При теперішня схема тарифоутворення для операторів системи розподілу у підприємств немає стимулів і можливостей інвестувати кошти на підтримку своїх мереж та підвищення якості послуг понад затверджену інвестиційну програму. Вихід – перехід на стимулююче регулювання за європейським досвідом, що за рахунок оновлення мереж створить тенденцію до поступового зниження тарифів. Таку думкку озвучив Артур Огаджанян, партнер департаменту корпоративних фінансів компанії «Делойт» в Україні.
Експерт зазначає, що тарифоутворенні «витрати+» інтереси регулятора та операторів системи розподілу протилежні: регулятор намагається стримати ріст тарифів, а підприємство зацікавлене у підвищенні витрат. Про стимули щодо операційної ефективності в таких умовах взагалі не йдеться.
Це приводить до негативних для стану електромереж наслідків. За рівнем втрат в електромережах та індексом SAIDI (скільки хв проводять без світла споживачі) Україна посідає перше місце в Європі.
«Ми, одна з найбільших країн Європи, з дуже розгалуженою мережею електропостачання, є найгіршими серед усіх наведених країн, включаючи держави, які не є набагато потужнішими за нас економічно», - відзначає Огаджанян.
Вихід із ситуації експерт бачить у зміні тарифоутворення та переході на стимулюючий тариф (RAB-тариф). Його основні риси - тарифи розраховуються на базі певної прозорої економічної логіки, встановлюються на заздалегідь відомий період у декілька років, містять складові заохочення за дотримання заздалегідь відомих планових показників і санкції за їх порушення.
При стимулюючому регулюванні дохід підприємства-монополіста розраховується таким чином, щоб компенсувати всі обґрунтовані операційні витрати, у тому числі податок на прибуток та надати можливість компанії постійно оновлювати активи, підтримуючи їх працездатність і, відповідно, якість послуг.
Огаджанян відзнає, що важливим питанням при переході на RAB є розрахунок прибуткової ставки для облернерго та амортизація. Остання розраховується за визначеним методом з використанням встановлених регулятором строків амортизації активів. Відповідно, амортизація, розрахована на базі вартості створення (будівництва/придбання) активів, є основним джерелом капітальних витрат, які компанії несуть для відтворення та розвитку своїх активів.
Визначати норму доходності енергоексперт пропонує на рівні WACC – середньозваженої норми доходності.
«В абсолютній більшості країн основним методом визначення норми прибутку (rate of return), як проценту від суми РБА, є метод WACC. Саме цей метод сприймається більшістю операторів ринку як справедливий, тому що за своєю суттю він відображає очікувану типовим інвестором ринкову норму доходу на вкладений капітал» - стверджує Огаджанян.
За словами експерта в більшості європейських країн база активів енергокомпаній не розподіляється і ставка доходності нараховується єдина на все майно компаній. Витрати на нові активи, які отримує компанія у процесі подальшого функціонування, та витрати на реконструкцію наявних активів мають у подальшому зараховуватись до РБА відповідно до сум таких витрат без їх подальшої переоцінки.
Прибічники підходу на стимулюючого тарифу при 1 ставці на всі активи зазначають, що різні норми прибутку в інших країнах не застосовуються. Крім того компанії купувалися в різні роки, тому пряме порівняння сум інвестицій з вартістю РБА не є коректним. Також є висока ймовірність того, що в найближчому майбутньому регулятор все одне відмовиться від складнощів, пов’язаних з диференційованим розрахунком регуляторного прибутку, і встановить єдину норму доходності.
Огаджанян переконує на першому етапі перехід до стимулюючого регулювання призведе до збільшення тарифів на розподіл електроенергії. Але при правильному впровадженні RAB-тариф за рахунок зменшення втрат в електромережах та модернізації обладнання створить тенденцію до зниження тарифу.
«Важливо, щоб всі сторони, задіяні в процесі, керувалися одним підходом: більше грошей – більше інвестицій, більше інвестицій – кращі ефективність і якість послуг, кращі ефективність і якість послуг – тенденція на стримання та зниження тарифів», - підкреслює експерт.
Нагадаємо, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» повідомило, що недоінвестованість українських електромереж складає 17,5 млрд доларів. На думку Міністерства Економіки та міністерства енергетики виправити ситуацію може перехід на стимулююче регулювання при ринкових умовах.
