Закон про булінг, підписаний президентом України Петром Порошенко, є неефективним
Про це заявив Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Свою думку він висловив під час прес-конференції.
«Влада зіграла на міфі, що школи несуть головну відповідальність за виховання дітей. І поклала формальну відповідальність за нього на вчителів. Не виключено, що у відповідь, школи так само формально і виконуватимуть норми цього закону», – сказав Петренко.
Експерт розповів, що поняття «булінг» було звужено, тож наразі цькування поза школою можуть не вважатися за булінг. Крім цього, боулінгом не можна назать цькування в дорослих колективах.
Також Богдан Петренко наголосив, що одне з найголовніших завдань – це навчити самих вчителів проводити профілактику та запобігати боулінгу серед дітей. А для цього, необхідно попередити і ліквідувати булінг серед дорослих.
Проблема не лише у захисті самих дорослих. Якщо батьки обговорюють факти приниження у колективі, то діти калькуватимуть таку поведінку у своєму класі. Окрім того, з треба запроваджувати заходи виховного характеру для батьків, у тому числі й примусових – для батьків кривдників. Покарання без пояснення неефективно. Деякі батьки не розумітимуть, за що їх покарали, бо вважатимуть, що правильно виховували дитину, а система – несправедлива», – додав Петренко.
Нардепи пропонують не просто визнати існування проблеми в Україні, а й встановити систему контролю та покарання для любителів «придавити авторитетом» однокласників і колег по роботі. З цією метою група з 17 парламентаріїв внесла до Верховної Ради проект закону №8584.
Крім цього, повідомлялося, що булінг в українських школах поширений не тільки серед однолітків. Дітей цькують вчителі та активісти батьківських комітетів, і яскраве підтвердження цьому – дика історія в 151 школі Харкова.
Ще повідомлялося, що в Україні почалася акція, метою якої є тотальне припинення цькування серед підлітків.
Також Politeka писала, що у 2018 році в Україні гостро розпочали піднімати тему булінгу.
