Дуже часто різного роду захворювання наздоганяють людей через психологічні проблем
Психолог, гештальт-терапевт і тілесний терапевт Світлана Гущина розповіла про те, якрозшифрувати сигнали, які посилає нам наше тіло, які недуги виникають від нестачі любові і як можна одужати, помінявши лише ставлення до проблеми
«Будь-яка тілесна проблема, що виникла у вас, – це спосіб уберегтися від душевного болю. Адже душа болить набагато сильніше, ніж рука, нога або шлунок», – каже фахівець.
Наприклад, коли дитина була маленьким, мама приділяла йому увагу, тільки коли він хворів. Подорослішавши, така людина, як тільки відчуває потребу в любові і турботі, захворює.
Якщо, людина звикла жити і справлятися з усіма проблемами самостійно і попросити про допомогу для нього неможливо, тоді хвороба стає виправданням слабкості. Іноді люди хворіють, коли дуже втомилися від спілкування з оточуючими і навантажень. Тоді хвороба – це спосіб відділення від усього світу.
За словами психолога, місце або орган, який болить, і буде віддзеркаленням того, як саме ви переживаєте ту чи іншу проблему. Більш того, це ще залежить від життєвого досвіду конкретної людини.
Наприклад, одна людина буде переживати розлучення як розрив контакту, і його організм відреагує висипанням на шкірі (місце контакту). Другий – як самотність і відсутність підтримки, і його клітини почнуть посилювати кордону (стінки судин) за допомогою холестерину, що в свою чергу призведе до розвитку ішемічної хвороби серця. А серце – це орган, який відповідає за любов.
Психолог зазначає, що є такий документ, як МКБ-10 – це класифікатор Всесвітньої організації охорони здоров’я. З січня 2007 року він вважається загальноприйнятою класифікацією для кодування медичних діагнозів. Цей документ визначає безумовні психосоматози – хвороби, в походженні і розвитку яких провідна роль належить різним психологічним факторам.
Серед них: бронхіальна астма, виразковий коліт, нейродерміт, ревматоїдний артрит, виразка 12-палої кишки, ішемічна хвороба серця. Ще до цієї групи належать захворювання шлунково-кишкового тракту: гастрит, виразка шлунка, коліт, геморой. Нездужання, пов’язані з органами дихання: риніт, спастичний бронхіт. Ряд захворювань ендокринної системи: гіпертиреоз, цукровий діабет, ожиріння, анорексія (булімія), нестримне блювання вагітних. Хвороби шкіри: псоріаз, кропив’янка, екзема. Недуги опорно-рухової системи: ревматизм і люмбаго.
Психолог впевнена, що будь-яке порушення в роботі того чи іншого органу – це відповідь організму на стрес.
Наприклад, функція м’яза – сила. Отже, якщо людина не може і не вміє переживати безсилля, то хвороба уражає його м’язи. Якщо функція дерми – захист, то дисфункція дерми буде розвиватися тоді, коли людина не може себе захистити. Якщо функція епідермісу – контакт, то порушення шкіри в зоні епідермісу будуть пов’язані з нездатністю людини будувати контакт, тобто комунікувати з іншими людьми.
«Найчастіше ми навіть не помічаємо, що при тому чи іншому захворюванні починаємо вживати слова, що визначають нашу хворобу: «Я це не переварюю», «Я не можу цього прийняти», «Я не хочу цього чути», «Я закриваю на це очі…», – зазначає експерт.
Розвиток психосоматичних хвороб вона пояснює на цікавому прикладі.
«Я люблю уявляти сенс хвороби як збори органів під головуванням мозку. Наприклад, на зборах органів мозок говорить: «Дорога щитовидка, господар страждає – він нічого не встигає, всюди спізнюється, вирішуй проблему». І щитовидна залоза, функція якої – регуляція обміну речовин, починає змінювати гормональний фон і прискорювати обмінні процеси», – каже психолог.
Психосоматичну природу можуть мати навіть онкологічні захворювання.
«Рак – це конфлікт між нашими потребами і переконаннями величезної сили. Слова будь-якого раку це: «Мені легше померти, ніж переживати це», «Мені легше померти, ніж пережити зраду», «Мені легше померти, ніж пережити ганьба», «Мені легше померти, ніж пережити, що я більше нічого не значу» , «Мені легше померти, ніж визнати себе поганою матір’ю» … », – говорить психолог.
При цьому вона пояснює, що будь-яка робота з психосоматичними захворюваннями – це робота по формуванню способу поведінки, який дозволяє задовольняти потреби в любові і визнанні.
«При раку необхідно докорінно переглянути свої переконання і заборони. Необхідно буквально перепрограмувати. Ракова клітина не має кордонів і не враховує нічиїх потреб. І чим більше у людини кордонів і заборон в голові, тим більше шансів у нього для розвитку онкології», – зазначила фахівець.
За матеріалами «Вести»
