«Жадібних гроші збуджують, а не насичують», – так казав Публіцій.
Український політикум жадібний і в більшості випадків неосвічений – це і є однією з причин недолугої політики. Виховання і освіта, які майже відсутні взагалі, могли б бути надолужені самоосвітою. Але зась!
Знання англійської мови політиком сприймається як пік інтелекту та розуму. Жадібність – нестримне прагнення задовільнити якесь бажання. А бажання це красти і жерти. Реформування в країні проходить як суцільне збочення.
Що робити з патологічною брехнею і жадібністю? «Все починається з малого. » Треба міняти систему шкільної (середньої) освіти. Не можливо в 21 столітті, коли шалений темп життя і інформації, вчитися по радянським методикам та педагогами з минулого. До речі, не кращими. Бо, будемо відвертими, більшість тих, хто приходять в школу, не мають куди йти працювати. Деякі вчителі приходять до школи, наче йдуть відбувати пожиттєвий термін ув’язнення.
Допомогти, навчити, виховати можуть освічені люди, які мріють разом з дітьми і розуміють, що час змінився.
Внутрішня агресія, коли винні всі, крім тебе самого (сусіди, колеги, перехожі). Так звана «еліта» народжує, вчить, лікує своїх дітей за кордоном і сміється над нашими дітьми. Схаменіться люди. Якщо людина терпить глум стосовно своїх дітей – не має в неї майбутнього. Діти бачать все і починають не поважати батьків, не кажучи вже про вчителів.
Вчитель, як і учень, повинен працювати над собою, самовдосконалюватись, слідкувати за новим у світі, бути рухливим і сучасним. Є випадки, коли вчитель може показати цікавий шлях і навчить ставити правильну мету та досягати її.
Єдиний шлях, як для мене, змінити і змінитись. Не бути патологічно жадібним, брехливим – це бачити поряд із собою приклад порядних людей (батьків, вчителів), бути освіченим. Хоча, за певних обставин, знання будь чого, наприклад, англійської мови, не роблять тебе порядною людиною. Тобто, намагатись бути прикладом для своїх дітей. Ставити ціль, мету і мати сили щоденно йти до неї.
Олександр Погиба
