З понеділка, 13 квітня, починається другій місяць обмежувальних заходів, що були введені урядом через загрозу епідемії коронавірусу. І саме у цей день Верховна Рада має розглянути та ухвалити зміни до державного бюджету на поточний рік для запобігання та протидії кризовим явищам в економіці, які почалися через запровадження правового режиму надзвичайної ситуації.
Це вже фактично третя спроба парламенту затвердити пакет антикризових та протиепідемічних змін до держбюджету, оскільки перші пропозиції Уряду навіть не були повністю розглянуті ані профільним комітетом Ради, ані народними депутатами в сесійній залі.
Здавалося, що для протидії ризикам епідемії інфекційної хвороби та подолання наслідків економічної кризи, що посилюється через запроваджені обмеження у роботі підприємств та транспорту, президент, парламент та уряд мають діяти в унісон. Проте, як виявилось, кожна владна інституція працює начебто сама по собі. Гірше того, в парламентській однофракційній монобільшості та в уряді спостерігається певний дуалізм у підходах до вирішення проблем.
Впродовж місяця народні обранці так і не спромоглися подати до уряду пропозицій змін до державного бюджету спрямованих саме на боротьбу з епідемією. Однак, і цим «відмітились» особливо депутати-мажоритарники, було подано значну кількість пропозицій щодо збільшення фінансування регіональних проектів. Зрозуміло, що народні обранці більше переймаються долею майбутніх місцевих виборів, але зараз насамперед варто подумати про подолання наслідків обмежень, введених через спалах коронавірусу?
Натомість уряд Дениса Шмигаля (який, до речі, працює лише трохи більше місяця і фактично весь цей час припадає на правовий режим надзвичайної ситуації) має достатньо чітку програму дій з виведення української економіки з кризового стану, і уяву про неї можна сформувати за проектом бюджету, спрямованого в ВР України на затвердження.
Проте, і в уряді спостерігається певна неузгодженість, пов’язана з тим, що з одного боку керівники МОЗ та МВС виступають за довготривалі обмежувальні заходи та їх продовження, а ось прем’єр-міністр і керівники Мінекономіки та Мінфіну (тобто економічний блок уряду) виступають за якнайшвидше, хоча і поступове, виведення кпаїни з режиму обмежень, оскільки вже нині, за прогнозами уряду, ВВП України до кінця року може скоротитися майже на 5%. І подальше застосування правового режиму надзвичайної ситуації може суттєво збільшити цифру прогнозного падіння економіки. А в Україні, порівняно навіть із нашими найближчими сусідами, немає «зайвих» десятків мільярдів доларів, щоб утримувати ситуацію чи суттєво збільшити фінансову допомогу бізнесу та громадянам. І поданий урядовий проект змін до державного бюджету якраз і демонструє наявні можливості економіки.
Нагадаю, що урядовим законопроектом передбачалося створити фонд боротьби з коронавірусом у розмірі 66 мільярдів гривень. Кошти планувалося витратити на виплати лікарям, закупівлю медичного обладнання та на підтримку громадян, які через карантин втратили роботу. Також у цьому фонді мають бути передбачені кошти для надання грошової допомоги сім'ям лікарів, померлих від інфікування коронавірусів. Половина з цих грошей відразу підуть на пенсії і компенсації з безробіття. Попри те, що соціальна частина бюджету збільшена, показники прибутковості і дефіциту залишилися незмінними.
Окремою статтею додаткових видатків держбюджету передбачалося виділити 30 мільярдів гривень на індексацію пенсій і виплати пенсіонерам допомоги у розмірі однієї тисячі гривень. І, нарешті, бюджетний комітет ВРУ схвалив ці зміни до основного кошторису країни і вони будуть розглядатися у сесійній залі.
З одного боку можна сподіватися, що зміни-таки сьогодні ухвалять. З іншого, наш парламент вже неодноразово демонстрував, що спроможний таки змінити будь-який законопроект, ухвалюючи до нього правки «з голосу», що від першого варіанту хіба що назва залишалась. І, вочевидь, це не останні антикризові та протиепідемічні зміни до держбюджету, щоб там народні обранці не ухвалили.
Вирішувати одночасно два питання: як протистояти епідемії та як рятувати економіку від краху – завдання важко сумісні, різноспрямовані в плані заходів і підходів. Тут не працюють шаблони, кожен крок треба ретельно продумувати і при цьому не гаяти часу. Для уряду Шмигаля – це такий собі тест на професіоналізм, якого не мав жоден з урядів в Україні за останні 25 років.
Безпека і здоров'я громадян - перш за все. Карантин, у тій чи іншій формі, може бути продовжений і після 24 квітня. І не тому, що уряд чи президент бажають цього, а через політичну прийнятність та доцільність. Бо панічні настрої вже настільки вкоренилися в суспільстві, що раптове зняття всіх обмежень одночасно буде чи не половиною суспільства сприйнято як «зрада» з боку влади. І які б цифри не показувала реальна статистика захворюваності, для наляканих людей це не буде аргументом. Відповідно, у подібній ситуації уряд є, певної мірою, заручником запроваджених обмежень. Проте, послаблення будуть вводитися, насамперед, в залежності від об'єктивної ситуацією з коронавірусу. І рестарт економіки почнеться, як і заплановано урядом, вже в перших числах травня. Бо тягнути далі нема куди.
Юрій Гаврилечко, аналітик, кандидат наук держуправління
