І що тепер? Що вдіять, що почати?
Ні булави, ні війська, ні почати.
Л.Костенко
Пишу з приводу виборів про те, чим сповнена душа і від чого вона болить. Мені хочеться висловити вголос ті загальні враження, які я отримав за цей передвиборчий час. Ними, як отрутою, отруєна душа, від них знову болить вона своїм старим болем, хвилюється безупинною тривогою – про нашу рідну і кохану, багатостраждальну Україну. Ці вибори наганяють гострий біль. Такого корінного, глобального виборчого процесу всього ходу виборів Україна ще не знала. Навряд чи зараз зможе будь-хто передбачити, як країна зуміє вийти з цієї передвиборної баталії.
Після 31 березня 2019 року в нашій країні пробиваються життєздатні паростки політичного життя. Країна отримала політичний урок і новий вимір життя. Це той вимір, де на законних підставах зіткнулися інтереси багатьох партій, нових лідерів і отримали очікуваний результат і свою гармонізацію. Ці вибори носили особливий характер ще й тому, що вони вперше створили незвичайну сферу публічності, непередбачуваності і якусь таємничість в очікуванні результату. Однак вибори показали, як мені здається, і недостатню підготовленість соціально-культурного життя суспільства.
За що голосували виборці? Абсолютно однозначно, що виборці проголосували проти державного апарату, проти президента П.Порошенко.
А ось за що? Можливо, що за надію. У багатьох виборчих округах люди проголосували проти існуючої ситуації. Тим самим показали, що готові і чекають позитивних змін. Вибори показали, що народ незадоволений результатами реформ, результатами роботи і обіцянками президента, непомірними податками і тарифами.
Ту роль, яку відводило суспільство президенту П.Порошенко і ті обіцянки, які звучали в його передвиборчій програмі – залишилися порожніми, глухими, німими словами. Залишилися невиконаними. Президент не зміг дати суспільству позитивних результатів своєї роботи, не став лідером нації.
Які основні причини, за якими влада зазнала поразки? Мені здається, що за роки правління влади всі реформи, рішення, кадрові призначення були помилковими, а в деяких випадках – антиконституційними. Це і послабило владу і привело її політику до провального результату.
Між вищою ланкою влади, яка пішла на радикальні реформи, і низами зв’язок виявився надійно заблокованим.
У суспільстві не склався союз необхідних сил прихильників влади П.Порошенко. Конфлікт і протистояння суспільства наразі відбувається під прикриттям війни з Росією. Розрив між вищою ланкою влади і масами не долається. В результаті суспільство опинилося в ситуації, коли верхи не можуть, а низи не хочуть. В результаті всього цього загальна соціально-економічна і політична ситуація постійно погіршується. Жодна політична система не може в такому підвішеному стані довго функціонувати. Така ситуація в країні довго тривати не може.
Для мирного результату передвиборної боротьби, недопущення подальшого погіршення соціально-економічного і політичного становища в країні, поляризації і радикалізації масової свідомості, поки суспільство не вступило в смугу соціальних катаклізмів з непередбачуваними результатами, нинішньому президентові необхідно добровільно передати владу новому президентові В.Зеленському. Час до 21 квітня невблаганно скорочується. Добре, якщо все це пройде мирно, без падіння країни у прірву.
Феномен Зеленського, підсумки першого туру виборів, пояснюються багато в чому психологічним станом народу.
У перехідний період, який переживає наша країна, коли зруйнована економіка, знищена і розкрадена банківська система, малий і середній бізнес, проведені антиконституційні реформи, корупція, кланова кадрова політика, війна з Росією – занадто велика розкіш такий тривалий час плентатися в хвості подій, відповідаючи лише на виклики, та до того ж з величезною кількістю помилок. Караул втомився. Пора вам, шановний президент, йти на відпочинок. Ви занадто довго сиділи. Іншого виходу просто немає.
Мене не можуть люди не почути −
Душа в мені розгойдана, як дзвін!
Л.Костенко
Павло Ільюша, журналіст
Нагадаємо, скандал гримить в штабах Порошенко, всіх «кинули» на гроші: «Не привели до перемоги».
Як повідомляла Politeka, нове звернення Порошенко до українців стало останньою краплею: «Нам не війна з РФ потрібна, а …».
Також Politeka писала, що Порошенко втратив останню підтримку: «прийшов до Зеленського та…».
