Оновлений Верховний суд: доброчесний та не дуже

Оновлений Верховний суд: доброчесний та не дуже

Вперше до найвищого судового органу країни суддів не призначали, а обирали на відкритому конкурсі, який розпочався ще 7 листопада 2016 року.

Зареєструвалися у ньому майже 1,5 тисячі охочих. Проте до останнього етапу відбору пройшли лише 319 кандидатів.

Остаточне рішення щодо призначення суддів ухвалить Вища рада правосуддя. Опісля його має затвердити президент. Варто також зауважити, що усі кандидати складали професійні, психологічні тести та пройшли перевірки з боку НАБУ та НАЗК.

Більшість із відібраних осіб мають досвід роботи суддями. Проте є і ті, хто прийшов не з судової системи: науковці-правники, адвокати.

Попри тривалу та детальну процедуру оцінювання в Громадській раді доброчесності заявили, що із 120 суддів, які мають шанс потрапити на посади до ВС, 25 % не відповідають критеріям доброчесності.

Не задоволені результатами відбору суддів до оновленого Верховного суду і в Посольстві США в Україні.

Там заявили, що «низка сильних кандидатів потрапили до складу Верховного суду, але все ж доброчесність багатьох із них викликає сумніви».

Однією з ключових цілей судової реформи, про що неодноразово наголошували фахівці, було повне оновлення складу ВС. Тим самим – забезпечення його максимальної прозорості та ефективності. Це те, чого вимагало як українське суспільство, так і міжнародне співтовариство.

Наскільки ВС якісно оновився, коли він запрацює і яке там співвідношення «доброчесних» і «не дуже» суддів, Politeka з’ясовувала в експертів.

Роман Куйбіда, експерт Центру політико-правових реформ, член Громадської ради доброчесності:

– Загалом зі 120 осіб, яких ВККС рекомендувала до призначення до нового ВС, 5% є суддями діючого ВС або суддями у відставці, які там працювали; 41% – судді вищих спеціалізованих судів, зокрема, судді у відставці; 33% – судді місцевих та апеляційних судів, зокрема, судді, які там працювали; 14% – науковці без досвіду роботи суддею; 8% – адвокати без досвіду роботи суддею.

Є певні маніпуляції інформацією. Ось приклади двох таких оцінок, через які суспільству пробують впихнути «перемогу» чи «зраду»: «Перемога, майже повне оновлення – в новому Верховному Суді 95 відсотків нових суддів!», «Зрада, ніякого оновлення – майже 80 відсотків в новому Верховному Суді – старі судді!».

В обох випадках цифри правильні. Де маніпуляція? У першому випадку – «новими суддями» називають усіх кандидатів, хто раніше не працював у Верховному Суді України. У другому – оновленням ВС називається лише прихід науковців і адвокатів з-поза меж судової системи.

Здебільшого негативні висновки ГРД ґрунтувалися на тому, що кандидати вказували неправдиві відомості у декларації доброчесності чи майновій декларації. Брали участь у політичних переслідуваннях, свідомих порушеннях прав людини, яким дав оцінку Європейський суд з прав людини, підтримували кругову поруку, порушували принципи гласності та відкритості. Також отримували і розглядали справи з порушенням автоматизованого порядку розподілу справ та ін. Всі ці підстави обґрунтовувалися конкретними фактами.

На жаль, в процесі конкурсу ВККС голосуванням подолала майже дві третини негативних висновків ГРД.

Проте гіпотетично ще є ймовірність, що кандидати, які не пройшли перевірку на «доброчесність» (до речі, не лише судді), не пройдуть до ВС.

Вища рада правосуддя має розглянути рекомендації від ВККС і вирішити питання про внесення подання про призначення конкретного кандидата на посаду судді ВС. Для цього у неї є такі критерії:

1) порушення ВККС процедури добору;

2) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики;

3) обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Кожен з цих критеріїв може бути застосовано. Я бачу можливість і необхідність застосування другого і третього критеріїв.

Чи отримали ми оновлений ВС? Майже наполовину (46 % рекомендованих до нового ВС) нова касаційна інстанція залишиться із суддями Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів, які, фактично, боролися за збереження своїх посад. Адже їхні суди буде ліквідовано після початку роботи нового ВС.

Судді місцевих та апеляційних суддів змагалися за підвищення на посаді. Таких серед переможців у конкурсі лише третина. Переконаний, що за попередньої протекціоністської системи добору суддів потрапити у суди вищого рівня у більшості з них не було б шансу. Тож їх можна вважати «новою кров’ю» в суді касаційної інстанції, але з іншого боку – не в судовій системі.

Ще менше – лише 22 відсотки – це науковці і адвокати, які раніше не були суддями.

Все-таки позитивні результати є. Але вони надто непереконливі на тлі тих неймовірних зусиль, які держава, міжнародні партнери і представники суспільства потратили на конкурс. Їх недостатньо для суспільства, щоб повірити, що очікування людей від судової реформи виправдовуються.

Якщо Вища рада правосуддя не підніме планку щодо критеріїв доброчесності і професійної етики, проігнорує обставини, які негативно вплинуть на довіру до судової влади, новий Верховний Суд може не відбутися як національний проект України. Він змушений буде працювати без кредиту суспільної довіри, незважаючи на будь-які пієтетні інформаційні кампанії, підтримувані владою.

Припускаю, що ВС запрацює уже не в цьому році. І хоч судді можуть бути призначені у вересні-жовтні, але треба провести дуже багато організаційної роботи – сформувати апарат суду, виробити і запровадити технологічні процеси. На це піде не один і не два місяці.

