Як свого часу відмітив Михайло Булгаков, вклавши свої думки у вислів одного з головних героїв «Собачьего сердца» професора Преображенського слова «разруха, она не в клозетах, а в головах!». І кожного разу, поли я намагаюсь знайти достовірну статистичну інформацію про будь-що в Україні, доводиться згадувати цю фразу. Проте, коли починаєш дивитися на прогнози чи «експертні оцінки», даний вислів все гучніше грюкає у вуха.
Коронакриза не стала винятком із загального правила та лише загострила проблему, коли на будь-яку «оригінальну» державну статистику, експертне середовище відповідає не менш видатними прогнозами та оцінками. Як наслідок, інформація кудись зникає вщент, а її місце обіймають фантазії та припущення. Гірше того, влада постійно дає приводи для подібного.
Ринок праці чи не найбільше постраждав від низки обмежувальних заходів, які ввели на свої території практично всі країни світу через «загрозу пандемії коронавірусу». І саме оцінки ситуації ринку праці, найчастіше, стають черговим поширенням міфів та фейків. І це, на жаль, радісно «з’їдається» ЗМІ, бо «чим більше мільйонів, тим гучніший заголовок». Проте, в Україні все це набуває гіпертрофованого вигляду, насамперед через те, що різні державні установи оперують не просто різними цифрами щодо ринку праці, а ще й роблять свої оцінки за різними методологіями! Що призводить до ще більшої плутанини. Так, в Україні паралельно існує дві різних офіційних статистики щодо безробіття, жодна з яких не відображає реальний стан справ із зайнятістю населення. Так, Держстат подає одні дані щодо зареєстрованих пошукачів роботи у Держслужбі зайнятості, яких на кінець березня нарахували 349 424. І вони, цілком слушно, вважаються безробітними. Одночасно, той самий Держстат оперує і іншим поняттям щодо безробітних, а саме - оцінкою чисельності непрацюючого населення в економічно-активному віці (15-70 років) по відношенню до всієї чисельності населення у даній віковій групі. Оскільки даних за перший кварталу по цьому показнику ще немає, то наведу оцінку на кінець 2019 року – 8,7%.
Чи можна вважати цих осіб безробітними?!? НІ!!! Бо реалізація права на працю в Україні можлива з 18 років, а з 60 років для чоловіків та жінок починає відліковуватись пенсійний вік. Тобто, працюють чи не працюють підлітки 15-17 років чи пенсіонери 60-70 років до уваги при розрахунку чисельності безробітних не варто брати до уваги, нехай би це й вимагає методологія МОП (Міжнародної організації праці). Бо ця методологія є занадто загальною. Звідси, відповідно, і починають «рости ноги» всіх інших помилок та недоліків оцінок та прогнозів.
Гірше того, коли уряд Гончарука замість загального перепису населення провів «оцінку чисельності населення за методом діджиталізації», то він позбавив всі наступні уряди на достатньо тривалий період часу будь-якої достовірної інформації не лише про чисельність населення України як таку, але про її статево-вікову структуру, освітній рівень, рівень доходів, середній розмір домогосподарств, щільність проживання за регіонами та багато інших параметрів, необхідних для вироблення політики та стратегії дій.
Окрім того, періодично, для оцінки ситуації на ринку праці, як можновладці та і незалежні експерти використовують «своє бачення» розвитку так званого «тіньового ринку». Так, інвесткомпанія «Dragon Capital» вирішила надати свої «розрахунки» щодо впливу корнакризи на ринок праці. Так, в інвесткомпанії вважають, що кількість безробітних в Україні, за підсумками квітня 2020 року, зросла з приблизно 9% до 20%. «Це означає, що з 17 млн робочих місць, що включають і тіньову економіку, 3,4 млн підуть в нікуди», - впевнені інвестиційні аналітики, які одразу поквапились звинуватити уряд в том, що той «поспішив» виділити лише 6 млрд грн Фонду державного соцстрахування – для виплат тим, хто опинилися без роботи і для їх подальшого працевлаштування, хоча б тимчасового.
