'яттю, мовою, культурою, ідеологією.
В.Зеленський очолює і керує могутнім репресивним органом «недремне око», який замість боротьби з ворогами України, війною з Росією, прицільно стежить за діяльністю жінок, патріотів і волонтерів, простих українців. У владі, парламенті багато запроданців, а новий прем'єр Шмигаль хутко «шмигнув» вирішувати постачання води в Крим.
Для нього це першочергове завдання, хоч відрами, а носити воду на військові бази Росії. Браво! Так тримати курс в «Русский мир». Але українці думають інакше. Хто ми? Нація чи маса? Як писав Василь Симоненко: «Народе мій є! Народ мій завжди буле! Ніщо не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди. І орден завойовників заброд!»
В історії України ми бачили все і патріотів і зрадників серед політиків і перших осіб у владі. Тепер, мабуть, треба надіятись на жінок, які в історії України відігравали важливу роль. Жінка – мати, дружина, символ землі, домівки. Жінка – Богиня, Берегиня. Прийде час і ставлення до жінки зміниться. Жінки будуть відігравати важливу роль, як символ боротьби за свободу і незалежність України.
І тільки люди зморщили чоло:
Не може бути, щоб таке було.
Л.Костенко
Журналіст Павло Ільюша
