В Анкарі невідомі обстріляли посольство США. Чи все ж таки “відомі”?
Отже, як відомо, вчора в столиці Туреччини Анкарі було обстріляно посольство США. По будівлі було зроблено 5 пострілів, після чого зловмисники втекли.
І ось, здавалося б, відносини між Туреччиною і США переживають небувалу кризу, та ще й цей напад. Без жертв, але все ж Вашингтон украй болісно ставиться до подібних атак на свою власність. Наче хтось спеціально організував цю акцію, яка ніяк не залишилася б без уваги Білого дому, що зіграє лише на погіршення двосторонніх відносин.
Звичайно, можна було припустити, що обстріляли посольство жалісливі прихильники Ердогана, але це навряд чи. Спалювати однодоларові купюри – це одне, а обстріл території США, за що можна отримати безкоштовну ін’єкцію свинцю в мозочок – це зовсім інше. Та й кому-кому, а турецькому султану така послуга потрібна зараз в останню чергу, незважаючи на весь його бойовий запал.
Із другого боку, подібна акція аж надто нагадує тактику РПК і ІДІЛ, які цілком таки зацікавлені в погіршенні відносин двох країн.
Хто стоїть за РПК із дня його створення, говорити не варто: те, що ниточки було потягнуто з Кремля – це, як то кажуть, 146%!
І кому ж іще, як не Москві, зараз важливо максимально посварити Анкару і Вашингтон, використовуючи цей розлад на свою користь? Та й спроба подібного втручання не перша, згадати хоча б фейкові вкидання російської агентури про те, що Україна поставляє ПТРК курдам.
А використання підконтрольних Кремлю радикалів – це в порядку речей, ті самі тиск і провокації, які здійснюються Москвою на плацдармі двосторонніх відносин України та Угорщини, з використанням кишенькових радикалів україно-польського розливу.
Що сумно, Туреччина не дотримується здорового глузду, як той-таки Китай, і не сприймає переговорний процес із Вашингтона з питань, які максимально погіршили ставлення до неї. Водночас це її дедалі більше відкриває для Росії, готової протягнути рятівний якір допомоги.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач
