Україна п’ять років тому підписала угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Одне із зобов’язань за угодою – реформа, яка стосується безпеки харчових продуктів

У Міністерстві аграрної політики і продовольства відзначають, що впровадження стандартів ЄС – один із стратегічних напрямків розвитку харчової галузі, пише «Хвиля».

«Українська харчова промисловість – потужна галузь в АПК, але ми бачимо величезний потенціал для розвитку. Впроваджуючи нові стандарти і системи управління якістю на підприємствах, переходячи від експорту сировини до експорту готової продукції, ми забезпечуємо новий рівень конкурентоспроможності українських товарів, сприяємо розширенню ринків збуту і підвищуємо авторитет і імідж України в цілому », – зазначила Олена Ковальова, заступник міністра агрополітики.

Уже зараз харчова промисловість забезпечує п’яту частину промвиробництва України. Так, в 2018 р обсяг реалізації харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів досяг 504 млрд грн або 20,1% в загальному обсязі реалізованої промислової продукції.

Для врегулювання маркування продуктів за нормами Європейського союзу Рада прийняла закон в кінці 2018 року, передбачивши великий пласт змін:

встановлено мінімальний розмір шрифту – 0,9 мм, також текст повинен бути розбірливим, що не перекриватися різними графічними елементами і не змішуватися з фоном;

в обов’язковому порядку повинна надаватися інформація про харчові добавки та допоміжні речовини, які викликають алергічні реакції або непереносимість. Ця інформація повинна виділятися окремим кольором;

обов’язкова вказівка ​​на упаковці даних про те, чи піддавався харчовий продукт розморожування. У меню кафе, ресторанів та інших закладів громадського харчування теж потрібно буде прописати алергени, які знаходяться в стравах;

інформація про поживну цінність деяких продуктів стала необов’язковою. Ця норма поширюється на продукти, «які не піддавалися переробці або щодо яких інформація про поживну цінність не є визначальним фактором прийняття споживачами рішень про їх купівлю»;

на свіжих фруктах і овочах, алкоголі, хлібі і солодощах, а також солі, цукрі і оцті можуть не вказувати термін придатності;

при необхідності потрібно буде вказувати умови зберігання, при яких продукт не втратить своїх властивостей;

вся вищезазначена інформація повинна розкриватися і при продажу товарів онлайн;

якщо харчовий продукт зберігається не більше трьох місяців, у даті досить вказати день і місяць виробництва.

Якщо харчовий продукт зберігається більше трьох місяців, але менше 18 місяців, у даті досить вказати місяць і рік, а ось якщо продукт зберігається понад 18 місяців, у даті досить вказати рік виробництва.

оператори ринку будуть добровільно вказувати мінімальний термін придатності для тих продуктів, які фасуються безпосередньо в самих магазинах або ж продаються на вагу.

продукты

Якщо порушені вимоги до маркування, юросіб можуть оштрафувати на 15 мінімальних заробітних плат (мінімальна зарплата складе 4173 грн з 1 січня 2019), тобто на 62 565 грн, а фізосіб-підприємців в розмірі 10 мінімальних зарплат – 41 730 грн.

Перші норми закону наберуть чинності в травні 2019 року. Правда, в документі є статті, які вступлять в силу пізніше, через два-три роки. Передбачено перехідний період, за який всі учасники ринку зможуть переформатуватися на нові норми.

У липні 2018 р Рада прийняла закон про органічні продукти, фактично забороняє безпідставне використання таких маркувань, як «біо», «еко», «органік», які масово прописують на безлічі товарів, починаючи від алкоголю і закінчуючи миючими засобами. В силу закон вступив на початку 2019 р.

продукты

Скасування націоналізації ПриватБанку: НБУ зробив термінову заяву

Так, використовувати вищезгадані позначення можна тільки маючи сертифікат, який доводить приналежність до органічного виробництва. Порушення таких правил тягне серйозні штрафи, як для виробників, так і для операторів ринку. Ще в грудні 2017 р Рада прийняла закон «Про безпеку та гігієну кормів». Вступить в силу він через 2 роки з дня його опублікування (в кінці 2019 г.). А вимоги до маркування, представлення та упаковці кормів вступають в силу через 3 роки з дня опублікування. Закон передбачає більш жорсткий контроль за ринком кормів в Україні і дозволяє забезпечити тварин якісними та безпечними кормами. Ці зміни безпосередньо стосуються українських споживачів, адже раціон тварин впливає на продукти тваринного походження – від м’яса до молока, яєць і сирів.

Новітні харчові продукти суттєво відрізняються від всього, що є на ринку. Наприклад, синтетичне м’ясо і продукти, вплив яких на організм людини не досліджено.

В Україні законопроект про новітні продукти намагалися прийняти ще в 2012 р, але тоді його зняли з розгляду, і ця сфера досі не регулюється в країні. Зараз виробництво і оборот таких продуктів регулюється тільки однією статтею закону «Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів».

Основному вимогою до таких продуктів залишається їх безпеку, щоб не допустити випадків отруєння і негативного впливу на організм людини, тому і повинен бути розроблений відповідний законопроект.

На початку 2019 р Рада відхилила законопроект «Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами». Проте, це важливий аспект, який також потребує регулювання. В «Українському центрі європейської політики» розповідають, що зараз законопроект доопрацьовують і головний упор роблять на те, щоб упаковку можна було були безпечними для споживача і не впливали на якість продуктів.

Згідно з європейськими нормами, упаковка не повинна змінювати смак, колір, запах і якість продукту, а її виробництво також має контролюватися.

В ЄС зараз активно відмовляються від пластикової упаковки і від пластику в цілому. Нещодавно Європарламент прийняв законопроект, яким з 2021 року на території країн ЄС заборонено виробництво і продаж одноразових виробів із пластику, зокрема посуду і соломинок для напоїв.

Україна в цьому напрямку поки що не чинить успішних і активних кроків, хоч про відмову від поліетиленових пакетів мова йде досить давно. Проте, те, що у нас впроваджуються європейські норми позитивно позначається на харчової промисловості та виводить її на новий рівень.

Нагадаємо, що вартість нафтопродуктів на українських АЗС продовжує падати і тим самим – радувати автомобілістів.

Як повідомляла Politeka, ціни на сигарети виростуть в Україні.

Також Politeka писала, що ціни на продукти в Україні готують черговий стрибок, вибірково подорожчають м’ясо та крупи.