День весняного рівнодення у 2019 році припадає на 20 березня. Крім астрономічного явища, це ще й свято, яке сягає корінням далеко в історію і має безліч звичаїв і традицій
Весняне рівнодення означає початок справжньої весни, поворот в річному циклі. Про природне явище День весняного рівнодення 2019, про слов’янські витоки свята, чому весняне рівнодення мало таке важливе значення, як його прийнято відзначати, про звичаї та прикмети цього дня – розповість Politeka. Ви дізнаєтеся, чому потрібно пекти млинці в цей день і готувати печива-жайворонки.
День весняного рівнодення 2019: історія свята
Споконвіку день весняного рівнодення вважався магічним, існувало безліч ритуалів, пов’язаних з цим днем.
У кельтів ритуали на честь дня рівнодення називалися «Остари». Саме від цього слова і пішло англійське Easter – Великдень.
Деякі народи святкують Новий рік саме в день весняного рівнодення. В Ірані, Афганістані, Казахстані, Узбекистані та інших країнах відзначають Новий рік в березні.
Астрономічно в день весняного рівнодення Земля займає таке положення щодо Сонця, що його промені падають під прямим кутом на екватор. День стає дорівнює ночі.
День весняного рівнодення 2019
День рівнодення може трохи зміщуватися і доводитися на 20 або 21 березня. День весняного рівнодення 20198 випадає на 20 березня, 23:58 за київським часом.
Поїзд протаранив вокзал і вибухнув в столиці, платформа всіяна трупами: фото трагедіїВесняне рівнодення у слов’ян також мало сакральне значення. Два дня в році, осіннє і весняне рівнодення – це поворотні моменти року. Все в природі починає стрімко змінюватися. Навесні природа оживає і починається новий цикл.
Вважалося, що в день зимового сонцестояння Сонце народжується, а вже в день весняного рівнодення настає його зрілість, бог Сонця набирає силу, щоб відродити всю природу. Настає весна, яка розбудить рослини до життя.
За старих часів весняне рівнодення у слов’ян називалося Комоїдиця. Це свято відзначали цілих два тижні – тиждень до і тиждень після рівнодення.
День весняного рівнодення 2019
«Коми» старослов’янською означає «ведмеді». В цей час пробуджуються ведмеді. І саме їм належало віддати перший млинець. Звідси і пішла приказка: перший млинець – комам!
Пізніше Комоїдиця злилася з Масницею і стала відзначатися як одне свято – прощання із зимою.
Спочатку ж Комоїдиця була не тільки зустріччю весни, а й святом Ведмежого бога. За традицією, в цей день зранку несли в ліс випечені млинці і розкладали їх на пеньках. Все це супроводжувалося танцями та піснями.
У дні Комоїдиці каталися з гірки на санчатах, будували снігові фортеці. Обов’язково потрібно було сходити в лазню, щоб змити з себе всі нещастя, що були в минулому році. Всі два тижні свят працювати заборонялося.
День рівнодення був одним з чотирьох головних свят у слов’ян-язичників.
Весняне рівнодення і Масляна
Свято Комоїдиця супроводжувався народними гуляннями, рясними частуваннями, іграми, хороводами. Коли в Київській Русі поширилося християнство, то свято Комоїдиця стало поступово зникати. Рівнодення навесні доводиться зазвичай на Великий піст, їсти і веселитися в дні посту не можна. Тому свято Комоїдиця спочатку скоротили до одного тижня.
Пізніше звичаї Комоїдиці – частування млинцями та гуляння – перенесли на Масляну, останній тиждень перед Великим постом.
Спалювання опудала на Масляну теж пішло від традицій відзначення весняного рівнодення. Опудало Марени ховали в снігову фортецю і потрібно було відбити його спочатку у ряджених, для чого влаштовували справжні битви. Там же, на льоду річок, проводили кулачні бої, в яких брали участь всі жителі чоловічої статі з сусідніх сіл.
В останній день гулянь опудало Марени спалювали. Цей обряд символізував позбавлення від всього старого і непотрібного.
Відразу після тривалих свят люди бралися за роботу, такі гуляння мали відбутися тепер тільки восени.
Ще одне відоме свято, пов’язане з весняним рівноденням, це свято Сороки, або Жайворонки. Його відзначають 22 березня. У цей день всілякими обрядами проводжали зиму і звали весну.
Якраз в цей час з півдня повертаються перелітні птахи, і вважалося, що вони і несуть весну на своїх крилах.
Птахів потрібно було зустрічати спеціальним частуванням. Пекли печива або булочки у формі пташок.
Ці частування називаються теж «жайворонки», як і свято. В язичництві жайворонки вважалися символами весни. Птахів пригощали крихтами від печива.
День весняного рівнодення 2019
Ще одна гарна традиція на рівнодення. До колесу прив’язували різнокольорові стрічки, а потім підпалювали його і котили з гори вниз до річки. Неначе це сонце котиться по небу.
Зараз всі ці традиції перенесені на Масляну.
Весняне рівнодення: звичаї
За повір’ями, в день рівнодення встановлюється особливий зв’язок між світом людей і вищими силами. Саме в цей день можна було загадати бажання, і воно повинно було збутися. Всередину «жайворонків» клали предмети-символи.
Гудзик означала новий одяг, монетка – прибуток.
У цей день потрібно було вмитися і облитися холодною водою – щоб бути здоровими весь рік. А млинців пекли стільки, щоб нагодувати ними всіх гостей. Вірили, скільки млинців спечеш, стільки буде сонячних днів в році.
Самі млинці нагадують за кольором і формою сонце. Але важливо ще було цікаво спостерігати, як саме дівчина пече млинці. Якщо перший млинець виходив вдало, що скоро бути їй посватав. Потім потрібно стежити, хто візьме цей перший млинець, щоб з’їсти. Якщо чоловік, то першим народиться у неї хлопчик, якщо жінка – то дівчинка.
Зустрічати свято потрібно весело, щоб весь рік був безтурботний і радісний.
На булочках-жайворонках, які ще називають «кулики», прийнято і гадати. А частина печива потрібно згодувати домашнім улюбленцем, щоб не хворіли. Булочки розкладали по деревах і в затишних місцях у дворі – щоб був хороший урожай і достаток будинку.
День весняного рівнодення: народні прикмети
У день рівнодення стежать за погодою, щоб дізнатися, якою буде весна. Можна визначити погоду на найближчі сорок днів.
Якщо тепло 20 березня, то заморозків вже не буде.
Потрібно стежити за хмарами. Якщо вони швидко пливуть по небу і високо, погода буде хорошою.
А ось якщо на день весняного рівнодення трапляється заметіль і сніг лягає на поле хвилями – це віщує хороший врожай хліба і овочів.
Нагадаємо, Великдень 2019: історія і традиції свята.
Як повідомляла Politeka, альтернатива паскам: що їдять на Великдень в інших країнах.
Також Politeka писала, Благовіщення Пресвятої Богородиці 2019: що не можна робити в цей день.
