Про відсутність у влади економічної стратегії, жадобу до наживи кожного нового уряду, лицемірство у відносинах з МВФ та відсутність необхідності вивозити ліс-кругляк та підвищувати ціни на газ розповів гість Politeka Online Андрій Новак, голова Комітету економістів України
Щодо заяви Володимира Гройсмана що через 5 років у України буде сильна економіка
Не знаю, чому саме через п’ять років, адже очевидно, що чинний прем’єр залишатиметься на посаді максимум до парламентських виборів, які відбудуться восени наступного року. За результатами парламентських виборів формуватиметься нова коаліція, яка формуватиме новий уряд. Чинний прем’єр не матиме стосунку до економіки вже через рік. Я думаю, що це була одна з передвиборчих заяв.
Поняття “сильна економіка” – це те, чим спекулюють наші політики вже не перший виборчий цикл. Щойно закінчуються вибори – й обранці забувають про сильну економіку, згадують про сильні офшорні рахунки.
Поняття “сильна економіка” не існує. Економіка або розвивається, або ні. На сьогодні українська економіка не розвивається. Сьогодні ми маємо лише 70% від рівня ВВП до незалежності. Говорити про сильну економіку дуже завчасно. Треба зважати на досвід країн, які сьогодні мають сильну економіку: Німеччину, Японію, Південну Корею, Китай. Ці дива творили політика, бізнес й еліта того часу.
Будь-яке диво починається з правильної стратегії – моделі економічного розвитку країни. Усі наші економічні проблеми починаються з того, що у нас немає стратегії. За 27 років незалежності не стало зрозуміло, яке місце в глобальній економіці ми собі завойовуємо. Для українського економічного дива потрібна стратегія на 20-25 років. А в нас стратегією називають невеличкий план для якоїсь окремої галузі чи території. Це тактика, яка теж має бути підпорядкована стратегії.
Ми живемо від кризи до кризи. Кожної кризи відбувається обвал економіки. Розумні керівники країни передбачають кризи. Економічного прогнозування в нас також немає, політики ним не керуються. Вони керуються власними бажаннями, доки в них є влада – треба їх максимально реалізувати.
В країні, де 45 млн людей, із доволі пристойним рівнем базової освіти, є спеціалісти з усіх питань. Нам не потрібні іноземці при владі. Іноземців запрошують для піару, але результату не буде, бо наша система гнила. Економічна та політична система глибоко корумпована. Економічне зростання можливе завдяки виробництву.
Ми ж дедалі менше виробляємо товарів, більше – імпортуємо. Така стежка веде в боргову яму.
Щоб імпортувати при зменшенні власного виробництва потрібна валюта, а ми її не продукуємо. Ми продовжуємо накопичувати борги. Треба проводити деіндустріалізацію економіки України на новому технологічному рівні на основі сучасних досягнень науки та техніки.
Середня тривалість українських урядів – півтора року. Звичайно, політик, який думає про власну вигоду, не буде реалізовувати жодні стратегії.
Подібну ситуацію переживали всі без винятку країни, які зараз стали розвиненими. Головне – мотивація розвивати країну. Все в наших руках, адже ми обираємо владу на виборах. Наступного року буде гарний шанс максимально оновити наш політикум, який формує законодавчу базу життя цілої країни. Якщо нас не влаштовує життя – потрібно голосувати за інших.
Тема співпраці з МВФ – одна з найбільш спекулятивних. Опозиційні політики б’ють себе в груди, що МВФ – це зло, а коли вони заходять у владу – відразу біжать до МВФ. МВФ живе на внески країн-членів. Наш внесок дуже малий – біля 0,9%. Використовуємо ми значно більше. МВФ було створено для допомоги кризовим країнам: давати їм гроші за низькими відсотками. На сьогодні Україна з початку співпраці з МВФ отримала 35,5 млрд доларів, а віддала лише 18.
Вимоги МВФ до всіх країн абсолютно однакові. МВФ співпрацює зі 120 країнами, 20 із яких є кризовими.
Ціни на газ, ліс-кругляк жодним чином МВФ не стосуються, це цілковито обман наших політиків. МВФ вимагає одного – збалансованості державного бюджету.
Бюджет має бути бездефіцитним або дефіцит не має перевищувати 3%. Якщо країна виконує цю вимогу – вона може розраховувати на співпрацю з МВФ за найнижчими відсотками. Не є провиною МВФ, що Україна неефективно використовує гроші, що вона корупційна. Що ж до газу, МВФ вимагає однакові ринкові умови для всіх типів споживачів: промислових та побутових. Це не означає, що нижчу ціну треба підняти до рівня вищої, як про це кажуть українські політики.
У нас в енергетиці немає ринку. Видобуток, переробка та постачання здійснюються монополістами. Тому в нас немає поняття “ринкова ціна”, є ціна монополіста. Ні чинний уряд, ні попередні нічого для демонополізації в економіці не зробили. Самі монополісти та їхні представники і є при владі, вони вигадують різні речі про вимоги МВФ.
Нагадаємо, Україна більше не отримає траншів від МВФ.
Як писала Politeka, Гройсман саботує створення міністерства у справах ветеранів: це байдужість.
Також Politeka писала, що митниця гребе бабло: скільки мільярдів доларів Україна втрачає на кордоні.
