Коли Віталій Кличко тільки йшов на вибори мера, то, серед іншого, наголошував на тому, що пересічна людина та громадський транспорт завжди будуть в пріоритеті над приватним автомобілем в, так би мовити, «транспортній ієрархії», та обіцяв усіляко розвивати. Це було в його передвиборчій програмі. Проте, посівши крісло столичного голови, Кличко, здається, про свої обіцянки «забув».

Минуло шість років – і що ми бачимо? Затори на вулицях столиці, здається, б’ють всі рекорди, навіть порівнюючи з Делі чи Кіншасою. Про Європу годі й говорити. Кияни ж, без перебільшення, всі нерви собі зіпсували, скаржачись на нескінченний транспортний колапс у столиці та брак зручної інфраструктури. Це вже не кажучи про зношеність та недоглянутість рухомого складу – всі пам’ятають, як нещодавно в маршрутки на ходу відлетіло колесо.

І тут постає цілком логічне запитання: що з цим усим робити і чого не зробив саме Віталій Кличко? Як зазначають фахівці з транспорту, необхідно насамперед розірвати договори з усіма недоброчесними перевізниками, закрити дублювальні маршрути та провести конкурси на розподіл столичних маршрутів. Причому конкурси ці мають бути цілком прозорими, щоб не друзі мера чи його родичі отримали найбільш ласі шматки, а саме ті перевізники, які мають перевагу над іншими і щодо якості свого транспорту, і в логістиці. Тому що, як ми бачимо, наразі комунальні перевізники не можуть впоратися із зростаючим напливом пасажирів.

Великою проблемою також є те, що міський бюджет недоотримує кошти, бо чи не кожен хазяїн АТП намагається працювати “втемну” - приховуючи статки та не сплачуючи податків, не проходячи техогляди, без медстраховок водіїв, а іноді навіть без ліцензій. В маршрутках немає обліку пасажирів, тому дуже складно проконтролювати, скільки саме осіб скористалися послугами цього перевізника.

При цьому, за інформацією журналістів-розслідувачів, нелегальний маршруточний бізнес Києва приносить його власникам більше 1,5 млрд грн на рік. Це величезна сума!

Звісно, такий “бізнес” не може залишатися поза увагою міської влади. Він і не залишається, але... Ви маєте зрозуміти: відкати, договорняки, інакше - погрози залишити без роботи і “викинути” з міста. На жаль, ситуація, коли перевізники несуть гроші до кишені мера та його «друзів», замість бюджету міста, за Кличка стала цілком звичайною.

Тож наостанок можна зробити висновок: столиці вкрай необхідно мати стратегію розвитку громадського транспорту, а також регламент роботи для кожного його виду. А те, що ми зараз бачимо в Києві, лише підтверджує: Віталій Кличко не має розуміння транспортного майбутнього столиці й не переймається цим питанням, бо це йому не вигідно! І це ще раз довела нещодавня шокова ситуація із коронавірусом та карантином. Причому, Європа пройшла цей виклик в цілому без проблем, адже там розвитком громадського транспорту справді послідовно займаються.