Вочевидь, у «Dragon Capital» оперували, так само як і в Держстаті, загальними оцінками по методології МОП. Це перше. А ось друге… вони ще й «своє бачення» обсягу тіньового ринку до цього додали! Дивно, але чому тоді до цих 3,4 млн «безробітних», які вони нарахували, не додали ще й заробітчан, які НЕ ПОВЕРНУЛИСЬ в Україну в останні два місяці.
І знов-таки, щоб хоч якось розібратись у питанні, доводиться послуговуватися статистичними даними. Але, наразі, Пенсійного фонду України (ПФУ) якій, на відміну від Держстату, послуговується не оцінками, а реальними даними. Згідно з якими, у грудні 2019 року загальна чисельність застрахованих осіб становила 13,2 млн осіб, з яких найманих працівників – 10,3 млн осіб. Тобто, постійно працюючих та отримуючих зарплату в Україні на кінець минулого року було лише 13,2 млн осіб з 17,38 млн осіб працездатного віку, які нараховані Держстатом на той самий період!!! Відповідно, вже в грудні 2019 року безробітних було… 4,18 млн українців!!! З яких, Держстат лише 1,7 млн визнавав за таких… і це ще не враховуючи близько 0,6 млн «економічно активних», які взагалі із статистики кудись зникли. Відповідно, якщо збільшити цю цифру [1,7 млн] вдвічі, то станом на квітень кількість застрахованих осіб в квітні має знизитись до 11,5 млн, а доходи ПФУ впасти на 13%. Проте, на сайті ПФУ відсутня інформація про таке стрімке зменшення рівня власних надходжень за квітень.
ПФУ відзвітував, що в квітні на виконання постанови КМУ від 1 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» Пенсійним фондом України проведено індексацію пенсій з 1 травня. Пенсії перераховано із застосуванням коефіцієнта збільшення середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій, у розмірі 1,11. Відповідно до згаданого рішення Уряду Д.Шмигаля, розмір підвищення в результаті перерахунку не може бути менше 100 гривень. Перерахунок проведено автоматично (без особистих звернень) 9,9 мільйонам пенсіонерів. Розмір пенсій підвищено 8,36 мільйонам осіб. Середній розмір підвищення – 259,41 гривень. Відповідно, якби було падіння доходів на 13%, профінансувати виплати підвищених (через перерахунок) пенсій не вдалося б. А якщо врахувати, що 24 квітня ПФУ перерахував всім пенсіонерам, пенсія яких менша за 4000 грн ще по 1000 грн (без врахування підвищення), витративши на це приблизно 9 млрд грн., то стає зрозумілим, що оцінки інвест-аналітиків починають виглядати суцільною нісенітницею.
Вочевидь, замість оцінок було використано метод аналогій і не просто аналогій, а аналогій із ринком праці США, де за виплатами по безробіттю станом на 25 квітня звернулося близько 30 млн осіб. Але Україна не лише «не Росия», а й «не США». Мільйони безробітних в місяць - це, фактично, повна зупинка економіки, чого, насправді, не спостерігається, хоча падіння ВВП прогнозують і Уряд і Нацбанк. Проте, левова частина цього падіння зумовлена діями попереднього уряду, якій, за влучним висловом його голови О.Гончарука «ухандохав економіку».
Натомість, чинний уряд планує масштабне вирішення питання зменшення рівня безробіття вже в найближчі місяці. Насамперед, через програми з розвитку інфраструктури країни. Позитивний ефект від цих програм, скоріш за все, не всі відчують відразу, але в перспективі одного-двох років зміни будуть очевидні. На жаль, «ухандохати» будь-що можна швидко, а ось побудувати так само швидко не вдасться…
Юрій Гаврилечко, аналітик, кандидат наук держуправління
