Андрій Ніколаєнко про дострокові вибори і конфлікт влади з НАБУ

– Як ви оцінюєте ситуацію з Міхеїлом Саакашвілі?

Своїми необдуманими, безглуздими діями відносно Саакашвілі, влада завдає собі непоправної користі. Бачимо застосування подвійних стандартів. З одного боку, Саакашвілі звинувачують у факті телефонного обговорення чогось з Сергієм Курченком. Але ніхто не розслідує, що під час Майдану чинний президент Порошенко мав угоду з Курченком. Більше того, закривали цю угоду вже після закінчення революції і його перемоги на президентських виборах. Порошенко і тодішній голова його адміністрації Борис Ложкін отримали ці гроші не в Україні. Вони не заплатили за них податки. Але це у Генпрокуратури питань не викликає.

Ситуація з Саакашвілі – це політична розправа. Перспектив ця справа не має. Вибіркове правосуддя не є ознакою не те що європейської, а будь-якої нормальної демократії.

– Виходить, партія «Основа» не підтримує дії влади, але й не підтримує самого Саакашвілі, тому що прапорів «Основи» біля Верховної Ради не було.

– На жаль, такі стихійні речі, необдумані дії влади можуть призвести до революційного варіанту розвитку подій. Вважаючи абсолютно необхідним, важливим і потрібним перезавантаження навіть не стільки облич у владі, скільки системи в цілому: і парламенту, і президента. При цьому «Основа», як опозиційна політсила, вважає, що перезавантаження влади через вулицю, точно не потрібне. Ризиків, які породжує третій Майдан, буде набагато більше, ніж досягнень.

Потрібно дотиснути владу, президента, оголосити і піти на дострокові перевибори. Важливим аспектом в цьому є їх дії у справі з НАБУ. Вірю, що західні партнери, від яких сильно залежить сьогоднішня влада, зможуть змусити їх піти на дострокові перевибори. При цьому ми підтримуємо Саакашвілі в його вимогах народного імпічменту, виборів народних депутатів за новим законом, про зняття недоторканності. Але це не першочергові питання, які сьогодні стоять перед Україною. На першому місці – як відроджувати економіку. Без цього, йти на перевибори, щоб поміняти одних на інших – це підхід, який Україна проходила багато разів, і він не дав результатів.

Зараз «Основа» працює над домашнім завданням, щоб, коли вийдемо на дострокових або планових виборах, могли представити чіткий план, який будемо реалізовувати, а не просто гучні гасла.

Міхеїл Саакашвілі серйозний політик, але часто він бере емоцією. Час емоцій в Україні пройшов. Настав час обирати головою і розумом. В політику мають прийти люди, які довели, що вони не базіки, не фейсбучні активісти, а що створювали і створюють щось реальне. Працювали у певній галузі й стали професіоналами, досягли результату і готові застосовувати цей досвід.

– За соціологічними опитуваннями, зараз в десятці лідерів все ті ж партії, які були у владі, все ті ж люди, крім Святослава Вакарчука.

– Ні. На першому місці в опитуваннях «нова партія» або «інший кандидат» – це найголовніше, що потрібно знати про соціологію.

– Але у всіх людей різний «інший кандидат».

– Вони просто не знають, хто цей інший.

Питання полягає в тому, що люди точно не хочуть теперішніх. Це зараз головне. Люди втомилися від одних і тих же осіб. Але питання не в тому, щоб запропонувати симпатичне нове обличчя, яке співає, розповідає анекдоти, мудрує, а в тому, щоб за цією людиною були реальні успішні справи, щоб ця людина мала компетенцією, у неї була команда. Якщо ми знову обираємо месію і не розуміємо, хто ж буде працювати поруч з ним, це не відповідає на запит, який сьогодні стоїть перед Україною.

Тим, хто претендує на перші позиції в державі завжди потрібно ставити прикладні, практичні питання: як будеш робити це крок за кроком? Де план? Хто буде це реалізовувати? Якщо кажеш «підніму зарплати» – за рахунок чого? Як буде зростати економіка? Якщо це мир – ми воюємо, поки не перемогли, або здали Донбас і пішли, або домовляємося на якихось умовах? Ніхто з політиків не готовий йти на детальне обговорення. Хтось просто кричить, що треба вільний ринок землі, а хтось, що ринку землі не можна. Чому не можна? Як прийти до того, щоб він був цивілізованим? Всі ці аспекти занадто складні для простого гасла, яке можна швидко написати на банері, але ці питання потрібно ставити політикам. Українці повинні привести у владу тих, хто готовий відповісти і надати заздалегідь свої плани та можливі коаліційні угоди.

– Останню коаліційну угоду вони теж готували заздалегідь, правда, багато пунктів не виконали.

– У кожного був свій план. Потім «Народний фронт» почав схрещуватися з «Блоком Петра Порошенка» і намалювали коаліційну угоду, яку не виконали навіть на 10%. Зараз коаліції в парламенті не існує.

– Чи може зараз кандидат, наприклад, в президенти, прийти без підтримки когось із олігархів?

– Безумовно. Наступного кандидата від олігархів, яким сьогодні є Петро Порошенко, Україна не переживе. Олігархічний спосіб побудови економіки вичерпав себе. Весь запас міцності, все, що могли розграбувати олігархи, вони вже розграбували. Неможливо ще раз поставити свого ставленика, штучного президента, тому що країна розвалиться. Головний мій страх, чи зможе країна за цього президента і при цьому економічному курсу дотягнути до 2019 року. Емоційно хочеться якнайшвидше виборів, щоб з ними попрощатися і спробувати зробити щось нове.

