Після нещодавнього підвищення облікової ставки НБУ було дуже багато коментарів про те, що це буде перешкоджати кредитуванню і загальмує зростання економіки. Але для розуміння ситуації потрібно відійти від догматичного мислення, хоч як це складно багатьом зробити.

Зв’язок між рівнем відсоткових ставок та кредитуванням з одного боку і зростанням економіки з другого боку значно складніший, ніж звикли вважати. Вплив процентних ставок на зростання економіки складний і нелінійний.

  • рентабельність проектів компаній значно більшою мірою залежить від попиту на вироблену (реалізовану) ними продукцію, ніж від рівня ставок;
  • більшість виданих кредитів у реальному секторі економіки є позиками з фіксованою процентною ставкою, тому підвищення ставки НБУ на вартість цих кредитів зазвичай не вплине;
  • ставки впливають на потоки грошових коштів між кредиторами і позичальниками – зміна процентних ставок призводить до зміни потоків.

НБУ,

Не лише зниження ставок може дати позитивний імпульс економіці. Можливий варіант, коли при підвищенні ставок потоки кредитів буде перерозподілено на користь компаній, які ефективніше працюють (або – на користь компаній, які швидко зростають), оскільки саме вони зможуть акуратніше обслуговувати і погашати позики.

І це може призвести до зростання промислового і сільськогосподарського виробництва. Отже, всупереч сформованій думці, не лише зниження, а й зростання ставок може призвести до підвищення економічної активності.

Тобто процентна ставка – специфічний інструмент макроекономічного регулювання з неоднозначною і не завжди передбачуваною ефективністю. І з чималою кількістю побічних ефектів, передбачати наслідки яких складно.

Тим, хто вважає, що зниження ставки НБУ повинно призводити до економічного зростання, взаємозв’язок між монетарною політикою і реальною економікою уявляється надмірно детерміновано і механістично.

Насправді ж лише здається, що гра ведеться за правилами Нацбанку – насправді монетарна політика є добровільною «кооперативною грою» приватного сектора економіки з Центробанком. І лише здається, що гра ведеться за встановленими ЦБ правилами.

яков смолий

Якщо така гра перестає влаштовувати реальну економіку, вона її припиняє, що і відбувається в Україні. Правила гри диктує не ЦБ, а реальний сектор економіки. І у Центробанку немає важелів для того, щоб змусити економічні суб’єкти брати участь у грі.

ЦБ може лише сподіватися на те, що економіка відреагує на зниження ставок зростанням ділової активності. Але реальна економіка далеко не завжди виправдовує такі надії – доведено Японією (1990-2015 рр.), США (2007-2011 рр.), ЄС (2008-2015 рр.). Чому вважається, що в Україні буде інакше?

Про популістів, демагогів і суспільство

Але багато експертів і аналітиків мислять шаблонами та евристиками – за наявності певних зовнішніх викликів у них автоматично запускається програма, і ця програма фактично працює «без участі користувача». А якщо цим експертам та аналітикам не вистачає евристик, вони хочуть створювати нові евристики, тільки б не мислити. Мабуть, якісне мислення – така сама рідкість, як музичний слух або поетичний хист…

В’ячеслав Бутко, економіст, керуючий партнер інвестпроекту Thomson & French