Микола Голомша, юрист, екс-заступник Генерального прокурора України:

– Як на мене, неприпустимим є втручання у наші внутрішні справи будь-якої країни світу, яка, не знаючи нашої ментальності, намагається нам допомагати (заяви, які лунають з боку посольства США щодо недоброчесності деяких відібраних суддів до ВС – ред.).

Також варто зауважити, що комісії, які оцінювали суддів, були сформовані не з компетентних людей (які дійсно розуміють покликання судді, стратегічне завдання ВС), а з громадських активістів.

Крім того, не зрозуміло, що мається на увазі під таким поняттям, як «доброчесність». Хотілось би побачити відповідний статут доброчесності. Сьогодні наші колеги-американці, говорячи про доброчесність, також не пояснюють, що вони вкладають у це поняття. Єдине, на чому наголошують, що багато суддів працювали уже раніше в системі. Це ж навпаки плюс, коли особа має відповідний стаж, досвід, репутацію. Це те саме, що говорити американцям – не обирайте ту, чи іншу особу до ВС, бо вона працювала при Обамі.

Нам треба обирати кращих з кращих, а не будь-якого, аби тільки той не працював в системі.

Усі 120 відібраних кандидатів – дуже поважні люди. Всі гідні бути обраними. Це професіонали. Тому не розумію, що вкладається у зміст, коли кажіть, що 69 із них не склали якийсь там іспит з доброчесності.

В професійних юристів викликає обурення той факт, що активісти, які поняття не мають, що таке юриспруденція, оцінюють суддівську доброчесність та фахові якості.

Викликає також занепокоєння втручання президента в діяльність суддівської влади, намагання встановити керованість судами. Якраз мета оновлення ВС – зробити його дійсно незалежним. Мусимо позбавитись ручного керування з Банкової суддями.

Як би там не було, але призначення і звільнення суддів здійснюється все-таки під керівництвом президента. Варто було б продумати процедуру, яка б зробила незалежним функціонал суддів від тих посадових осіб, які їх призначають.

ВС швидше за все запрацює не швидше жовтня, якщо не буде ніяких вагомих перешкод. Адже є низка технічних моментів, які треба ще врегулювати.

Тетяна Ющенко, експерт програми реформування судових і правоохоронних органів Українського інституту майбутнього:

Думки щодо результатів відбору суддів до ВС розділились. Це нормальна реакція. Особисто я вбачаю тут позитивні новації. Якщо порівняти нинішню процедуру з тою, яка була раніше, то переваги очевидні.

В минулому про вакансії у ВС ніхто не знав. Все вирішувалось дуже кулуарно.

Сьогодні – навпаки. Ніде в Європі немає такого відкритого конкурсу до ВС, як в Україні. Кожен міг зайти на сайт Вищої кваліфікаційної комісії  і подивитись, що там відбувається з конкурсантами.

Звісно, ніхто не каже, що чинна процедура якась супердосконала. Недоліки є. Їх потрібно виявляти та виправляти.

Загалом конкурс відрізнявся відсутністю політичних впливів. Знаю особисто суддів, які пройшли відбір. Вони – люди нової генерації, які здатні втілювати верховенство закону в судових рішеннях.

Наприклад, туди потрапили видатні адвокати – Аркадій Бущенко, Ганна Вронська. Пройшли і науковці, серед яких абсолютний авторитет в адміністративній юстиції  професор Володимир Бевзенко. Очевидний позитивний момент.

Важливо також, що парламент підтримав закон, який обмежує президента (як і саму ВР) у праві впливати на процес призначення суддів ВС. Фактично, в глави держави залишилась церемоніальна функція. Нині добір суддів – це справа юридичної спільноти.

Адже, коли правляча верхівка призначає суддів, то використовує це з однією метою – залишитись при владі назавжди.

В цивілізованому світі всі конфлікти вирішуються тільки в суді. Якщо в Україні буде незалежний ВС, то ми ніколи не зіткнемось з таким поняттям як узурпація влади.

Складно назвати, коли саме запрацює ВС. Треба дивитись, як розвиватимуться події щодо затвердження списку рекомендованих Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

Ще одна проблема – новий ВС може запрацював лише за новими процесуальними кодексами. Тому важливо, аби законодавці прийняли нові процесуальні кодекси, які б дозволили новому суду з новими механізмами здійснювати судочинство. Аби там були чітко виписані повноваження, алгоритм дії. Цього ще немає. Відповідний законопроект мали розглянути на останньому сесійному тижні. Проте він дуже об’ємний. Там багато виявилось політичних моментів.

Проте робота в цьому напрямку все-такий йде. Єдине, що викликає хвилювання, так це те, що за попередніми підрахунками, до Верховного суду надійде близько 40 тис справ з вищих судів. Це величезна кількість. Треба не менше 2 років, аби всіх їх розглянути. А як бути з новими справами? Кожна з них – це людська доля. Тому надій на ВС дуже багато, і роботи у них точно не бракуватиме.

Романія Горбач

матеріали рубрики
Гройсман винайшов план по боротьбі з бідністю українців: “бідні ті, хто працює” Аналітика
Гройсман винайшов план по боротьбі з бідністю українців: “бідні ті, хто працює”
Телетайп: чому ми програємо війну з Росією і «руськім міром» Аналітика
Телетайп: чому ми програємо війну з Росією і «руськім міром»
Справжня історія свята 8 березня, яку повинен знати кожен Аналітика
Справжня історія свята 8 березня, яку повинен знати кожен