Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
Т.Шевченко
Для мене ці вибори є днями віри і надії. Вірую в краще життя України. Україну – щасливу, світлу, чисту, мирну і процвітаючу для її громадян. І живу цією вірою, в яку не втомлювалися вірити пророки України Т.Шевченко, Г.Сковорода, І.Франко, Леся Українка, Л.Гузар, В.Симоненко, Л.Костенко і багато, багато інших героїв і патріотів нашої країни.
Ніхто не має право вести антинародну політику зі знищення України, відбирати у людини найбільшу радість: приналежність до свого народу, батьківщини, відчувати зв’язок зі своїм народом, віруваннями, традиціями, відчувати себе необхідним, важливою ланкою у вічному ланцюгу життя свого народу. А не випихати патріотів, кращих фахівців на заробітки за кордон. Влада своїми холодними тарифами, реформами, рішеннями, гройсманізацією і супрунізацією постійно знищують людей несправедливістю, болем, страхом. Президент і прем’єр намагаються стимулювати старість, працю, навчання – бідністю, а це незмінно закінчується поразкою.
Людині важко і ганебно примиритися з роллю «гвинтика», «непотрібної людини» в своїй країні. Невже ви не розумієте, що на фундаменті поголовної бідності неможливо побудувати заможну державу. Або вам все одно, що будувати і де красти?
Майбутні вибори і саме життя поставлять на місце цю заблудлу владу, цих мармурових, жалюгідних, дрібних, холодних, боягузливих честолюбців, які вважали, що вони розумніші за людей.
Ми зобов’язані визнати безповоротно: все, що зробила і робить ця влада, реформи, кадрові призначення, тарифи, дороги, реформи в медицині, скандали в Нацбанку, Укроборонпромі – є найбільшою дурістю, головотяпством, геніальною неосудністю. Все це обернулося не тільки руйнуванням основ економіки, промисловості, екології, малого і середнього бізнесу, банківської системи, а й основ суспільного і соціального життя.
Наша влада нагадує мені «героїв, що штурмують небо». Поборники влади, а таких багато, про майбутнє країни не думають, вони зараз розрізають пиріг з шоколадною начинкою і порошковою пудрою, нараховують собі премії з семи цифр і пакують валізи, якщо програють вибори.
Маючи свої телевізійні канали, куплених політиків, деяких журналістів, намагаються обдурити наївного виборця ілюзією в непогрішності влади. Ці люди готові йти до кінця, до повної «перемоги». У цій ситуації, коли хвиля соціальної критики почала підступати до скрижалів їхніх передвиборних обіцянок, вони, щоб хоч якось стримати бурхливий потік критики, почали кидати людям «хліб і видовища». Що в ці дні думає президент?
Петро Олексійович Порошенко, сидячи в своєму кріслі, відчуває себе втомленим – не відразу повернулися до нього ясність думки і енергія – Так, у мене є поки час, гроші – але в настільки великій грі, як вибори він не може випускати з рук свою карту, свій кращий козир – Безвіз, Томос, мова, армія. Він чекав звісток від передвиборчого штабу: нового рейтингу про своє лідерство і чітко чув биття свого серця. Чекав напружено. І трохи сумна усмішка осяяла його обличчя. – Ряд кандидатів в президенти зняли свої кандидатури. Можливо, не піде на вибори Зеленський, Гриценко, Тарута, тоді моє пристрасне бажання ще 5 років рулити країною стає реальнішим.
У мене є сили, плани, свої теорії. Так, я розчавив банки своїх недругів, закрив їх бізнес, набрав кредитів, став багатшим. У разі моєї перемоги, я б не відмовився від жорстокої політики. Але чи володію я в повній мірі авторитетом і владою? В душі – Так! У народі авторитетом – Ні. Адже країною керують зовнішні сили. Вони плутають всі карти. Це будуть болісні тижні. Підвів мене Укроборонпром і Свинарчуки – Гладковські. Думається Микола Томенко абсолютно мав рацію, коли стверджував, що немає проблеми керівництва Укроборонпрому, а є проблема президента. Що робити? Як спустити на гальмах цю справу? Адже замазані всі силові структури. Ось чортові журналісти, докопалися до самого дна, відкрили шлюзи жорстоким водам і тепер патріоти країни, герої Революції Гідності будуть свідчити проти мене. Чому я виявився не на висоті положення, як було в 2014 році? Чому не в повній мірі в мою користь зіграв Безвіз, Томос, НАТО, Євросоюз, Америка? Хто винен чи недопрацював в цій метушні?
– Питання множилися. Коли Петро Олексійович залишається один на один, його все більше сповнюють похмурі передчуття. Він занурюється в нескінченні роздуми. Коли, по суті, змінило йому щастя. – У всьому винні журналісти. Треба було їх… А може сісти в свій особистий літак і полетіти? Куди? І більше не бачити цих глузливих осіб, які по-рабськи лестять мені в обличчя, а за спиною говорять нецензурні слова. – А поки він, міцно стискаючи вилиці, виконує грішно свої обов’язки. Скільки не старайся, всіх грошей не забереш і істини не пізнаєш. І центр світу знаходиться зовсім не на 5 каналі або цукерковій фабриці, адже центрів багато. Сумні думи і нитки тяглися з усіх боків, очі зазіхали, туманилися, з усіх боків павутина обплутувала його президентське крісло.
Революція Гідності спонукала багатьох громадян і особливо молодих людей, юнаків та дівчат, стати ще більшими патріотами своєї країни. І зараз їхні полум’яні душі переживають духовне піднесення і неможливе раптом стало близьким. Можна мирним шляхом змінити владу. Через два тижні президентські вибори, багато хто з них хочуть бачити президентом Анатолія Гриценка. Він ідеальний президент, колишній офіцер, міністр збройних сил України, талановитий аналітик і політик, реаліст, але особливого типу, з незаплямованою репутацією.
У Анатолія Степановича Гриценка новаторська глибока передвиборча програма, раджу прочитати двічі. Це програма – Маніфест, символ віри, в якій викладено свої погляди, пропозиції і рішення.
…Не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, обкраденую, збудять…
Ох! Не однаково мені!
Т.Шевченко
Павло Ільюша, журналіст
Нагадаємо, Микола Томенко про підкуп виборців перед виборами: “Ганьба для українського народу”.
Як писала Politeka, Гриценко: Україна не дозволить забути про мародерство на крові солдата.
Також Politeka писала, що Порошенко витратив за рік космічну суму.
