За один тиждень ініційовано колективний гон на заступника міністра охорони здоров’я та Євгена Мураєва, притому, що абсолютно очевидно, що ні один, ні другий не лише не мали на увазі того, що їм приписують, а навіть і не говорили цього фактично, згідно з порядком слів. Я пропоную обом звернутися за лінгвістичною експертизою, для встановлення об’єктивної експертної оцінки сказаного.

Згадую, як я написав у коментарі під новиною про загиблих від вибуху гранати під Верховною Радою національних гвардійців «замало буде», маючи на увазі, що організатори провокації розраховували на більшу кількість жертв. Що було далі, ви знаєте.

Ні, я розумію, колективне несвідоме надзвичайно напружене війною і пропагандою, від рядового юзера важко чекати виваженості та об’єктивності. Але у нас, як у будь-якому суспільстві, є, прости Господи, іліти. Так звані дилери громадської думки, покликані демонструвати зразки поведінки простим людям, які не вміють працювати з інформацією: журналісти, правники, експерти тощо.

Що ж демонструють наші зразки?..

Поведінку зграї бандер-логів, нездатність встояти перед хтивим покликом колективної стихії. Можливість хапанути з моря «…громадського обурення» виявляється вищою від совісті та професії.

Підкреслюю прописом:

  1. Я перебуваю з Євгеном Мураєвим на різних політичних полюсах.
  2. Мені не подобаються деякі його оцінки і трактування щодо війни з Росією, внутрішньої та міжнародної ситуації.
  3. Я не схвалюю інформаційну хвилю, яку жене NewsOne, і саме тому не беру участь більше в його програмах.
  4. Я вважаю, що і редакційна політика каналу, й особиста позиція Мураєва (свідомо чи мимоволі) суб’єктивно допомагають російській пропаганді, принаймні полегшують їй роботу в формуванні антиукраїнського порядку денного.

Але Мураєв не називав Сенцова «терористом», так само як заступник міністра ОЗ не закликав припинити підтримку онкохворих. Можливо, вони обидва десь в інших місцях висловлюються ще «гірше» на зазначені теми. Можливо, вони думають щось іще жахливіше. Можливо, вони роблять щось абсолютно неприйнятне – давайте факти. Але вони НЕ говорили того, що їм приписали цього тижня.

Цей допис, як завжди, не про тих, хто став приводом. Він про вас і для вас. Я звертаюся до тих читачів, які ще не погодилися бути піддослідними мавпочками в організованих колективних процесах гону. Залишайтеся людьми. Навіть щодо ворогів. Передовсім щодо ворогів. Так перевіряється людина.

шимпанзе обезьяна

Не дайте перетворити себе на мавпу. Чи пса, який гавкає на того, на кого показали. Ні політична, ні навіть військова доцільність цього не варта. На Страшний суд ви не зможете взяти з собою ні вашу країну, ні свій політичний табір, ні улюбленого дилера думок. Будете стояти перед Богом наодинці. То вчіться стояти поодинці заздалегідь – хоча б із принципових питань.

А) Щодо «він процитував погляди російського СК».

  1. Цитування не є караною дією.
  2. Збіг поглядів не є караною дією.

Караною дією в Україні є лише пропаганда окремих ідеологій. Такі речі доводять у суді, а до вироку суду людина невинувата, і всі сумніви трактуються на користь обвинуваченого.

Б) Щодо громадського осуду.

Уявімо, що точно встановлено, що Мураєв процитував СК РФ. Ну то й що? Росіяни не соромляться цитувати своїх ворогів, зокрема нас, максимально точно. Це тому, що вони не бояться цих думок. А ми боїмося. Ви хочете боятися?

Олексій Арестович, політичний і військовий експерт