Кожне місто України, безперечно, має свою специфіку та ряд унікальних проблем. Особливо це видно перед місцевими виборами, коли кожен політик обіцяє вирішити найактуальніші з них. Однак вибори проходять, а обіцянки забуваються, особливо, якщо вони не підкріплені реальними планами дій. Проживаючи в Києві, я чи не щодня стикаюся з найактуальнішими проблемами міста. Однак, маючи команду однодумців - фахівців з різних галузей політики та економіки - я маю можливість виокремити стратегії вирішення кожної з них.

Згідно з даними дослідження соціологічної групи “Рейтинг”, найбільшими проблемами киян є: вартість комунальних послуг - 42%, завантаженість вулиць транспортом - 34%, неналежний рівень медицини - 33%, незаконні забудови - 31%, низька якість комунальних послуг - 24% та ін.  

Якість знижується, ціни ростуть: реалії ЖКГ

У жителів Києва давно не викликає подиву питання зношеності житлово-комунального фонду, 30% якого ПОВНІСТЮ віджили свій термін експлуатації. Це ліфти, котли, труби, аварії з якими можуть стати небезпечними для життя і здоров'я мешканців міста.

З початком опалювального сезону загостриться і питання теплопостачання. Усього загальна протяжність тепломереж у Києві становить 2,7 тисячі кілометрів, а ступінь їхньої зношеності - 80 %. Деякі мережі столиці незмінно функціонують уже понад півстоліття.

Популярні новини зараз

Івлєєва з "Орла і Решки" безсоромно помацала свій бюст перед популярним блогером: "Перекосило"

Молода коханка Тарзана вирішила "добити" Наташу Корольову пікантним знімком: "Насолоджуйтеся!"

"Наречена" Харламова задерла ноги в міні-сукні і розбурхала хижим образом: "Дика кішка"

Пристрасна Анджеліна Джолі в латексі і панчохах показала, чим спокушала Бреда Пітта: "Бомба"

Показати ще

Погодьтесь, ситуація критична, але влада не надто поспішає з її вирішенням. Щоріч у Києві модернізується лише 1% житлово-комунального фонду (при нормі мінімум 5%). Терміновий капітальний ремонт - не просто необхідність, а обов'язкова міра!

 І тут постає найцікавіше: фінансування. Виглядає це все як замкнуте коло: влада скаржиться на недофінансування - влада піднімає комунальні платежі - у людей ростуть борги - люди не мають змоги оплатити комуналку - система ЖКГ не оновлюється. За таким сценарієм страждають лише пересічні громадяни. І саме в цьому криється причина тих двох з топ-5 проблем Києва: висока вартість комунальних послуг при низькій їх якості.

Недолуга та здирницька тарифна політика спричинила кризу у різних регіонах України, що призвело до великої суми заборгованості понад - 34,5 млрд. грн, з них 3,7 млрд грн - по Києву.

Є ще одна, можливо менш очевидна, але вагома причина відсутності будь-яких дій з боку місцевої влади. Більшість сервісів знаходяться під землею, тому попіаритись та наочно прозвітувати буде складно. Значно простіше перед місцевими виборами облаштувти сквер чи відкрити велодоріжку - результат наочний. Тим більше у бойлерній, наприклад, не вміститься багато преси.

Для мене кроки вирішення цієї проблеми такі:

По-перше, вироблення та прийняття цілісної концепції житлової політики на загальнонаціональному рівні, згодом - врахування її у Генеральному плані розвитку Києва та міст України зокрема.

По-друге, сприяти розвитку системи ОСББ та забезпечити комплексну модернізацію фонду ЖКГ, спираючись на передові тенденції енергоефективності та енергомодернізації будинків. Також необхідно забезпечити перший капремонту багатоквартирного будинку за рахунок попереднього балансоутримувача або за фінансування бюджету. Для уникнення “приписань втрат мережі” на кінцевого споживача необхідна впровадження програми встановлення індивідуальних лічильників. При цьому, більшість будинків необхідно забезпечити індивідуальними тепловими пунктами.   

По- третє, переоснащення мереж но норм Європейського Союзу при відповідній синхронізації законодавства.

