Рівень інвестицій в електромережі найнижчий серед всієї комунальної інфраструктури
Про це йдеться у спецпроекті «Економічної правди»: «Хто і скільки інвестує в українську енергетичну і комунальну інфраструктуру».
Видання стверджує, що в тепломережі інвестують 6543 грн на 1 км, в водопровідні труби – 3450 грн/км, а найменші інвестиції отримують газопровід – 700 грн/км та електромережі – 637грн/км. Крім того, поточна модель тарифоутворення cost + для комунальної та енергетичної сфери веде до підвищення тарифів. Тобто кожен громадянин України, платить менше $1 на місяць (22 грн) на підтримку всіх комунікацій, за якими в його житло надходить електрика, газ, вода і тепло. Але навіть ці невеликі кошти розподіляються між операторами мереж нерівномірно, і такий перекіс призводить до гострого дефіциту інвестицій для електричних і газових мереж.
Разом з тим контроль ефективності використання тарифних коштів на інвестиції в мережі у державних підприємств –майже повністю відсутній. Механізм контролю існує у приватних енергетичних компаній, що управляють розподільчими мережами, проте саме вони мають найменшу можливість інвестувати - діюча регуляторна модель cost + блокує приплив інвестицій. Це негативно впливає на стабільність і безпеку мереж.
В українських обленерго індекс SAIDI (характеризує надійність мереж) в 4 рази гірший, ніж у Польщі. "Мережі перебувають в жалюгідному стані через гострий дефіцит інвестицій. В Україні їх рівень найнижчий в Європі. У нас інвестиції в кілометр енергомереж в п'ять разів менше, ніж в Румунії. Відставання від Польщі - в шість разів, від Німеччини - в 8 раз, від Великобританії - в 30 разів. Зрозуміло, що найнижчий рівень інвестицій призводить до низької якості послуг. Оновлення мереж потребуватиме щонайменше 15-20 років", - сказав Андріан Прокіп, експерт Інституту Кеннана (США) та "Українського інституту майбутнього».
Зазначається, що для вирішення проблеми потрібна зміна тарифної моделі. Наприклад, використання так званого RAB регулювання, коли спочатку залучається фінансування, проводиться модернізація мереж і зменшення витрат. Підвищення таким чином ефективності дозволить прибутково працювати в рамках затвердженого тарифу.
При нинішній системі cost + мережі доведеться модернізувати частинами протягом 30 років. А ось RAB-тарифи дозволяють відразу привести їх у ефективний стан, що призведе до економії при експлуатації. І така економія дозволить розраховуватися, в тому числі і за залучені для цього кредити.
На думку директора Центру енергії, природних ресурсів та геополітики Аріеля Коена нова методологія є виходом у нинішній ситуації: "RAB-тарифи є невід'ємною частиною успішних реформ енергоринків в Чехії, Грузії, Угорщини, Польщі, Румунії тощо Цей тариф, як показав досвід Західної і Центральної Європи, є ключем, який відкриває двері для прямих іноземних інвестицій в енергетичні мережі".
Нагадаємо, раніше економіст Владислав Іноземцев відзначив, що якщо Україна хоче вийти на європейський рівень та інтегрувати свої електромережі з електромережами західних сусідів і при цьому забезпечити довгострокову незалежність від Росії, їй потрібно якомога швидше провести реформу RAB-тарифу. При цьому найбільш ефективними умовами RAB-тарифу буде нарахування ставки дохідності від інвестицій на рівні WACC на всі активи операторів системи розподілу.
