Не можливо зробити книжкову подію, не вкладаючи в неї душу. Вчора відбулася презентація книги Дмитра Корчинського «Естетика жеБратства» у Національно-Просвітницькому Центрі «Трансформер»

Під звуки ненав’язливої, живої класичної музики зала почала заповнюватися. Минало п’ять, десять, двадцять хвилин, а живий потік глядачів заповнював простір. Стільці закінчились, а публіка прибувала. Зрештою, коли прохід, сходинки і навіть шмат коридору були зайняті, наш хостес Максим повідомив, що зайшли всі. Презентація почалась.

Екскурс до історії виходу у світ цього фоліанта від засновника Видавництва «Залізний тато» Дмитра Савченка. І під звуки саундтрека з фільму «Пірати Карибського моря» через заповнений публікою прохід на сцену виходить автор. Дмитро Олександрович завжди може здійснювати промови з максимальною концентрацією сенсів. Цього разу він говорив не стільки про книгу, як про вирішальну роль особистості в історії. Не дрібної людинки з дріб’язковими проблемами, а справжньої, цікавої, сповненої життя людини.

Як можна зрозуміти, саме екстраординарним особистостям і присвячена ця книга. Там присутній і екскурс до українського політикуму, і мистецькознавчі роздуми, і політичне насильство, кримінальні та півкримінальні заробітки, шахраї, високопосадовці, таємні ордени, бандити та ідеалісти. Словом, книжка захоплює з перших рядків та не відпускає аж до обкладинки. Її післясмак спонукає до питань «Чи варто побуту дозволити вбивати твої мрії? Чи не час зробити життя цікавішим?».

Зрештою, автор роману на мажорній ноті закінчив свою промову. На завершення кілька влучних слів від його дружини – волонтера, депутата Верховної Ради пані Оксани Корчинської .

Автограф-сесія з чергою не меншою, ніж була на вході. Неформальне спілкування.

Того вечора залу дійсно наповнювала якісна та різноманітна публіка.

Національно-Просвітницький Центр «Трансформер», завжди гостинний до заходів, що мають на меті розбудову української культурної інфраструктури і саме таким заходом стала презентація книжки «Естетики жеБратства».

Тільки вітання можна передати «Книжковому арсеналу», організатори якого оголосили видавництво Zалізний тато поза форматом і не дозволили взяти участь у щорічному книжковому ярмарку. Може хоч зараз ви крізь свої заслані упередженнями окуляри побачите, що ми можемо не бути в нинішньому «форматі», тільки тому що робимо все якісніше.