По-четверте, чіткий контроль планів забудов та залучення інвесторів-забудовників на конкурсних засадах - для впровадження програми реконструкції мікрорайонів.

Як вилікувати медицину?

Впровадження карантину та поширення пандемії ще більше оголило проблеми медицини. І столиця не виняток. Доки Київ “мігрує” з жовтої до помаранчевої карантинних зон та навпаки, кількість захворюваних у столиці постійно зростає. Зараз це - понад 25 тис. випадків. І це рекорд (а скоріше антирекорд) по Україні.

В той ж час спостерігається недофінансування заробітних плат працівникам медичних установ. Середня заробітна плата в сфері охорони здоров'я становить всього -3684. До того ж незадовільними залишаються і умови державних лікарень: 63% жителів Києва незадоволені медичною допомогою у стаціонарі.

Повертаючись до тієї ж теми з коронавірусом: одне тестування коштує понад 1 тис грн, а результатів безкоштовного доведеться очікувати близько тижня. Нині державні лікарні переповнені, ресурсів не вистачає (невідомо на що пішли кошти всеукраїнського фонду боротьби з пандемією). Серед приватних лікарень Києва лікують COVID-19 2: “Оберіг” та “Добробут”. Лише виклик швидкої там обійдеться у 1200-1400 грн., а лікування стартує від 12 000 за добу. Для пересічних громадян це - місячна зарплата.

Які кроки допоможуть покращити рівень медичного забезпечення? Ключем до вирішення проблеми є створення Державної стратегії охорони здоров'я.  Вона має включати впровадження страхової медицини, де кожна людина матиме гарантії на медичну допомогу. Також необхідно впроваджувати програми безкоштовних аналізів для громадян, муніципальних швидких, всебічно боротися з корупцією в системі охорони здоров'я, боротися розповсюдженням неякісних лікарських засобів та всебічно підтримувти національного виробника.

“Транспортний колапс” Києва або український Нью-Йорк

Затори на дорогах - щоденна буденність киян. Для того, щоб добратися до роботи інколи необхідно витратити 2, а інколи і 3 години. З кожним роком кількість жителів Києва і транспортних засобів у ньому збільшується. У 2015 - 213 авто на 1000 жителів, а в 2017 - 257. Зараз ця цифра доходить до 300, а за підрахунками «А+С Україна» до 2025 року сягне 375 авто на 1000 жителів. Київ уже наздогнав Нью-Йорк за кількістю автомобілів.

Це свідчить відразу про декілька негативних фактори: мешканці Києва незадоволені станом громадського транспорту, тому шукають способи самостійно переміщуватися містом, на власній автівці; вело- та пішохідна інфраструктура столиці знаходиться у незадовільному стані і це буде лише посилюватись через переважанням авто. З часом на дорогах з'явиться більше ДТП, а самі транспортні засоби здаватимуть великої шкоди екологічній ситуації столиці.

Для того, щоб вирішити проблему необхідно комплексно змінювати підхід до транспортної інфраструктури міста: звернути увагу на хабову модель розвитку для ВСІХ видів транспорту. Пріоритетним завданням є приведення правил безпеки дорожнього руху до стандартів ООН. Також необхідне стимулювання на місцевому та державному рівнях збільшення частки екологічно чистого та енергоефективного транспорту. Звичайно, особливу увагу потрібно звернути і на транспорті вузли та взаємодію видів транспорту у них, - це і має лягти в основу дорожнього комплексу.

Отже, як бачимо Київ володіє рядом унікальних проблем. Переважна більшість з них - те, з чим столиця живе уже десятки років. На жаль, проблеми не вирішуються, а лише прогресують. Однак, не можна говорити, що немає ніяких перспектив. Потрібна чітка взаємодія та координування дій місцевого та державного рівнів з виробленням комплексних стратегій та нових підходів до проблем міста. Необхідно звернути увагу на європейський досвід, залучити інвестиції та подолати корупцію. Лише так столиця подолає всі негаразди!

Одарченко Катерина - політтехнолог, президент Institute for democracy and development "PolitA"