Про це пише Микола Томенко на своїй сторінці у мережі Facebook. Далі наводимо слова автора без коментарів. Також зазначимо, що думка експерта може не збігатися з позицією редакції.


Сьогодні в Україні День рекламіста і є нагода знову обговорити питання про цинізм і маразм розміщення політичної реклами, джинси і фактично політичної реклами під виглядом соціального рекламування фондів діючих політиків під час війни.

Якщо ви думаєте, що під час воєнного стану зупинилося фінансування політичної, або замаскованої під політичну, реклами, то ви помиляєтеся.

Почнемо з наших бюджетних коштів. Всі, без винятку, парламентські партії обстоюють своє «священне право» на бюджетне фінансування своєї діяльності та своєї політичної реклами. В 2023 році вони отримають 885 МІЛЬЙОНІВ, а в 2024 - 850 МІЛЬЙОНІВ гривень платників податків!

Окрім того, відбувається фактичне рекламування лідерів партій чи тих, хто задекларував свою майбутню участь у виборах президента через масове розміщення так званої соціальної реклами.. Переконаний, що розміщення реклами своїх БІГМОРД та ПРІЗВИЩ під прикриттям військової допомоги є не меншим цинізмом аніж пряма політична реклама.

Державна влада продовжує щедро фінансувати «Єдиний марафон» із «єдиним списком політиків та експертів», яких дозволено показувати на цьому каналі. Загалом на «Єдиний марафон», іномовлення та видання Верховної Ради в бюджеті на 2024 рік закладено 1 МІЛЬЯРД 700 МІЛЬЙОНІВ гривень.

Місцева влада не забуває фінансувати місцеві ЗМІ із бюджету, які є рупорами політичної реклами голів ОДА чи міських голів за гроші платників податків. За підрахунками «РІдної країни» у 2023 воєнному році місцева влада профінансувала із бюджету більш як МІЛЬЯРД гривень на свій медійний піар! Лише в Києві в 2023 році на рекламу влади у ЗМІ буде витрачено біля 200 мільйонів гривень киян!

Переконаний, що вкрай актуальними в умовах ВІЙНИ та КАТАСТРОФІЧНОГО браку коштів у бюджеті були б такі рішення:

- скасування бюджетного фінансування партій;

- оптимізація видатків на державні ЗМІ та роздержавлення газет ВР та КМУ;

- мораторій на фінансування із бюджету місцевих ЗМІ та реклами;

- заборона політичної реклами;

- заборона у соціальний рекламі вказувати та рекламувати Фонди чи організації замовників, а пропагувати лише цінності чи благодійні проекти.