Виникає запитання, а як слід було би діяти? Я не дипломат, але підхід має бути наступним: максимальне провокування агресора до програшного для нього конфлікту або внутрішньополітичних проблем.
Приміром, оголосити небо над Кримом відкритої безкоштовною зоною для польотів будь-якої авіації. Зокрема, й військової для країн НАТО. І море довкола Криму — вільною зоною для проходу суден і вилову риби.
Адже це юридично наша територія? І нехай туди заходять турецькі риболовецькі судна, нехай повітряний простір Криму чіпляють літаки США.
Турцию захлестнула волна курдского террора, как только турки сбили российский самолетОсь хотів би я подивитися, як чинитиме недоімперія в такому випадку? Збивати? Літак США? Або мовчки втиратися?
І так далі в такому ж дусі. Усе ж ліпше, ніж погоджуватися на «особливий статус».
І так, нам необхідний Національний акт про політичну відповідальність, що дасть розширений аудит всього того, що відбувалося в Україні з моменту незалежності: у внутрішній і зовнішній політиці, економіці, сфері приватизації, в оборонному будівництві і так далі.
Не підвівши риску під минулим, не можна рухатися вперед.
