Олександр Хара: Трамп воює зі своїми союзниками – це на користь Росії

Олександр Хара: Трамп воює зі своїми союзниками – це на користь Росії

Про скандальну поведінку американського президента на саміті в Канаді, причини такої поведінки, систему світової торгівлі та геополітичні інтереси США в контексті впливу на Україну та РФ розповів гість Politeka Online Олександр Хара, експерт із питань зовнішньої та безпекової політики, “Майдан закордонних справ”.

Щодо підсумків саміту G7

Саміт завершився, але його наслідки будуть обговорюватися та впливати на економіку певний час. Традиційно нудні та неяскраві заходи для пересічних громадян стали цікавими, оскільки їх дещо оживив пан Трамп своєю неординарністю та своїми дуже яскравими висловлюваннями. На саміті йшлося і про безпеку, і про економіку, і про рівноправність, і про Африку, і про екологію, але запам’ятається він здебільшого торговельними суперечками в “сімці”, які накопичилися і, на жаль, не були вирішені напередодні саміту.

Традиційно дипломатія вирішує всі суперечки до таких заходів, які потрібні для спілкування лідерів та публікації підсумкового документа. Це є нормальною дипломатією. Але Трамп дещо інакший президент. Він почав реалізовувати певні свої різкі ідеї щодо глобальної економіки. Він незадоволений від’ємним торговельним сальдо США і вважає, що винні у цьому інші партнери. Він не замислюється, що США – це не лише «слабкий президент» Обама, а й усі інші президенти, починаючи з 1945 року, які будували систему міжнародної торгівлі, зони вільної торгівлі з Канадою та Мексикою тощо. Над цим працювали не один рік і президенти, і відповідні адміністрації, а також конгрес.

А Трамп намагається поламати всю цю систему, каже, що багатостороння система не працює, а краще на двосторонній основі певні рішення ухвалювати.

Це викликає велике занепокоєння у союзників: європейців, канадців та японців. Суперечності були щодо запровадження тарифів на сталь – 25%, на алюміній – 10%, що зачіпає велику кількість канадських компаній, бо Канада – один із найбільших постачальників сировини до США, європейських, які постачають автомобілі чи комплектування. Звісно, це не вирішить проблему, оскільки проблема системна. Фактично з Канадою – найближчим союзником та найближчим сусідом – торговельний дефіцит невеличкий: лише 8 млрд доларів. 120 млрд доларів становить торговельний дефіцит з ЄС.

Дуже непокоїть та дратує Трампа велике позитивне сальдо у торгівлі з Німеччиною, оскільки Німеччина є великим постачальником високоякісного високотехнологічного обладнання та автомобілів. Трампу навіть приписують вислів, що він буде задоволений, коли у Нью-Йорку не буде жодного “Мерседеса”, тобто будуть лише американські автомобілі. Він запровадив ці тарифи, що й є головною суперечкою.

Щодо доцільності політики США та її наслідків

Ключовий удар завдано по союзниках. Ті самі канадці образилися через те, що це все подається під соусом національної безпеки. Тобто Канаду, яка експортує сталь, вважають у США загрозою національній безпеці. У торгівлі з китайцями, наприклад, більші дисбаланси, є не один десяток років проблеми з обмінним курсом: китайці спеціально занижують цей курс, бо купівельна спроможність у американців більша. Також є проблеми з інтелектуальною власністю, оскільки китайці абсолютно відверто крадуть американський продукт, а американці цим пишаються, що вони є світовим центром генерації інновацій.

Трамп воює з союзниками, це доволі вигідно Китаю та дещо вигідно Росії. Росія не постачає до США високотехнологічне обладнання. 70% російського експорту – це газ, нафта та інші природні копалини, а не продукція. Трамп не вирішує проблему загалом, проте загострює відносини з союзниками. Зараз експерти твердять, що це такий бізнес-стиль – наїхати на своїх партнерів, щоб вони пішли на певні поступки. Чи справді він має на меті зруйнувати систему міжнародної торгівлі, яку дуже активно створювали США принаймні останніх 15-20 років – це ключовий момент.

путин трамп

Звичайно, є й інші важливі моменти. Наприклад, алюміній, який використовується в літакобудуванні, навіть для банок потрібного щодня кожному американцеві пива. Якщо будуть проблеми з цією сировиною, то ціна на ці продукти збільшиться. Є американські компанії, які імпортують не просто руду, а заготовки. Вони теж будуть незадоволені, оскільки ціна цих заготовок буде більшою. А взагалі це філософське питання.

Починаючи з часів Білла Клінтона, США стратегічно намагалися перенести акцент у своїй економіці з виробництва на створення інтелектуального продукту. Вони виносили виробництво в дешеві країни, тобто в країни, що розвиваються, де дешева робоча сила, щоб сконцентрувати у себе науку, дослідно-конструкторські розробки. Це спричинило певний дисбаланс. Повернення цих виробництв до США, напевно, є позитивним для середнього класу і нижче.

Але, з погляду розвитку економіки, яка орієнтована на науку та новації, такий крок, звичайно, не є продуктивним.

Найголовніше – система міжнародної торгівлі взаємозалежна. Не можна різкими рухами змінити щось на свою користь, бо буде віддача у вигляді зворотніх тарифів. Наприклад, щодо сталі: американці запровадили мита на близько 300 компонентів, тобто це і сировина, і комплектування, і готові продукти. Водночас у європейців діють лише 45 позицій. Ми навіть із цих цифр бачимо, що США дещо перегинають палку. Так працює протекціонізм. Хоча Трамп каже, що, навпаки, треба знімати бар’єри, але для цього їх треба знімати, а не вибудовувати. Треба вести переговори, а не просто тиснути на своїх партнерів, фактично шантажувати.

Звичайно, є проблеми щодо європейців. Енергетичні аспекти пов’язані з безпекою. Якщо ми кажемо про “Північний потік”, то американцям не подобається те, що, незважаючи на ізоляцію, Росії дають можливість робити такі далекосяжні проекти, які дозволяють путінському режиму підтримувати себе і на цю газову голку підсаджувати частини Європи. Американці абсолютно правильно критикують європейців за те, що ті не збільшують витрати на оборону, але не потрібно тиснути.

матеріали рубрики
Дмитро Гнап про журналістів, що скурвилися, олігархів за гратами та майбутній розвал Росії Politeka on-line
Дмитро Гнап про журналістів, що скурвилися, олігархів за гратами та майбутній розвал Росії
Віктор Чумак про гречку як продукт минулого та колосальні суми, закладені в новому бюджеті на хабарі Politeka on-line
Віктор Чумак про гречку як продукт минулого та колосальні суми, закладені в новому бюджеті на хабарі
Сергій Шабовта про можливість повторення в Україні Керченської трагедії та непричетного Віталія Кличка Politeka on-line
Сергій Шабовта про можливість повторення в Україні Керченської трагедії та непричетного Віталія Кличка
Другие материалы раздела
Похожие статьи