Серед різноманітних людських аргументів є особливі формули. Формули масового ураження… Аргументи непереборної сили…
Наприклад, такий: «Мене спровокували». Казково чарівний аргумент. Чарівніший за будь-яке хогвардске заклинання, і навіть чарівніший за гранатомет. Дозволяє абсолютну свободу дій. Тому що за бажання провокацією може послужити будь-яке слово, будь-яка подія, будь-який прояв живої і неживої природи. А якщо дуже треба, то і їх відсутність.
Радянська соціалістична декомунізаціяВони таке говорили, вони таке показували, вони так повернулись, вони так нахабно замовкли… Вони мене провокували, вони всіх провокували… І коли ми почали сильно нервувати чим попало – ми безумовно захищалися, і мали на це повне право!..
І ті, хто думають інакше, нас дуже сильно провокують прямо зараз…
Або ось такий величний зразок: «У мене увірвався терпець». Нещадний фізіологічний довід.
Хоча, звичайно, коли у когось щось лопається – це не дуже добре… Лопання – це нездоровий розвиток процесу. Це біда, конфуз і неприємність. І якщо у нормальної людини щось прилюдно лопнуло, він, як правило, цього соромиться і намагається якомога швидше витерти і вилікувати…
Але якщо цьому казусу підібрати грамотне ідейно-політичне обгрунтування, то сором раптово може перетворитися на гордість. А вже коли щось одночасно лопається у великих людських мас, соромитися взагалі неможливо. Тільки пишатися і всенародно радіти.
Ось як у нас лопнуло – ні у кого так не уривався! Велично і епічно… А терпіння – доля малодушних. Закипіло, засвербіло – і ура! Не треба думати, не треба стримуватися. Міркувати і стримуватися пропонують тільки труси, зрадники і провокатори.
І ніяка це не безвідповідальна істерика – чисто спонтанний процес органічного розкріпачення…
Найтонший і найчутливіший шар в людині – це шар власне людського. Є багато диких і відчайдушних аргументів, які дозволяють позбутися цієї непростої людської чутливості… Виправдати свою відмову від непосильного надлишкового дару…
Євген Медреш, гештальт-терапевт