– Юридичних підстав для перевиборів поки немає.

– Є залізобетонна для парламенту юридична підстава – відсутність коаліції. Зараз її немає. Після того, як вона була оголошена, низка депутатів вийшли з неї. Сьогодні на вимогу елементарно надати 226 прізвищ – немає інформації, тому що немає коаліції. Влада тримається на фейку. Сьогодні рівень підтримки парламенту менше 2%. Рівень довіри до президента – 5%. Цю соціологію, провели американські республіканські інститути.

– Українські показники інакші. У президента близько 20% підтримки.

– Ні. Це рівень рейтингу Порошенка, який назвали три соціологічні фірми. Є підстави не довіряти низці соціологічних структур, на які мають вплив певні партії. Але у мене є всі підстави довіряти міжнародній компанії, яка на замовлення міжнародного республіканського інституту проводила опитування 30 тис. осіб. Ці цифри схожі на правду. Такі опитування проводять чотири рази на рік. Кожен раз вони показують колосально низький рівень підтримки влади.

Що відбувається в нормальній країні, коли є криза влади? Перезавантаження демократичним способом. У нас же влада, незважаючи на низький рівень підтримки, намагається до останнього втриматися в кріслі, поки народ не встає і не виносить її. Поки у нас до влади не прийдуть люди, які зрозуміють, що цілісність країни і безпека всіх громадян, а не їх особиста, важливіші, ніж їхнє перебування у кріслі, будуть повторюватися такі цикли. Сподіваюся, цього разу ми такого не допустимо.

– Чим закінчиться історія з Міхеілом Саакашвілі в Україні?

– Якщо Саакашвілі затримають, це буде початок великого повноцінного Майдану. Вони не змогли його 100 метрів по вулиці провести. Уявіть, скільки тисяч людей буде біля місця, куди його привезуть після затримання. Якщо їх спробують розігнати, Порошенко в цей же день покине країну. Ось мій прогноз.

Саакашвілі нічого не зроблять. Він буде продовжувати виступати і системно критикувати владу. Чим більше будуть з ним боротися, тим більше шансів, що це закінчиться Майданом. Єдиний вихід з кризи з Саакашвілі – це мирне оголошення дострокових парламентських чи президентських виборів, або краще обох відразу. Порошенко побоїться йти на президентські вибори, хоча вони повинні б бути першими. Швидше він запустить парламентські, тим паче є підстави – відсутність коаліції.

– Чому зараз відбувається конфлікт між НАБУ, ГПУ і СБУ?

– Тому що ніхто не робить висновків з того, що вже було. Пиляти гілку, на якій сидиш – традиційна пострадянська забава. В Україні вона особливо яскраво проявляється.

Президент розгорнув боротьбу через підконтрольні йому силові органи ГПУ і СБУ проти антикорупційного, який підтримують США. За фактом, Порошенко почав воювати із Заходом. Свідомо чи по дурості, він позбавляється єдиних потужних союзників, від яких залежить. Усі його транзакції, офшори та інші непривабливі речі контролюються Заходом. Там його терпіли, бо він може і не найкращий персонаж, але його вважали своїм.

Не так давно, на головній сторінці Bloomberg було фото Порошенка з текстом: «Ми підтримали не ту людину». Основні західні ЗМІ, прямо говорять про його корупційність. Уже є заява Міжнародного валютного фонду, що Україна -банкрут. У наших золотовалютних резервах лежить $13 млрд МВФ. Якщо фонд завтра припинить фінансування, і відвернуться інші донори, то Україна оголосить дефолт. Якщо оголосять дефолт, курс буде не 27 грн за долар, а в рази більше. Тоді Порошенка винесуть моментально. Тому логіки в тому, що відбувається, не бачу.

Зрозумівши масштаб і жорсткість реакції Заходу, Порошенко виступив із заявою, що буде вносити закон про Антикорупційний суд. Але пізно пити «Боржомі». Він може внести скільки завгодно прекрасних законів, але довіри до нього вже немає.

Процес перезавантаження влади в Україні відбудеться, коли Європа і США побачать гідну альтернативу. Вони не запускають цей процес, не дожимають Порошенка, тому що не хочуть, щоб до влади прийшов «Оппоблок», прокремлівський кандидат.

– Що має статися, щоб Порошенко знову став президентом?

– Без фальсифікацій і жорсткого використання адмінресурсу президентом вдруге він не стане. Всі, хто сьогодні намагаються розповісти про безальтернативність президента – це люди, що працюють на владу. Сьогодні є альтернатива, близька за рейтингом – це Юлія Тимошенко або «інший кандидат», який не візуалізований.

Сьогодні в суспільстві запит на нове обличчя, здатне принести не тільки мир, але і добробут громадян. На жаль, ніхто з перших номерів рейтингу не є цією людиною. Тому шанси, що хтось із лідерів рейтингу стане наступним президентом, оцінюю як мінімальні.

– Ви бачите кандидата, навколо якого об’єдналося б суспільство, який міг би хоча б у другому турі обійти першу трійку сьогоднішніх лідерів рейтингів?

– Таким кандидатом, якщо б він погодився, міг би стати один з лідерів партії «Основа» Сергій Тарута. Є ще низка людей, які здатні й підготовані, але вони не хотіли б, щоб я озвучував їх імена. Влада відразу ж почне боротися проти них. Тарута ж не приховує, що бореться проти влади, тому його прізвище можу назвати.