Лагідно так про нашу «круту» медицину і неминучість болючої реформи, яка, незважаючи на численні істерики, продавлюється акурат в ці дні. Відразу позначу, що нинішня «лікарняна» медицина – це соковиті пасовища для вузького кола хитрих галузевиків. Пацієнти ж претендують лише на патологоанатома або на особисту закупівлю зарубіжних чарівників скальпеля.

Замкнуте коло еліт

Ключова проблема, зрозуміло, гроші. В галузі вони є. І чималі. 62 млрд грн річних. Розпорядник ж – тільки головний лікар. Його завдання стати «улюбленцем в міськздраві», «відкочувати» трохи і отримувати «бюджети». Навіть сьогодні головні лікарі все ще монопольнф у власній жадібності. Такий собі феодальчік, який активно освоює два повноцінних грошових потоки. З держбюджету фінансуються зарплати, комуналка, основні фонди, закупівля обладнання, харчування-лікування хворих. Головне – мати багато формальних койко-місць. Але не хворих. І хитро так настворювати при собі на держобладнанні «приватних клінік».

Другий потік ще жирніший. І без інвестиційних витрат. Все – ти в малиннику. Чи може така система самореформуватися і запропонувати більш якісні послуги клієнтам? Жартуєте? Навколо цього вибудувана ціла сіра індустрія з «постачальників» контрафактними расходниками-ліками, лукавими фахівцями, які працюють на два фронти, скупкою чиновників.

Нинішня реформа, на мій погляд, майже ідеальна. Зрозуміло, для «тут і зараз». З одного боку, вона відверто шокує зажерлих павуків. Змушує їх усвідомити, що рано чи пізно вони таки отримають реальну конкуренцію. І вже навряд чи зможуть назвати себе «крутою клінікою», тому що зробили дорогий ремонт в vip-палатах і запропонували банальний готельний сервіс під виглядом лікування. Конкуренція тільки в діагностиці і лікуванні.

З іншого боку – і це найважливіше – реформа реально прив’язує конкретні гроші до хворого. Британська класика. Створювана Національна служба здоров’я – повна копія британської NHS. Щоб зрозуміти, достатньо прочитати історію. Платимо не місцю, але людині. Сам вибирай місце. Створюємо оператора грошей. І точно розуміємо вартість медичних послуг. Чи будуть зловживання грошима і проблеми з логістикою? Звичайно. А як інакше? Але, принаймні, позначений напрямок. Чи буде організований опір? Зрозуміло. Сірих грошей в галузі валом. Неформальна корупційна профспілка спокійно може витратити кілька мільйонів уо на класичну тріаду: бридкий компромат, фіктивні вуличні протести, страйки лікарів.

На мій погляд, проблема Супрун – не як така реформа, але її невміння вести силовий діалог з нашими хитрунами, розводячи їх по ходу. Адже ми все ще страждаємо на візантійщину, а тому потрібно знаходити союзників серед ворогів, добре «зачісувати» їх і разом рвати всіх інших. Нинішня медреформа – це не питання поліпшення якості медпослуг, але круте таке роздягання зажерлих котів в медичних халатах. Якщо вийде, звичайно.

Михайло Подоляк, політтехнолог